Ухвала суду № 58881462, 11.07.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3807/16-ц

Провадження № 2/265/1553/16

У Х В А Л А

11 липня 2016 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, ознайомившись з матеріалами позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2016 року до адреси суду поштою надійшла позовна заява ПАТ «ВБР», в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

02 липня 2016 року судом направлений запит до Лівобережної районної адміністрації Маріупольської міської ради, в порядку ч.3 ст. 122, ст. 137 ЦПК України, з метою встановлення місця реєстрації відповідача, відповідь на який надійшла до адреси суду 11 липня 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Проте, жодних документів про сплату судового збору до позовної заяви позивачем надано не було. У той же час, в окремому клопотанні про звільнення або відстрочення від сплати судового збору представник позивача зазначає, що на даний час ПАТ «ВБР» перебуває в скрутному матеріальному становищі та у стані ліквідації, є неплатоспроможним, не здійснює діяльності та не отримує прибутку, у звязку із чим, що у банка відсутні права надавати банківські послуги, а тому не має змоги сплатити судовий збір. ПАТ «ВБР» має значну заборгованість перед кредиторами, насамперед перед фізичними особами, задоволення вимог яких є пріоритетним як для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так як і для Держави в цілому. У звязку із чим просить відстрочити оплату судових витрат за подання позовної заяви до моменту прийняття судового рішення по справі.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Однак, у звязку із тим, що набрав законної сили Закон від 22 травня 2015 року № 484-V-III, ВР України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», скасовано пільги щодо сплати судового збору повноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, вирішуючи питання про відстрочення сплати судового збору, суд повинен врахувати майновий стан позивача.

Проте, до позовної заяви не надано жодних документів, які б підтверджували майновий стан та обєктивну неможливість сплати судового збору.

Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору суд вважає необгрунтованим, а отже таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.82 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

2. Ця ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Щербіна