Ухвала суду № 58873707, 06.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680,м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Лазаренко В.В.

№22-ц/796/8556/2016 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №760/18778/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И Л А

У жовтні 2015 року ТОВ «Перший український експертний центр» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги.

У мотивування вимог посилався на те, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань по сплаті житлово-комунальних послуг станом на 31.01.2014 року відповідач має заборгованість у розмірі 6102,12 грн, що підтверджується довідкою про нарахування та оплату по особовому рахунку НОМЕР_1.

З урахуванням наведеного просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 6102,12 грн та сплачений судовий збір у розмірі 1218 грн.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказав, що станом на 01.02.2016 року заборгованість відповідача становить 15 918,80 грн.

Оскільки заборгованість не погашена та завдає збитків товариству, боржнику нараховані інфляційні нарахування у розмірі 4 941,92 грн та 3% річних у розмірі 339,77 грн.

Відтак просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 15 918,80 грн, інфляційні нарахування 4 941,92 грн та 3% річних 339,41 грн, разом - 21 200,13 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату за житлово-комунальні послуги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перший український експертний центр» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 15 918,80 грн, інфляційні нарахування в сумі 4 941,92 грн, 3% річних 339,41 грн, витрати з оплати судового збору в сумі 243,60 грн, а всього - 21 443 грн 73 коп.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути рішення в частині суми боргу, привівши її до фактичних документально підтверджених витрат позивача на оплату послуг сторонніх організацій з опалення, вивезення сміття та експлуатації ліфтів; скасувати рішення в частині оплати ним фактично ненаданих йому послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, а також інфляційних втрат та 3% річних; скасувати рішення суду та ухвалити нове.

Зазначає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки між ним та позивачем жодних договорів протягом 3,5 років (з 01 жовтня 2012 року) не укладалося.

Крім того, позивач фактично не здійснює обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1, що призвело до значного погіршення його технічного стану.

Також, обслуговування прибудинкової території не може бути визнано як послугу, яку споживають мешканці будинку, так як межі прибудинкової території не встановлено, що унеможливлює розрахунок вартості таких послуг.

При цьому визнає, що протягом 2012-2016 рр. йому надано послуги з опалення приміщень, вивезення сміття, обслуговування ліфтів, тобто ті послуги, які надавалися сторонніми організаціями відповідно до договору з позивачем.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності НОМЕР_2 від 30.06.2004 року. (а.с. 50

Із Витягу №3 з протоколу засідання Правління ПАТ "ХК "Київміськбуд" від 15.08.2012 року №29 вбачається, що вирішено погодити ДП "Екос" передачу експлуатуючій організації ТОВ "Перший український експертний центр" будинків разом з інженерними мережами в існуючому стані для їх подальшої експлуатації згідно наданого переліку в Додатку №3 до протоколу. Під номером №6 вказаного Додатку №3 значиться будинок по АДРЕСА_1, який був введений в експлуатацію у 2004 році. (а.с. 9)

Наказом №2/1 від 01.10.2012 року TOB "Перший український експертний центр" прийняло житловий будинок по АДРЕСА_1 на обслуговування та експлуатацію, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01.10.2012 року. (а.с. 10-12)

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях. Будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. №572 власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов'язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

З огляду на положення законодавства та нормативні документи споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Такий правовий висновок узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року в справі №6-59цс13.

Як вбачається з матеріалів справи, тарифи та структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються суб'єктами господарювання в будинку АДРЕСА_1, встановлені відповідним розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Саме згідно затверджених тарифів і обчислювалися ТОВ "Перший український експертний центр" послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій по АДРЕСА_1.

На підтвердження своїх доводів щодо розміру заборгованості позивач надав суду розрахунок заборгованості, з якої вбачається, що відповідач має заборгованість за надані йому послуги, яка складається з заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території та центрального опалення.

У суді апеляційної інстанції з участю ОСОБА_2 перевірено розмір заборгованості і ОСОБА_2 підтвердив, що до розрахунку внесено лише ту заборгованість, яку він не погасив і за період, який він не вносив плату за надані послуги.

Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта щодо відсутності даних про розмір прибудинкової території, оскільки такі дані зазначені в акті прийому-передачі (а.с.10-12).

Заперечуючи проти позову та в апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилався на те, що відповідач послуги надає неякісно.

Разом з тим, відповідач на підтвердження цього не надав суду допустимих та переконливих доказів на підтвердження своїх доводів, як те передбачено ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що позивач фактично не здійснює обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1, що призвело до значного погіршення його технічного стану з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачем не надано допустимих та належних доказів, які б спростовували доводи позивача про обслуговування будинку.

Фотокопії зображень території будинку, які долучені відповідачем до позовної заяві, не свідчать про погіршенення технічного стану будинку через відсутність дій позивача по обслуговуванню житлового будинку АДРЕСА_1.

Інших доказів на підтвердження своїх заперечень ОСОБА_2 не надано.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Перший український експертний центр" надавалися послуги для задоволення потреб відповідача щодо обслуговування будинку та прибудинкової території, а також щодо надання житлово-комунальних послуг, а відповідач не в повному обсязі здійснював їх оплату з 1 жовтня 2012 року по січень 2016 року, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" та стягнув суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на зміст ухваленого рішення не впливають.

Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва