Ухвала суду № 58873631, 05.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 липня 2016 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Ратнікової В.М., Соколової В.В.

при секретарі - Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Автотранспортник-5» про скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ЖБК «Автотранспортник-5» про скасування наказу, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

На обгрунтування своїх вимог зазначали, що наказ Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2004 р. № 786-С про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на квартиру видано на підставі довідки ЖБК «Автотранспортник-5» № 21 від 22.04.2004 р., в якій зазначено, що ОСОБА_3 є власником кооперативної квартири АДРЕСА_1 в будинку ЖБК «Автотранспортник-5» та повністю вніс пайові внески за квартиру.

Справа № 754/8637/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/8356/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Ярошенко С.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 ніколи не був членом ЖБК «Автотранспортник-5», а довідка ЖБК «Автотранспортник-5» № 21 від 22.04.2004 р. містить недостовірну інформацію та, що передача квартири у власність лише ОСОБА_3 порушує їх право на отримання ними частки квартири у власність, просили скасувати наказ Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2004 р. № 786-С про передачу ОСОБА_3 у приватну власність квартири АДРЕСА_1, визнати недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, видане 12.05.2004 р. Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) серія НОМЕР_1, та скасувати реєстраційний напис Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно на правовстановчому документі у реєстровій книзі № д.183-108 за реєстровим номером 611/32576 від 20.05.2004 р.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.04.2016 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Зазначали, що суд не урахував їх доводи та надані ними докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 ніколи не був членом ЖБК «Автотранспортник-5» і не сплачував пай за кооперативну квартиру, а тому наказ Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2004 р. № 786-С, на підставі якого ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 є незаконним та порушує їх права на отримання часток зазначеної квартири у власність.

Крім того вказували на те, що не заперечення відповідачем позовних вимог, свідчить про визнання ним позову та є підставою для його задоволення, а не для відмови.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_2, представник Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та представник ЖБК «Автотратнмпортник-5» в судове засідання не з׳явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені. ОСОБА_3 направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що 15.10.1998 р. виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів ОСОБА_3 видано обмінний ордер № 10921 на сім'ю з трьох осіб на квартиру АДРЕСА_1. Зазначена квартира знаходиться в будинку, що належить ЖБК «Автотранспортник-5».

Відповідно до довідки ЖБК «Автотранспортник-5» від 27.01.2016 р. вартість квартири в сумі 10 664,80 руб., станом на 01.09.1993 р. погашена у повному обсязі. Проте, відомості про те, чи був ОСОБА_3 членом ЖБК «Автотранспортник-5» та ким погашено пайовий внесок, відсутні, оскільки документи були знищені у 1991 р. під час пожежі.

Згідно свідоцтва про право власності від 12.05.2004 р., виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2004 р. № 786-С, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3

Як убачається з довідки за Ф-3 у спірній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено правомірність позовних вимог та порушення відповідачами їх прав, а тому вважав позовні вимоги необґрунтованими.

Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

В судовому засіданні сторони стверджували, що вони вселилися у квартиру АДРЕСА_1 внаслідок родинного обміну квартир з батьком ОСОБА_3, який був членом ЖБК «Автотранспортник-5».

Як убачається з довідки ЖБК «Автотранспортник-5» від 23.12.2015 р. № 2-3913 внаслідок пожежі у 1991 році у кімнаті прийому громадян були знищені документи господарсько-фінансової діяльності та бухгалтерського обліку ЖБК «Автотранспортник-5»., вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 01.011990 р. складала 10 644,80 руб., пайовий внесок був повністю станом на 1993 р. погашений в цілому по будинку, хто саме вносив оплату пайового внеску за квартиру, і чи був ОСОБА_3 членом кооперативу не можливо підтвердити у зв'язку зі знищенням документів.

КП «Житлосервіс» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило про відсутність документів на підставі яких було оформлено право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Разом з тим, оскільки зазначена квартира знаходиться в будинку, що належить ЖБК «Автотранспортник-5», то оформлення обміну квартир, а також видача свідоцтва про право власності на квартиру повинно було відбуватися з дотриманням законодавства, що регулює діяльність житлово-будівельних кооперативів.

Статтею ст.137 ЖК України визначено, що порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів встановлюється цим Кодексом, примірним статутом житлово-будівельного кооперативу (Примірний статут) та іншими актами законодавства Української РСР.

Пунктом 36 Примірного статуту передбачено, що член житлово-будівельного кооперативу вправі за письмовою згодою проживаючих з ним членів сім'ї, провести обмін займаного жилого приміщення, зокрема з наймачем жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду за умови прийому до членів кооперативу особи, яка вселиться у зв'язку з обміном у будинок житлово-будівельного кооперативу.

Відповідно до п.40 Примірного статуту при обміні жилого приміщення в будинку державного або громадського фонду на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу особа, яка вступає до кооперативу у зв'язку з обміном, зобов׳язана внести на рахунок кооперативу в установі банку пайовий внесок не менший, ніж розмір паєнагромадження члена кооперативу, який вибув.

Якщо особа, яка вступає до кооперативу у зв׳язку з обміном, є членом кооперативу близьким родичем, вона звільняється від внесення зазначеного пайового внеску за умови передачі їй паєнагромадження вибулим членом кооперативу.

Пунктом 10 Правил обміну жилих приміщень, бажаючі провести обмін займаних жилих приміщень, подають виконавчому комітетові відповідної ради народних депутатів заяви встановленого зразка. Крім того подаються виписка з рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу про прийом даної особи до кооперативу - при обміні жилого приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу.

Аналіз зазначених нормативно-правових норм дає можливість зробити висновок, що без прийому ОСОБА_3 в члени житлово-будівельного кооперативу замість його вибулого батька, та не внесення ним паю замість паєнагромадження, який його забрав у зв'язку з виходом із кооперативу та прийняттям у члени кооперативу ОСОБА_3, чи без передачі батьком свого паю ОСОБА_3., обмін квартири державного житлового фонду в якій проживали сторони на квартиру в кооперативному будинку не був би проведений, а відтак доводи позивачів про те, що ОСОБА_3 ніколи не був членом кооперативу та не вносив пай, є безпідставними.

Відповідно до абз.1 п. 9 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2001 р. № 1820 (Положення) для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна (групу об'єктів) до відповідного органу подається заява по кожній адресі за зразком згідно з додатком 4 до цього Положення, а також матеріали поточної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, оформлені БТІ.

Відповідно до п.п. 12.4 п. 12 Положення додатково до документів, зазначених в пунктах 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління житлового забезпечення надаються: на квартиру, яку було надано в користування члену житлового, житлово-будівельного кооперативу чи товариства, за яку член цього житлового, житлово-будівельного кооперативу чи товариства повністю вніс пайовий внесок: довідка житлового, житлово-будівельного кооперативу чи товариства про членство в кооперативі, товаристві та повне внесення цим членом кооперативу, товариства пайового внеску та ордер.

Як зазначав в письмових поясненнях представник Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_3 надав повний пакет документів, а саме: заяву, довідку ЖБК про членство в кооперативі та повне внесення пайового внеску, довідку, що замінює ордер на квартиру, довідку про склад сім'ї та прописку.

У зв'язку з поданням довідки, що замінює ордер по причині відсутності оригіналу обмінного ордеру, на час оформлення документів і видачі свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 додатково було витребувано довідку про склад сім'ї, прописаних за цією адресою.

За результатом розгляду наданих ОСОБА_3 документів Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до п.19 Положення видало наказ про оформлення права власності та видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на квартиру.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, посилання позивачів на незаконність наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2004 р. № 786-С, на підставі якого видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, що складається з двох кімнат загальною площею 54,80 кв.м., житловою площею 28,6 кв. є необґрунтованими.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що саме по собі не заперечення відповідачем ОСОБА_3 позовних вимог є підставою для задоволення позову, оскільки окрім ОСОБА_3 відповідачем у справі є Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а третьою особою є ЖБК «Автотранспортник-5», а тому рішення суду про задоволення позовних вимог безпосередньо порушуватиме їх права.

В письмових запереченнях на позов представник Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ЖБК «Автотранспортник-5» категорично заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що наказ Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2004 р. № 786-С про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право власності та свідоцтво про право власності на квартиру було видані з дотриманням норм діючого законодавства.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення не убачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 квітня 2016 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді: