Рішення № 58881856, 12.07.2016, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/212/16-ц

Провадження № 2/273/197/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань ОСОБА_1, з участю позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка , про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до приватного сільськогосподарського підприємства (ПСП) імені Шевченка, просив постановити рішення, яким поновити його на посаді директора ПСП імені Шевченка, стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі з урахуванням компенсації за затримку та середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичної виплати, середній заробіток в межах посадового окладу директора за час вимушеного прогулу з 13.01.2016 року до дня поновлення на роботі, стягнути моральну шкоду в сумі 5 000 гривень та витрати на правову допомогу.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 15.01.2016 року з інтернет сайту Міністерства юстиції України йому стало відомо , що з 14.01.2016 року керівником приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка призначено ОСОБА_5. До вказаного призначення зазначену посаду займав позивач.

Про причини та правові підстави звільнення його з посади засновником підприємства не повідомлено. Також власником в порушення ст. 47 КЗпП України з ним не проведено розрахунок і не видано трудову книжку. Крім цього на момент його звільнення , рахувалася заборгованість по заробітній платі, яку він не отримував з жовтня 2015 року.

Позивач зазначає, що в результаті незаконного звільнення йому не була нарахована середньомісячна заробітна плата, , тому відповідач при поновленні його на роботі зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Також йому завдана моральна шкода , яку він оцінює в 5 000 гривень і яка полягає в тому , що він втратив душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, який негативно відображається на спілкуванні з родиною. Крім того викликає хвилювання і той факт, що в даний час знайти іншу роботу , щоб утримувати сім'ю досить нелегко.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали повністю із підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовних вимог не визнав , вважає їх безпідставними , неконкретними, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності , суд прийшов до висновку, що даний позов задоволенню не підлягає із слідуючих підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_2 згідно наказу №16 від 12.08.2012 року був прийняти на посаду директора ПСП імені Шевченка , що підтверджується копією трудової книжки на його ім»я (а.с.52-56).

Згідно копії наказу № 2-К від 14.01.2016 року ОСОБА_2 звільнений з посади директора ПСП імені Шевченка з 13.01.2016 року за п.5 ст.41 КЗпП України (а.с.34)., а саме: з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку припинення повноважень посадової особи.

Підставою видачі даного наказу став протокол зборів засновників ПСП імені Шевченка від 13 січня 2016 року № 1/13/01/2016 (а.с.35).

Згідно копії акту від 14.01.2016 року про відмову від ознайомлення під розпис з рішенням власників про звільнення та наказом, позивачу було оголошено в приміщенні за адресою село Радулин, вул. Шевченка,2 Баранівського району Житомирської області рішення власників ПСП імені Шевченка , а саме: протокол № 1/13/01/2016 року від 13.01.2016 року про припинення повноважень і звільнення з посади директора ПСП імені Шевченка ОСОБА_2, та призначення на посаду директора ПСП імені Шевченка ОСОБА_5Позивач згідно даного акту відмовився ставити підпис про ознайомлення з протоколом, наказом та отримати копію наказу (а.с.71). При цьому позивач та його представник вказали на фіктивність даного акту, що він складений не датованим числом - 14 січня 2016 року, а пізніше , але ніяких клопотань щодо перевірки достовірності вказаних ними фактів суду не подавали, хоча судом були розяснені їх права у судовому засіданні. Тому суд вважає складений акт від 14 січня 2016 року належним доказом.

Таким чином суд встановив, що наданими письмовими доказами, та поясненням в судовому засіданні передставник відповідача довів свої заперечення щодо пред»явлених позовних вимог .

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 р. № 1255-VII, який набрав чинності 1 червня 2014 р. (далі Закон № 1255), доповнив пунктом 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), а саме: крім підстав, передбачених ст. 40 КЗпП, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у разі припинення повноважень посадових осіб.

Зокрема до посадових осіб належать: особи, які обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, установах або організаціях незалежно від форми власності посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ПСП імені Шевченка , виконував обов»язки посадової особи, тому його звільнення відповідач провів саме згідно п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України .

При цьому позивачу та його представнику було запропоновано судом у судовому засіданні уточнити позовні вимоги та їх підставу в зв»язку із долученням до матеріалів справи нових доказів ( наказу про звільнення , доказів про заборгованість, тощо) , але позивач та його представник своє право не використали та відмовились у судовому засіданні уточнювати позовні вимоги.

Враховуючи вищезазначене, приписи ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Позивач у своїх позовних вимогах щодо поновлення на роботі не зазначив, який наказ про звільнення просить визнати незаконним та з яких підстав, а лише послався на ст.235 КЗпП України, та вважав, що він підлягає поновленню на попередній роботі у звязку із звільненням без законних підстав. На підставі цього суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в цій частині вимог , оскільки заявлені позивачем позовні вимоги неконкретизовані, а обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог недоведені доказами. Відповідно, виходячи із викладеного, вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як вони є похідними від вимоги про поновлення на роботі.

Крім цього , аналогічно щодо позовних вимог про стягнення боргу по заробітній платі з урахуванням компенсації за її затримку та виплату середнього заробітку за час затримки по день фактичної виплати, враховуючи приписи ч.1 ст.11 ЦПК України, позивач у своїх позовних вимогах в цій частині не зазначив, яка сума боргу по заробітній платі підлягає стягненню із відповідача і за який період , не навів суду розрахунок компенсації за затримку розрахунку із врахування витребуваних судом та долучених до справи доказів, тому суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову в цій частині також слід відмовити, оскільки заявлені позивачем позовні вимоги є неконкретними .

На підставі ст. 88 ЦПК України, в разі відмови судом у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, не стягуються із відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10,11,60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст.41, 116, 117 , 235 КЗпП України, приписами Постанови Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка с. Радулино Баранівського району Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та платі за час вимушеного прогулу, моральної шкоди , відмовити .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з часу його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6