Ухвала суду № 58879377, 11.07.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2347/15-ц

Провадження № 2/522/1090/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання наказу відповідача № 50 від 31.12.2014 р. в частині його звільнення незаконним, про поновлення на роботі на попередній посаді провідного спеціаліста відділу дозволів та узгоджень управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та про стягнення моральної школи у розмірі 10000,00 грн. (а.с.2-5).

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що наказом відповідача № 22 від 05.11.2014 р. його було повідомлено про майбутнє звільнення у звязку з скороченням штату працівників, й наказом відповідача № 50 від 31.12.2014 р. його було звільнено з посади провідного спеціаліста відділу дозволів та узгоджень зі скороченням штату по п. 1 ст. 40 КЗпП України з 05.01.2015 р., але оскільки при звільненні йому не було запропоновано ніякої іншої посади згідно штатного розкладу управління та його освіти, кваліфікації і досвіду роботи, тому його звільнення було проведено відповідачем з порушенням вимог ст. 42 КЗпП України, тобто без врахування його кваліфікації та продуктивності праці, так як він має вищу юридичну освіту і досвід праці у державних органах, та без врахування переваг, визначених ч. 2 ст. 42 КЗпП України, тобто без врахування того, що він є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також з порушенням ст. 43 КЗпП України, а саме без отримання попередньої згоди первинної профспілкової організації на його звільнення.

Крім того, позивач вказує, що у звязку з його незаконним звільненням були порушені його законні права, що призвело до моральних страждань, були втрачені нормальні життєві стосунки, а також його звільнення вимагає від нього додаткових зусиль для організації його життя та для працевлаштування.

Під час судового розгляду даної справи представник відповідача подав адресоване суду своє письмове клопотання, відповідно до якого просить постановити і направити до правоохоронних органів окрему ухвалу щодо вжиття заходів для притягнення до кримінальної відповідальності згідно з ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів печаток, штампів) як особу, яка використовує завідомо підроблений документ, а також особу, яка здійснила службове підроблення.

Обгрунтовуючи вказане клопотання представник відповідача вказує, що УМВС України в Одеській області не є особою, яка відповідно до діючого законодавства мала право видати ОСОБА_1 посвідчення Серії Б № 154491 від 22.11.2004 р., відповідно до якого позивач є інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення , може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

З наданої позивачем суду копії посвідчення серії Б № 154491 від 22.11.2004 р. вбачається, що позивач є інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені для ветеранів війни інвалідів війни.

Крім того, позивачем надано суду довідку начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29.09.2015 р. № 14/3-К-144, якою підтверджується той факт, що відповідно до довідки МСЕК серії К № 037864 від 08.09.2004 р. позивачу встановлена ІІ група інвалідності «травма, повязана з виконанням службових обовязків», та згідно ст. 7 Закону України від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу встановлено статус інваліда війни та видане посвідчення серії Б № 154491 (а.с.120).

З огляду на наведене, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення згаданого клопотання представника відповідача та постановлення окремої ухвали у даній справі.

Крім того, суд бере до уваги, що, по-перше, станом на дату судового розгляду даної справи отримане позивачем посвідчення серії Б № 154491 у встановленому законом порядку не оспорюється та не скасоване; і, по-друге, відповідач не позбавлений можливості самостійно звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою про порушення кримінального провадження.

Керуючись ст. 211 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ :

Клопотання ОСОБА_2, який є представником Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відхилити.

Суддя Н.А. Ільченко

11.07.2016