Ухвала суду № 58876669, 12.07.2016, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/837/16-ц

Провадження № 2-з/188/17/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Смт.Петропавлівка

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М. розглянувши заяву про забезпечення позову

по справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

встановила:

До суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за його позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

В заяві вказує, що він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Ціна позову становить 624000 грн.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову суддя вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову -розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Частина 2 статті 151 ЦПК України передбачає, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Але, всупереч вимогам п.1 та п.2 ч.2 ст. 151 ЦПК України позивач не вказав жодної причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов і його необхідність та інші відомості, потрібні для забезпечення позову та не обґрунтовав заяву з приводу того, що невжиття таких заходів забезпечення, як накладення арешту на майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду із такою заявою.

Заявником при подачі заяви про забезпечення позову було сплачено судовий збір в сумі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 коп.

Відповідно до ч.2 статті 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 р.№3674-VI зі змінами сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст.79, 151-153 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 р.№3674-VI зі змінами, суддя

ухвалила:

Заяву про забезпечення позову подану ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за його позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики визнати неподаною та повернути заявнику.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 коп, сплачений ним за квитанцією № NOK7G51472 від 06.07.2016 року на рахунок 31216206700235, отримувач УДК у Петропавлівському районі, код отримувача 36725512, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача 805012.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_4