Вирок № 58878323, 08.07.2016, Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/3122/15-к

провадження № 1-кп/488/60/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2016 року Корабельний районний суд м.Миколаєва

у складі:

головуючого - судді Кутурланової О.В.,

секретарів судового засідання - Кривопішиної О.С., Гура В.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Малюка А.В., Малюк А.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150050001446, по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одеси, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, який перебуває в фактичних шлюбних відносинах, працюючого токарем ПП «Сільмашпродмаш», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

раніше судимого:

- 02.08.2000 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст.117 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі; звільненого 12.10.2002 року за Указом Президента України про помилування від 08.10.2002 року умовно з випробувальним строком 2 роки;

- 11.12.2003 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст.289 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільненого 29.01.2008 року за постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 21.01.2008 року умовно-достроково на 8 місяців;

- 29.03.2010 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч. 1 ст.121 КК України до 6 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26.01.2012 року вирок змінений шляхом зниження призначеного покарання до 5 років позбавлення волі; звільненого 04.04.2014 року у зв?язку із відбуттям строку покарання;

- який утримується під вартою по даному кримінальному провадженню з 21.05.2015 року;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20.05.2015 року в денну годину між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3, за місцем проживання останнього в квартирі, розташованої в будинку АДРЕСА_2, на ѓрунті неприязних відносин виникла сварка.

В подальшому того ж дня біля 20 годин 45 хвилин поблизу жилого будинку № 285 по пр..Богоявленському (Жовтневому) в м. Миколаєві, під час продовження конфлікту ОСОБА_3, діючи умисно, завдав ОСОБА_1 один удар ножем в область живота, заподіявши останньому тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини із пошкодженням петлі тонкої кишки, що є тяжкими за ознакою небезпеки для життя.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 в інкримінованому кримінальному правопорушенні свою вину не визнав та показав, що 20.05.2015 року, зустрівшись вранці з потерпілим, з яким познайомився незадовго до вказаних подій, він вживав алкогольні напої. Потім він, його дружина ОСОБА_6 та потерпілий пішли на річку. Приблизно в 15 годині він та дружина повернулись додому - в квартиру, розташовану на в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2, а потерпілий залишився відпочивати на пляжі. Через деякий час ОСОБА_4 прийшов до них та влаштував скандал. Через 30 хвилин після цього він, взявши пакет з шампурами та ножем, пішов провести дружину на роботу. Потім приблизно о 20 годині, повертаючись додому, у той час, коли проходив біля будинку №285 по пр..Богоявленському (Жовтневому) до нього несподівано підбіг потерпілий, який раптово наніс йому один удар рукою в область голови, та, схопивши рукою за горло, почав його душити. Він, поставивши названий пакет на бетону споруду, схопив руку потерпілого, намагаючись звільнити горло від захвату, звернувся до ОСОБА_4 з проханням відпустити. Однак потерпілий продовжував міцно тримати його однією рукою за горло, а іншою в цей час замахнувся, намагаючись нанести йому ще один удар. Тоді він своєю вільною рукою достав з пакету ніж, та з метою захисту наніс ним удар в живіт потерпілого. Після чого пішов, викинувши по дорозі в урну ніж, який в подальшому під час досудового розслідування видав працівникам міліції.

Обвинувачений наполягав на тому, що не мав умислу спричинити потерпілому тілесні ушкодження, наніс удар ножем потерпілому лише захищаючись від неправомірних дій останнього.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, вина останнього підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, згідно показань потерпілого ОСОБА_1, 20.05.2015 року в денну годину він, обвинувачений та дружина останнього разом відпочивали на річці, де вживали спиртні напої. Під час відпочинку він заснув, а коли прокинувся обвинуваченого та його дружини поряд вже не було. Оглянувши свої речі, він не знайшов гаманця з грошима, та вирішив, що його міг взяти ОСОБА_3. З метою з'ясувати з останнім стосунків він пішов до нього додому. Однак ОСОБА_3 не визнав його обвинувачення в крадіжці, на ґрунті чого між ними виник конфлікт. Потім він повернувся на пляж для встановлення обставин зникнення грошей. Нічого не з'ясувавши, він знов пішов до обвинуваченого додому, але останнього вдома вже не було. Поблизу магазину «Ковшик», що розташований неподалік від будинку, в якому проживав ОСОБА_3, він зустрів свою знайому ОСОБА_7, якій повідомив про зникнення грошей та про його підозру щодо викрадення їх обвинуваченим. Під час розмови, ОСОБА_7, помітивши на вулиці ОСОБА_3, указала йому на останнього. Він побіг до обвинуваченого, який в цей час, присівши, крутився на місці. Підбігши до останнього, він зупинився на відстані двох метрів від ОСОБА_3. Обвинувачений став наближатися до нього, замахнувшись рукою, намагаючись нанести йому удар. Одночасно, захищаючись від удару обвинуваченого, він наніс удар рукою в обличчя останньому. В цю ж мить ОСОБА_3 наніс йому удар в живіт. Спочатку він нічого не зрозумів, але, побачивши в руках ОСОБА_3 ніж, відштовхнув його від себе, зрозумівши, що обвинувачений його підрізав. Після цього ОСОБА_3, висловившись на його адресу нецензурною лайкою, залишив місце злочину, а він пішов до магазину просити про допомогу.

Відповідно показань свідка ОСОБА_6, яка перебуває у фактичних шлюбних відносинах з обвинуваченим, 20.05.2015 року в денну годину вона разом з ОСОБА_3 та потерпілим відпочивали на річці, де вживали спиртні напої. Потерпілий вів себе на пляжі неадекватно, чіпляючись до громадян. Відпочивши, вона з чоловіком пішла додому, куди через деякий час, перебуваючи в збудженому стані, до них прийшов потерпілий, обвинувачуючи в тому, що вони залишили його самого на пляжі та забрали в нього гроші. Потім потерпілий пішов, а вона разом з ОСОБА_3 пішла на роботу.

Як показала свідок ОСОБА_7, яка раніше була знайома і з потерпілим, і з обвинуваченим, 20.05.2015 року після 20 години до неї біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований по пр.. Богоявленський ( Жовтневий) в м.Миколаєві, підійшов потерпілий, який спитав про ОСОБА_3, розповівши про те, що останній в нього вкрав гроші. Під час бесіди вона побачила, як неподалік від них, поблизу будинку № 285 по пр.. Богоявленському (Жовтневому) проходив ОСОБА_3, про що вона повідомила ОСОБА_1. Після чого останній направився до обвинуваченого. Знаходячись від потерпілого та обвинуваченого на відстані приблизно 50 м, вона побачила як під час спілкування потерпілий, який поводив себе спокійно, декілька разів відстрибнув від ОСОБА_3.

Як слідує з показань свідка ОСОБА_9, 20.05.2015 року після 20 години, знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по пр.. Богоявленський (Жовтневий) в м.Миколаєві, він бачив як потерпілий, тримаючись за живіт, зайшов до приміщення названого магазину, попросивши викликати швидку медичну допомогу. Коли останній убрав руку від живота, він, побачивши, що останній поранений, викликав бригаду швидкої медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_10 , яка також перерубувала в значений день та час в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», підтвердила, що до приміщення магазину зайшов, тримаючись за живіт, потерпілий, який повідомивши, що його підрізали, попросив викликами бригаду швидкої медичної допомоги.

Показання потерпілого та свідків співпадають з іншими дослідженими судом доказами.

Відповідно даних протоколу огляду місця події від 20.05.2015 року та фототаблиці до нього, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Як слідує даних протоколу огляду місця події від 21.05.2015 року та фототаблиці до нього, під час огляду земельної ділянки між будинками № 293 та № 295 по пр.Жовтневому в м.Миколаєві виявлений та вилучений ніж з рукояткою коричневого кольору.

Згідно даних протоколу огляду місця події від 21.05.2015 року та фототаблиці до нього, проведеного в приймальному відділенні Жовтневої ЦРЛ за адресою: м.Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневий), 336, під час огляду на одязі потерпілого ОСОБА_1: чоловічої футболки та джинсів, виявлені плями речовини бурого кольору та механічні пошкодження.Вказані предмети одягу були вилучені.

Відповідно до висновку імунологічної експертизи від 25.06.2015 року № 412 на футболці та штанах, представлених на дослідження, виявлена кров людини, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_1

З висновку комплексної дактилоскопічно-молекулярно-генетичної експертизи від 08.07.2015 року № 674/474 вбачається, що на поверхні ножа, який вилучений 21.05.2015 року в ході огляду місця події за адресою: м.Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневий), 295, на лезі ножа виявлені кров людини, клітини з ядрами, які за генетичними ознаками збігаються із генетичними ознаками крові та клітин потерпілого ОСОБА_1 На руків'ї ножа знайдені клітини з ядрами, які за генетичними ознаками збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_3.

Згідно висновку трасологічної експертизи від 10.07.2015 року № 219, на вилученій у ОСОБА_1 21.05.2015 року футболці, наявне механічне наскрізне пошкодження, яке утворилося в результаті розрізу колючо-ріжучим предметом з однією ріжучою кромкою. Описане пошкодження могло бути утворене ножем, вилученим під час огляду місця події за адресою: м.Миколаїв, пр.Богоявленський (Жовтневий), 295.

Як слідує з висновку судово-медичної експертизи від 07.07.2015 року № 148 у ОСОБА_1 були наявні тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини із пошкодженням петлі тонкої кишки, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя. Тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії будь-якого колюче-ріжучого предмету (не виключено, що клинка ножа) незадовго до моменту госпіталізації потерпілого. Найвірогідніше, потерпілий в момент заподіяння тілесних ушкоджень був повернутий обличчям до нападника. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень потерпілому був заподіяний не менш, ніж один травматичний вплив з силою, достатньою для їх утворення. Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг самостійно пересуватися, вчиняти активні дії протягом короткого проміжку часу, що обраховується в декілька десятків хвилин.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 22.05.2015 року № 115 на момент освідування у ОСОБА_3 виявлене тілесне ушкодження у виді садна в скроневій області, що відноситься до категорії легкого. Тілесне ушкодження могло утворитися від впливу якогось тупого твердого предмету.

Відповідно висновку судово-психіатричної експертизи № 161 від 15.03.2016 року ОСОБА_3 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння та в теперішній час, страждав та страждає психічними та поведінковими розладами внаслідок зловживання алкоголем, синдрому залежності від алкоголю. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, в нього не відмічалось якого-небудь тимчасового хворобливого стану психіки , він міг віддавати собі звіт в своїх діях та керувати ними. В теперішній час він може віддавати собі звіт в своїх діях та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру обвинувачений не потребує.

Проаналізувавши досліджені докази, суд находе неспроможними твердження обвинуваченого, про те, що тілесні ушкодження потерпілому він спричинив, перебуваючи у стані необхідної оборони, оскільки був вимушений захищатись він неправомірних дій потерпілого.

Так, відповідно показань потерпілого та самого обвинуваченого тілесні ушкодження потерпілому останній наніс ножем в область живота, що співпадає з висновками судово-медичної експертизи від 07.07.2015 року № 148, відповідно яких у ОСОБА_1 було виявлене тілесне ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини із пошкодженням петлі тонкої кишки, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя.

Згідно показань потерпілого, які співпадають з показаннями свідка ОСОБА_7, ОСОБА_3 першим намагався нанести ОСОБА_12 тілесні ушкодження, замахуючись у бік потерпілого руками. Захищатись від неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_4 наніс ОСОБА_3 один удар рукою в область обличчя.

Тілесне ушкодження (згідно висновку судово-медичної експертизи від 22.05.2015 року № 115) у ОСОБА_3 було виявлене лише в скроневій області, та відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження.

Вказане спростовує показання обвинуваченого щодо захвату потерпілим рукою його шиї.

Виходячи з положень ст.. 36 КК України, обов'язковою умовою для виникнення у винного стану необхідної оборони є вчинення потерпілим суспільно небезпечного посягання на життя, здоров'я, інші охоронювані законом права, інтереси винного або іншої особи, інтереси держави або суспільства, яке б викликало об'єктивну необхідність у негайному захисті шляхом заподіяння фізичної шкоди у визначених законом межах. Така шкода має бути необхідною і достатньою для негайного відвернення чи припинення посягання.

Дослідженими у судовому засіданні доказами об'єктивно не підтверджено вчинення потерпілим таких дій, які б становили реальну загрозу для життя і здоров'я ОСОБА_3 і не могли бути відверненими або припиненими без заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

Навпаки, саме дії обвинуваченого по відношенню до потерпілого, враховуючи сукупність всіх обставин вчиненого обвинуваченим діяння, характер заподіяння тілесних ушкоджень та спосіб їх нанесення - ножем в життєво-важливий органу - живіт потерпілого, були активні та цілеспрямовані.

Виходячи з цих обставин, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 у стані необхідної оборони не перебував.

Позицію обрану обвинуваченим суд сприймає як спонукання суду призначити йому менш суворе покарання.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Та дії останнього, які виразились в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. Вказані дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст.121 КК України.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд бере до уваги, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке є насильницьким і спрямоване на здоров?я людини,та дані про його особу, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, у тому числі і за аналогічної злочини, характеризується в цілому посередньо, працює, страждає психічними та поведінковими розладами, туберкульозом, хронічним пієлонефритом, пороком серця та іншими хронічними захворюваннями, має залежність від алкоголю.

Обставин, які б пом'якшили покарання, судом не встановлено.

В якості обставин, які обтяжують покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, та, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 04.04.2014 року звільнився з місць позбавлення волі і на шлях виправлення не встав, з метою недопущення вчинення ним нового кримінального правопорушення, суд приходе до переконання про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

Виключних обставин справи, які б суттєво пом'якшили покарання обвинуваченому, та були б підставою для застосування до нього ст.. 69 КК України, суд не вбачає.

Разом з цим, з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України, враховуючи, що ОСОБА_3 в період з 21.05.2015 року по 08.07.2016 року утримувався під вартою на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду даного кримінального провадження, слід зарахувати в строк покарання у виді позбавлення волі названі строки перебування останнього під вартою - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Щодо цивільних позовів прокурора та потерпілого суд звертає увагу на таке.

У відповідності до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Так, згідно з довідкою Жовтневої ЦРЛ від 08.07.2015 року № 39 потерпілий ОСОБА_1 перебував у хірургічному відділенні лікувального закладу в період з 20 по 27 травня 2015 року із діагнозом проникаюча колото-різана рана черевної порожнини із пошкодженням тонкої кишки. На лікування потерпілого Жовтневою ЦРЛ витрачені кошти у сумі 957, 62 грн. Оскільки Жовтнева ЦРЛ фінансується із бюджету Жовтневого району Миколаївської області, а розпорядником коштів виступає Управління Державного казначейства України у Жовтневої райдержадміністрації у Миколаївській області, на користь останнього і має бути стягнута відповідна сума коштів з обвинуваченого ОСОБА_3

Що стосується позовних вимог потерпілого, суд виходе з наступного.

ОСОБА_4 заявлені позивні вимоги щодо стягнення з обвинуваченого на його користь матеріальної шкоди, заподіяної злочинними діями останнього, яка, як зазначив останній, складається з: витрат на лікування у сумі 666, 94 грн.; витрат, пов'язаних з необхідністю спеціального харчування (дієта) у сумі 6000 грн.; витрат, пов'язаних із його тимчасовою непрацездатністю у сумі 10000 грн.

На думку суду, відповідно ст.. 1166 ЦК України, вимоги потерпілого, що стосуються відшкодування витрат, пов'язаних з лікування останнього, враховуючи, що вказані збитки, завдані неправомірними діями ОСОБА_3, документально підтвердженні потерпілим та повністю визнані обвинуваченим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо відшкодування потерпілому майнових витрат, пов'язаних з необхідністю його спеціального харчування (дієта) та з тимчасовою непрацездатністю останнього, суд, враховуючи, що названі збитки документальноне підтверджені ОСОБА_4, в цій частині позов суд залишає без розгляду.

Що стосується вимог потерпілого щодо стягнення моральної шкоди, то, на думку суду, відповідно до вимог 1168 ЦК України, вимоги останнього є законними то обґрунтованими, оскільки він зазнав душевні та фізичні страждання. В зв'язку із злочинними діями обвинуваченого, потерпілий був вимушений змінити свій звичайний спосіб життя, оскільки проходив тривале лікування, переніс операцію, що обмежило його у можливості працювати та вести активне громадське життя. Але з урахуванням глибини душевних і фізичних страждань потерпілого, та матеріального стану обвинуваченого, суд приходе до висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог, а саме в розмірі - 15000 грн.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до положень, визначених ч.9 ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат на залучення експертів - згідно з положеннями ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Початок відбування ОСОБА_3 покарання обчислювати з 08.07.2016 року, в який зарахувати період утримання останнього під вартою з 21.05.2015 року по 08.07.2016 року (включно).

Відповідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування призначеного ОСОБА_3 покарання, строк тримання його під вартою на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду даного кримінального провадження в період з 21.05.2015 року по 08.07.2016 року (включно), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення: трасологічної експертизи від 08.07.2015 року № 218 у сумі 491,04 грн.; трасологічної експертизи від 10.07.2015 року № 219 у сумі 613, 80 грн.; комплексної дактилоскопічно-молекулярно-генетичної експертизи від 08.07.2015 року № 674/474 у сумі 6 030,84 грн.; а загалом - 7135,68 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління Казначейства Жовтневої районної державної адміністрації у Миколаївській області ( р/р 31418544700172 ГУ ДКСУ у Миколаївській області МФО 826013 код ЄДРПОУ 37992601) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 у сумі 957,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1, завдану злочином, матеріальну шкоду у сумі 666,94 гривень та моральну шкоду у сумі 15000 гривень.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- ніж з рукояткою коричневого кольору, два змиви речовини бурого кольору, марлевий відрізок зі зразком крові ОСОБА_1 та марлевий відрізок зі зразком крові ОСОБА_3, зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом з обох рук ОСОБА_3, марлеві нитки для аналізу ДНК, - нитки витяжка із об'єкту №12 на марлі, що зберігаються в камері схову речових доказів Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, - знищити;

- дактилокарту ОСОБА_3 і дактилокарту ОСОБА_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- джинси та футболку, що належать потерпілому ОСОБА_1 та знаходяться у нього на зберіганні - залишити в розпорядженні останнього.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому який утримується під вартою - з моменту отримання ним копію вироку.

Суддя

Корабельного районного суду

м.Миколаєва О.В.Кутурланова