Рішення № 58875198, 04.07.2016, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1087/16-ц

Провадження № 2/209/802/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Петропольської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду.

На обґрунтування позову зазначив, що він є інвалідом другої групи за загальним захворюванням. Його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Батьки перебували у зареєстрованому шлюбі, який 02.07.1991 року був розірваний. Після розірвання шлюбу шлюбні стосунки між батьками припинені, вони мешкають окремо один від одного. З 1999 року він хворіє, в 2003 році знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом шизофренія, параноїдальна форма. В звязку з його хворобою всю необхідну допомогу на лікування та догляд за ним здійснює його мати, ОСОБА_3 Батько матеріальної допомоги йому, який є інвалідом, не надає. Однак, відповідач отримує пенсію за віком та працює, тому має можливість надавати посильну матеріальну допомогу. Він, як інвалід другої групи, отримує пенсію, розмір якої складає 1117,76 грн. на місяць, що є недостатнім для нормального життєзабезпечення, лікування та належного життя. Його мати теж є пенсіонеркою за віком, розмір її пенсії становить 1207 грн. на місяць, тому вона не може надавати йому необхідну допомогу на лікування, тощо. Відповідач на даний час не надає матеріальної допомоги у добровільному порядку на утримання сина інваліда, який потребує матеріальної підтримки, тому він вимушений звернутись з даним позовом до суду. Стан здоровя відповідача є задовільним, він є пенсіонером, але продовжує працювати, має на утриманні іншу дитину, розмір отримуваного ним заробітку йому невідомий.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України, про поважність причин неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У звязку з чим суд, з урахуванням згоди представника позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи та вирішити справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням, непрацездатний, що підтверджується довідкою МСЕК від 14.03.2016 року (а.с.9).

Згідно довідки про доходи від 15.03.2016 року, виданої ПФУ України в Дніпровському районі Дніпропетровської області, позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ПФУ України в Дніпровському районі Дніпропетровської області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання, середньомісячний розмір якої складає 1117,76 грн. (а.с.8).

З доводів позовної заяви вбачається, що в звязку з хворобою позивача всю необхідну допомогу на лікування та догляд за ним здійснює його мати, ОСОБА_3 Відповідач є пенсіонером, продовжує працювати та має можливість надавати своєму повнолітньому непрацездатному сину матеріальну допомогу, але матеріальної допомоги не надає, а тому вказаний спір підлягає вирішенню судом.

В контексті викладених відносин, судом встановлено, що спірні правовідносини по справі врегульовані Сімейним кодексом України (надалі по тексту - "СК України").

Згідно ст.198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі, або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ст.182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1ст.191 СК Україниаліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини в зв'язку з тим, що повнолітня непрацездатна дитина потребує матеріальної допомоги від батька, який згідно закону повинен утримувати дитину і має можливість це робити. Розмір аліментів, який просить стягнути позивач, суд вважає обґрунтованим та доцільним.

Відповідно дост.88 ЦПК Україниз відповідача стягнути судовий збір на користь держави в сумі 551 грн. 20 коп.

Відповідно до п.1 ч.1ст.367 ЦПК Українисуд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст.8,10,57-60,88,212-215,223-226, 232, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 01 квітня 2016 року.

Відповідно дост. 367 ЦПК Українидопустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути зОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір в сумі 551 гривня 20 копійок на користь держави.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.ст. 223, 232 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя Т.О. Решетник