ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2016 р.Справа № 5015/3543/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Кузь В.Л.
суддів Гриців В.М.
ОСОБА_1
Розглядає апеляційну скаргу б/н та б/дати Дочірнього підприємства Санаторій Львів Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, смт.Брюховичі-м.Львів,
на рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2015
у справі № 5015/3543/11
за позовом: Прокуратура № 2 м. Львова в інтересах держави в особі Фонду державного майна України,
до відповідача-1: Дочірнього підприємства Санаторій Львів Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, смт.Брюховичі-м.Львів,
до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, м. Київ,
до відповідача-3: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Брюховицької селищної ради, смт.Брюховичі-м.Львів,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Федерації професійних спілок України, м.Київ,
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області,
про визнання недійсним реєстраційного посвідчення, скасування державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс, визнання за державою права власності на майновий комплекс та повернення за актом прийому-передачі Фонду державного майна України
за участю представників сторін:
від прокуратури:ОСОБА_2 прокурор - посвідчення (№ 020325 терміном дії до 06.09.2018);
від позивача:ОСОБА_3- представник;
від відповідача-1: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - представник ;
від відповідача-2:не зявився
від відповідача-3: не зявився
від третьої особи-1: не зявився
від третьої особи-2:не зявився
від третьої особи 3: ОСОБА_6- представник за довіреністю(від 25.02.2016 за № 1407)
Справа судами розглядалася неодноразово.
Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2014 позов прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволено частково. Визнано недійсним реєстраційне посвідчення на цілісний майновий комплекс "Санаторій "Львів" від 14.08.2001, видане Прикарпатському ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є ДП "Санаторій "Львів" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Визнано за державою право власності на майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8. Зобов'язано ДП "Санаторій "Львів" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" повернути за актом прийому-передачі майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, Фонду державного майна, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю. Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів скасувати державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс "Санаторій "Львів" у реєстровій книзі №1 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за реєстровим номером №52 та у єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно припинено. Стягнуто з ДП "Санаторій "Львів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в доход державного бюджету України 3349,5грн. судового збору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в доход державного бюджету України 913,5грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2014 у справі № 5015/3543/11 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2015 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 та рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2014 у справі № 5015/3543/11 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Під час нового розгляду рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 у справі № 5015/3543/11 (головуючий суддя Фартушок Т.Б., Артимович В.М., Коссак С.М.) позов задоволено частково. Визнано недійсним реєстраційне посвідчення на цілісний майновий комплекс Санаторію Львів від 14.08.2001, видане Прикарпатському ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, правонаступником якого є ДП Санаторій Львів Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця. Визнано за державою право власності на майновий комплекс Санаторію Львів, який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8. Зобовязано ДП Санаторій Львів ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця повернути за актом прийому-передачі майновий комплекс Санаторію Львів, який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, Фонду державного майна України, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю. Провадження у справі в частині позовних вимог про зобовязання Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м. Львів скасувати державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс "Санаторій "Львів" у реєстровій книзі №1 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за реєстровим номером № 52 та у єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно припинено. Стягнуто з ДП Санаторій Львів ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця в доход державного бюджету України 3 349,50 грн. судового збору. Стягнуто з ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця в доход державного бюджету України 913,50 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 у справі № 5015/3543/11 відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано наступне:
- як підтверджується рішеннями судів у справах №№ 48/202-20/191, 041/18А-137/7-7/30 Федерація незалежних профспілок (правонаступником якої є Федерація професійних спілок України) правомірно володіла, користувалася та розпоряджалася майном та на момент створення ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця підставно та правомірно передала до статутного фонду товариства саме профспілкове майно, в тому числі й спірний обєкт ДП «Санаторій»Львів»;
-позивачем не було надано доказів того, що спірне майно було прийнято ним, як і доказів участі держави в фінансуванні будівництва, утримання спірного обєкту, яке відповідно до ст. 322 ЦК України зобовязаний здійснювати власник;
-позивач пропустив строк позовної давності та не надав доказів поважності пропущення таких строків, адже не зазначив з якого саме моменту було порушено його право, а про право на звернення до суду Фонду державного майна України було відомо ще з моменту розгляду Вищим арбітражним судом України справи № 137/7, в процесі розгляду якої досліджувався і договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1990, до якого був доданий перелік переданого профспілкам України майна, в якому містився і спірний обєкт.
Позивач Фонд державного майна України подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну крагу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з підстав його правомірності та обґрунтованості.
10.05.2016 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від прокуратури Львівської області надійшла заява від 28.04.2016 № 05/2-431вих-16 про вжиття заходів до забезпечення позову (в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України) шляхом заборони ДП "Санаторій "Львів" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо реалізації майна, що розташоване за адресою: смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8.
Щодо поданої заяви від 28.04.2016 про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, оскільки згідно даних цієї заяви майно ДП "Санаторій "Львів" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" перебуває у податковій заставі і дані про її зняття - відсутні, а заявником не доведено, що майно, спір про право державної власності на яке є предметом даного спору, відчужується або є неспростовні дані про те, що може бути відчужене відповідачами-1,2 чи іншими особами.
Присутні представники учасників судового процесу наводили у судових засіданнях свої доводи та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 04.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, зважаючи на таке:
Оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято за результатами нового розгляду справи відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2015, якою було скасовано попередній судові рішення, якими було задоволено позовні вимоги прокурора.
У даній постанові Вищий господарський суд України в порядку п. 10 ч. 2 ст. 111-11 та ч. 1 ст. 111-12 ГПК України визначив, що повинен дослідити та встановити суд при новому розгляді справи.
Зокрема, судом касаційної інстанції зазначено: необхідність належним чином дослідити та достеменно встановити чи є спірне майно тим самим, яке було свого часу передано Українській республіканській Раді профспілок на праві відання; звернути увагу на ту обставину, що позивач просить суд визнати за державою право власності на майновий комплекс "Санаторій "Львів", в той час як за актом приймання-передачі передавалися конкретно визначені будівлі та споруди "Санаторій "Львів" і в сукупності вони ніким не визначались як майновий комплекс чи цілісний майновий комплекс; врахувати та надати належну юридичну оцінку наявним у матеріалах справи правовстановлюючим документам, які ніким не скасовувались та не визнавались в судовому порядку недійсними та якими, в свою чергу, посвідчено право власності ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на конкретно визначені будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: смт. Брюховичі, м. Львів, вул. Курортна, 8 (Т.І, а.с. 31-40); у матеріалах інвентаризаційної справи містяться ордера на квартири, що знаходяться за адресою : смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8, які видані Брюховецькою селищною радою фізичним особам, та замовлення від фізичних осіб на їх приватизацію (Т. І ,а.с. 126-134).
Врахування та дослідження вищевказаних обставин справи має істотне значення для правильного вирішення спору.
Місцевий господарський суд у прийнятому ним і оскаржуваному відповідачем-1 рішенні зазначив про вищенаведені вказівки Вищого господарського суду України та ухвалами вимагав від сторін, зокрема від прокурора та позивача необхідні пояснення та докази. Проте, вимоги суду ними не були виконані і рішення судом прийнято на підставі проведеної ним оцінки наявних матеріалів справи. При цьому, не були належним чином прийняті до уваги обставини, які визначив у вищенаведеній постанові Вищий господарський суд України.
Зокрема, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що місцевий господарський суд, розглядаючи дану справу, виходив лише із зазначення обставин, що стосуються порядку встановлення юридичного статусу майна, яке було передано на виконання постанови Ради Міністрів Української РСР від 23.04.1960 №606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР", та порядку й підстав створення відповідача-1 у даній справі та набуття майна.
Разом з цим, при розгляді даної справи судом першої інстанції було встановлено, що належне відповідачу-2 на час подання позову й розгляду даної справи майно складає певний цілісний майновий комплекс, склад і фактичний стан якого є тотожним майну «Будинку відпочинку «Брюховичі», який був переданий Українській республіканській Раді профспілок УРСР відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 23.04.1960 №606, і що саме цілісний майновий комплекс як такий був переданий профспілкам від Міністерства охорони здоровя УРСР.
Тобто, судом першої інстанції не прийнято до уваги вказівку Вищого господарського суду України, зазначену в постанові від 01.07.2015 у даній справі, про те, що позивач просить визнати за державою право власності на майновий комплекс "Санаторій "Львів", в той час як за актом приймання-передачі при створенні правопопередника відповідача-1 Прикарпатського ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" передавались конкретно визначені будівлі та споруди "Санаторій "Львів", згідно наказу від 15.03.2000 ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та затвердженого ним переліку майна, але в сукупності вони ніким не визначались як майновий комплекс чи цілісний майновий комплекс.
При розгляді апеляційної скарги Львівський апеляційний господарський суд неодноразово відкладав розгляд справи для подання прокурором та позивачем належних та допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги в частині того, що майно, щодо якого заявлена вимога про визнання права власності і повернення державі в особі Фонду державного майна України є ідентичне майну, яке передавалося у 1960 році профспілкам УРСР, мало статус майнового комплексу і складалося з певних конкретно визначених обєктів та споруд, які перебувають у певному технічному стані і мають певну, визначену у встановленому порядку, вартість, та відповідають майну, що належить відповідачам 1,2 та знаходяться за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8.
Однак, Фонд державного майна України жодних витребуваних доказів не подав, прокуратурою було подано у судовому засіданні 04.07.2016 копії наступних документів: реєстраційного посвідчення від 14.08.2001, наказу № 28 від 15.03.2000 Прикарпатського ДП ЗАТ Укрпрофоздоровниця, Переліку будівель та споруд "Санаторій "Львів", що підлягають державній реєстрації і знаходяться за адресою: м. Львів-1, смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8. Даний перелік підписаний генеральними директором Прикарпатського ДП ЗАТ Укрпрофоздоровниця. Усі зазначені вище документи подані прокурором, знаходяться в матеріалах справи і були предметом оцінки місцевого суду. Інших доказів суду подано не було.
Виходячи з цього, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що ні позивачем, ні прокурором не подано доказів в обґрунтування позовних вимог, що саме майновий комплекс "Санаторій "Львів" у тому складі (будівель, споруд, обладнання та устаткування), який є в наявності за адресою: м.Львів, смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8, і належить відповідачам-1,2, був переданий державою в особі Міністерства охорони здоровя УРСР профспілкам на виконання п.п. 1.2 постанови Ради Міністрів Української РСР від 23.04.1960 №606 за станом на 01.01.1960 за актом приймання-передачі.
При цьому, Львівський апеляційний господарський суд відповідно до вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 01.07.2015, приймає до уваги, що за відповідачем-2 27.03.2008 оформлені Брюховецькою селищною радою свідоцтва про право власності на окремі будинки і споруди, за вищевказаною адресою, про які було відомо прокурору і позивачу, і зазначені свідоцтва ніким не оспорені та судом недійсними не визнані (Т. ІІІ, а.с. 129-138).
Згідно «інвентаризаційної відомості основних фондів першої групи за станом на 03.01.2012, які знаходяться на балансі ДП "Санаторій "Львів" ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (Т. ІІ,а.с. 76) зазначено і інше майно, споруди та будівлі, право держаної власності, на які в противагу нормам ст.ст. 33,34 ГПК України позивачем і прокурором також не підтверджено.
Оскільки, відповідно до ст.ст. 13,41 Конституції України та ст. 321 ЦК України держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання і усі субєкти права власності рівні перед законом, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені, відповідно до ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про непорушність права власності, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що при невизначеності складу, вартості та технічного стану майна, що перебувало у державній власності і було передано профспілкам за вищенаведеною постановою № 606 від 1960, у суду відсутні достатні підстави для встановлення того, що усе майно у смт. Брюховичі по вул. Курортна, 8, в тому числі й житлові будинки, які знаходяться за цією ж адресою і квартири, в яких приватизовуються громадянами, що в них проживають , і про що зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 01.07.2015 у даній справі та інше нерухоме майно, обладнання й устаткування, є майном колишнього будинку відпочинку «Брюховичі», а тому відсутні правові і фактичні підстави для його визнання як державного у вигляді майнового комплексу та витребування від відповідачів-1,2 з передачею державі в особі Фонду державного майна України як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до ст. 13 Конституції України і ст. 326 ЦК України власність Українського народу визначається як державна, а не загальнодержавна.
Таким чином, зважаючи на вищенаведені наявні матеріали справи, доводи й пояснення сторін, вказівки Вищого господарського суду України, Львівський апеляційний господарський суд не встановив обґрунтованості висновку місцевого господарського суду, який міститься в оскаржуваному рішенні, стосовно доведеності і задоволення позовних вимог у частині визнання за державою прав на майновий комплекс "Санаторій "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, та зобовязання ДП "Санаторій "Львів" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" повернути за актом прийому-передачі майновий комплекс "Санаторію "Львів", який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, Фонду державного майна, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю.
Враховуючи, що вищезгадані позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами, Львівський апеляційний господарський суд не знаходить підстав розглядати питання застосування позовної давності за заявами відповідачів 1,2.
Стосовно задоволення позову про визнання недійсним реєстраційного посвідчення на цілісний майновий комплекс "Санаторій "Львів" від 14.08.2001, виданого Прикарпатському ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є ДП "Санаторій "Львів" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (посвідчення видано відповідачем-3), то, враховуючи постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 у справі № 2а-8811/11/1370, яка набрала законної сили, вищенаведений висновок про те, що відсутні підстави визначення того, яке майно входить у цілісний майновий комплекс і що таке майно є саме цілісним майновим комплексом, враховуючи наявність і житлових будинків , Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про правильність та законність рішення суду першої інстанції, викладеного в резолютивній частині, щодо цього предмета спору.
Також, правомірним є висновок місцевого господарського суду про припинення провадження в частині позовних вимог про зобовязання Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м. Львів скасувати державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс "Санаторій "Львів" у реєстровій книзі №1 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за реєстровим номером № 52 та у єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору. (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII).
Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 «Про державне мито» (в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви до суду червень-липень 2011 року) сума державного мита , яка підлягала сплаті із апеляційних скарг при розгляді спорів немайнового характеру становила 85 грн.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 (із змінами та доповненнями) розмір судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Як встановлено вище за результатами перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 у справі № 5015/3543/11 в апеляційному порядку апеляційна скарга ДП Санаторій Львів ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця задоволена частково і відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання за державою права власності на майновий комплекс Санаторій Львів, який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, зобовязання ДП Санаторій Львів ПрАТ ЛОЗП України Укрпрофоздоровниця повернути за актом прийому-передачі майновий комплекс Санаторій Львів, який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, Фонду державного майна України, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю.
За таких обставин, сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача-1 за розгляд справи в суді апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги становить 187 грн. (110 % від суми розміру державного мита по 85 грн., яке повинно було бути сплачено позивачем при поданні до суду першої інстанції позовної заяви від 23.06.2011 та заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.07.2011 за цими вимогами, враховуючи , що не було визначено склад та вартість спірного майна).
Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Санаторій Львів ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, смт.Брюховичі-м.Львів задоволити частково.
2.Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 у справі № 5015/3543/11 в частині задоволення позову про визнання за державою права власності на майновий комплекс Санаторій Львів, який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, про зобовязання ДП Санаторій Львів ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця повернути за актом прийому-передачі майновий комплекс Санаторій Львів, який розташований за адресою: смт. Брюховичі, Львівська область, вул. Курортна, 8, Фонду державного майна України, як розпоряднику майна, що є загальнодержавною власністю. В цій частині прийняти нове рішення - в позові відмовити.
3.В решті рішення суду залишити без змін.
4.Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги покласти на позивача. Стягнути з Фонду державного майна України (01033, м. Київ, вул. Кутузова-133, 18/9, код ЄДРПОУ 20055032) на користь Дочірнього підприємства Санаторій Львів ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (79491, м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Курортна, 8, код ЄДРПОУ 02139860) 187 грн. державного мита.
5.Місцевому господарському суду видати наказ.
6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 08.07.2016 р.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Малех І.Б.
Судове рішення № 58873570, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 04.07.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3543/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: