Рішення № 58878746, 11.07.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1438/16-ц

Провадження № 2/500/1632/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2016 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Павлюк Л.П.

за участю:

адвоката ОСОБА_1

представників ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

ОСОБА_3

до

приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

про

поновлення строку звернення до суду, визнання акту та рішень недійсними, визнання наказу недійсним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач пояснив, що він працює на посаді змінного помічника капітана змінного механіка рейдового катеру «Марс» госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу «Підмінний екіпаж» приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство». Наказом № 91л від 06 травня 2015 року його звільнено у відповідності до п.20 Статуту про дисципліну робітників морського транспорту за знаходження на робочому місці в нетверезому стані 12 квітня 2015 року. Також пояснив, що 12 квітня 2015 року під час виконання своїх обов'язків на рейді 91,5 км. ріки Дунай було здійснено зіткнення катера «Марс» з баржею NR-1223. Комісією, яка прибула для встановлення обставин аварійного випадку та склала акт 13 квітня 2015 року, його змусили написати в пояснювальній про вживання ним в обід 150 грамів спиртних напоїв, разом із тим проведення дослідження на предмет знаходження у стані алкогольного сп'яніння не проводилось, члени комісії з урахуванням того, що перевірка проводилась у Великдень, також знаходились у стані алкогольного сп'яніння. Після його звільнення він хворів, що перешкоджало звернутись до суду із позовною заявою. У зв'язку із вказаним просить поновити строк звернення до суду, визнати акт від 13 квітня 2015 року і прийняте на підставі нього рішення засідання профспілкового комітету від 05 квітня 2015 року про згоду на його звільнення визнати незаконними, скасувати наказ № 91-к від 06 травня 2015 року і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 42101,07 грн. і моральну шкоду в розмірі 100000 грн., розмір якої визначає з посиланням на хворобу в результаті незаконних дій відповідача.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечують, пояснили, що у порушення вимог ст. 233 ч.1 КЗпП України позивач звернувся після пропуску місячного строку з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, а докази про поважність пропуску строку відсутні. Також пояснили, що під час розслідування аварійного випадку 12 квітня 2015 року на рейді 91,5 км. ріки Дунай за результатами зіткнення катера «Марс» під керуванням позивача з баржею NR-1223 було встановлено знаходження позивача у стані алкогольного сп'яніння, що позивач визнав та про що позивач написав у поясненнях. Вказана обставина була підставою для недоцільності проведення медичного обстеження. Позивач був відсторонений від виконання обов'язків, на його місце була залучена інша особа.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, думку захисту, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 60, 131 ЦПК України.

Робота позивача на посаді змінного помічника капітана змінного механіка рейдового катеру «Марс» госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу «Підмінний екіпаж» приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» підтверджена записом у трудовій книжці за наказом № 196 від 23 грудня 2014 року.

За наказом № 91л від 06 травня 2015 року позивача звільнено у відповідності до п.20 Статуту про дисципліну робітників морського транспорту за знаходження на робочому місці в нетверезому стані 12 квітня 2015 року.

Наявність позивача на робочому місці 12 квітня 2015 року підтверджена даними вахтового журналу, табелем обліку робочого часу, а також актом робочої групи аварійного штабу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» за результатами зіткнення 12 квітня 2015 року під час виконання позивачем своїх обов'язків на рейді 91,5 км. ріки Дунай катера «Марс» з баржею NR-1223. Вказаним актом визначено про знаходження позивача у стані алкогольного сп'яніння, проти чого позивач не заперечував і відмовився від пропозиції проходити медичне обстеження.

Роз'ясненнями у п. 25 постанови № 9 пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів», відповідно до яких з підстав знаходження на робочому місці у нетверезому стані можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановленої його загальну тривалість вважається робочим.

Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Вказані обставини щодо знаходження позивача у стані алкогольного сп'яніння підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які проводили розслідування за фактом аварійної пригоди. Також вони пояснили, що через визнання позивачем факту вживання алкогольних напоїв і відмови від медичного дослідження, відпала необхідність дослідження в медичному закладі, яке у свою чергу було проведено щодо інших членів команди, що у свою чергу підтвердили свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які спростували пояснення позивача щодо тиску членів комісії на команду катера в частині встановлення обставин аварії. Повноваження вказаних осіб, які пов'язані з аварійними ситуаціями, підтверджені інструкціями та сторонами не оскаржуються.

Докази, які можуть спростувати пояснення вказаних свідків, або підтвердити тиск комісії на позивача в частині визнання ним знаходження у нетверезому стані в судовому засіданні сторонами у порядку, передбаченому ст. 60, 131 ЦПК України, не долучені.

Вказані обставини також підтверджені долученою до матеріалів справи документацією та поясненнями позивача, в яких він вказав про вживання під час обіду 150 грамів горілки.

З урахуванням вказаного показання свідка ОСОБА_11 про відсутність у позивача ознак алкогольного спяніння суд не вважає таким, що має суттєве значення для прийняття рішення по суті спору.

З урахуванням вказаного суд вважає необгрунтованим посилання позивача на застосування до встановлених правовідносин вимоги ст. 266 КУпАП про порядок відсторонення осіб від керування суднами та огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Статутом «Про дисципліну робітників морського транспорту», який є спеціальною нормою для правовідносин між сторонами, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення може бути застосовано за появу на роботі в нетверезому стані.

За результатами вказаних обставин випискою із протоколу №54 від 05 травня 2015 року засідання профспілкового комітету первинної профспілкового організації приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» надано згоду на звільнення позивача з посади змінного механіка рейдового катеру «Марс» госпрозрахункового відособленого структурного підрозділу «Підмінний екіпаж» приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» за вживання на робочому місці алкогольних напоїв. Наявність кворуму на засіданні профспілкового комітету сторони не оскаржують.

Разом із тим суд не досліджує та не оцінює твердження сторін щодо правильності дій відповідача за результатами аварійної ситуації через те, що вказана обставина не є предметом позовних вимог та у свою чергу не підлягає дослідженню для прийняття рішення по суті спору.

З урахуванням вказаних обставин, які спростовують порушення відповідачем вимог діючого законодавства щодо звільнення позивача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Окрім вказаного, у порушення вимог ст. 233 ч.1 КЗпП України позивач звернувся після пропуску місячного строку з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Ознайомлення позивача з наказом 06 травня 2015 року підтверджено долученою до матеріалів справи копією наказу № 91л від 06 травня 2015 року.

Відповідно до роз'яснень п.4 постанови № 9 пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Розглядаючи трудові спори після їх попереднього розгляду в КТС, суд з'ясовує і обговорює додержання і причини пропуску як для десятиденного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, так і тримісячного строку звернення до КТС (ст.225 КЗпП), якщо останньою він не був поновлений.

Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 23 березня 2016 року.

Долучена позивачем медична довідка за № 07/01-06-386 від 16 березня 2016 року комунальної установи «Ізмаїльська міська центральна лікарня» щодо звернення позивача до сімейного лікаря 07 травня 2015 року, 09 червня 2015 року, 28 липня 2015 року та 14 березня 2016 року, а також знаходження з 08 вересня 2015 року по 28 вересня 2015 року і з 15 грудня 2015 року по 30 грудня 2015 року на обстеженні у лікаря-уролога і звернення до вказаного спеціаліста 18 лютого 2016 року спростовують пояснення позивача про те, що через вищевказаний стан здоров'я він не мав можливості звернутись до суду із даним трудовим спором у місячний строк з 06 травня 2015 року. Вказані обставини у свою чергу не надають суду підстав для визнання поважних причин пропуску строку для звернення до суду.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України розподіляються судові витрати.

Керуючись ст. 209-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про поновлення строку звернення до суду, визнання акту та рішень недійсними, визнання наказу недійсним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди відмовити.

Скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_12