Постанова № 58874552, 11.07.2016, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2-а/748/29/16

Єдиний унікальний № 748/1050/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року місто Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Майбороди С.М.,

при секретарі Маркеловій Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об»єднаного управління Пенсійного фронду України про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18 травня 2016 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об»єднаного управління Пенсійного фронду України, в якому просила визнати неправомірними дій відповідача щодо відмови у здійснені перерахунку пенсії та зобов»язати здійснити перерахунок та виплату у зв»язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції на дату призначення пенсії в розмірі 82 % від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01 грудня 2015 року, на підставі довідки Шестовицької сільської ради з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у квітні 2016 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням довідки Шестовицької сільської ради у зв»язку з підвищенням розміру посадового окладу працюючим державним службовцям, відповідно до вимог ст.37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року і Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», але їй було відмовлено, оскільки норму закону, яка визначала перерахунок заробітної плати було скасовано. Зазначає, що рішення відповідача є неправомірним, оскільки новий порядок перерахунку та виплати пенсії державним службовцям та особам до них прирівняним не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначалась раніше, а тому вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання позивач не з»явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши про підтримання позовних вимог.

Відповідача в судове засідання не забезпечив явку свого представника, надавши заперечення, у відповідності до яких просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника та відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що позивач дійсно перебуває на обліку як особа, яка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 2011 року у розмірі 82 % суми заробітної плати. Посилаючись на п.5 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, вказував, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та інших, а отже з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, що має бути обов»язково предметом судового розгляду. Також, вказували, що дійсно позивач зверталась з заявою про перерахунок пенсії 13 квітня 2016 року та надала довідку № 111 від 12.04.2016, яка видана Шестовицькою сільською радою, а тому перерахунок має проводитись з 01 квітня 2016 року у відповідності до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи з встановлених по справі обставин та оцінюючи обґрунтування вимог і заперечень сторін суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до приписів ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.03.2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівському районі та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в розмірі 82 % суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

13 квітня 2016 року позивач звернулась до Чернігівського об»єднаного управління Пенсійного фронду України із заявою про перерахунок призначеної пенсії, у зв»язку з підвищенням заробітної плати відповідно до Постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», відповідно до довідки Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 12.04.2016 за №111.

20 квітня 2016 року позивачу було відмовлено у перерахунку, оскільки умови проведення перерахунку пенсії регулювались статтею 37-1 ЗУ «Про державну службу», що діяла до 01.01.2015 року, а порядок визначення заробітку, який враховувався для перерахунку пенсії, був визначений Постановою КМУ від 31.05.2000 р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», які втратили чинність на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213 та Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють порядок призначення та перерахунку пенсій є Закони України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про державну службу».

Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України «Про державну службу», ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Положеннями ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІ1 у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.37-1 Закону №3723-ХІІ, в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери.

Згідно ч.1ст.58 Конституції України, закони та нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у ч.1ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Вирішуючи позовні вимоги за позовом до суб'єкта владних повноважень, суд виходить із конституційних принципів, на яких базуються здійснення прав та свобод людини та громадянина в Україні, включаючи права на пенсійне забезпечення, які передбачені Конституцією України, з неможливості скасування та звуження права на пенсійне забезпечення. Правовою гарантією забезпечення державою цього права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, що слідує з принципів верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» та ряд інших, у зв»язку з чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених ЗУ «Про державну службу», не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, виходячи з наступного.

Аналіз вищевикладеного положення дає підстави для висновку, що воно поширюється на тих осіб, яким пенсії призначаються (в теперішньому часі) спеціальними законами, а не на тих, яким вони вже призначені (в минулому часі).

Крім цього, вказане положення не містить посилання на конкретні норми законів чи підзаконних актів щодо пенсійного забезпечення осіб, які скасовуються. Підстав вважати, що скасовуються всі норми, як ті, що стосуються призначення, так і ті, що стосуються перерахунку пенсій немає.

Відповідно до ч.3ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.ст.ст.37, 37-1 Закону України №3723-ХІІ(у редакції станом на дату призначення пенсії) з розрахунку 82% місячного заробітку.

Відповідно до ч.1ст.71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2ст.71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак даний обов»язок відповідачем у даній справі не виконано.

Відповідачем не було доведено належним чином правомірність свого рішення, у той час як позивач довела обґрунтованість позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу є неправомірними, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом із тим, позивач просила зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01 грудня 2015 року.

Однак, у відповідності до ч.4 ст.45 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: - у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; -у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додатковими документами 13 квітня 2016 року, перерахунок мав бути проведений починаючи з 01 квітня 2016 року.

За таких обставин позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме з 01.04.2016р., а за період з 01.12.2015р. по 31.03.2016р. у позові слід відмовити.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1ст. 94 КАС.

За таких обставин, адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню, з наведених вище підстав та міркувань.

Керуючись ч.1 ст.8, ч.3 ст.22, ч.1 ст.58 Конституції України, ст.37-1 Закону України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування»,Постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», ст.ст.2, 6, 8-12, 14, 17, 18, 70, 71, 104-106, 158-163, 167,1832 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівського об»єднаного управління Пенсійного фронду України про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об»єднаного управління Пенсійного фронду України щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов»язати Чернігівське об»єднане управління Пенсійного фронду України здійснити ОСОБА_1, з 01.04.2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», у розмірі 82 % на підставі довідки Шестовицької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 12.04.2016 року №111, з врахуванням підвищення з 01.12.2015 року розміру посадових окладів, відповідно до Постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в дохід держави 551,20 грн судового збору. (отримувач УК у Чернігівському районі (Чернігівський район), код ЄДРПОУ 38053813, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22030101, розрахунковий рахунок 31219206700522, призначення платежу 02894467).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, за правилами встановленими ст.ст.185 - 187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського районного суду Чернігівської області з поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Майборода