Ухвала суду № 58873323, 08.07.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

08 липня 2016 рокуСправа № 913/1236/15

Провадження №5/913/1236/15

Розглянувши заяву відповідача у справі від 24.06.2016 № 01-34/2/129 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 енергетичне обєднання, м. Луганськ

про стягнення 4226039 грн. 83 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Семеніхіна В.В.

за участю представників:

від позивача представник не прибув;

від відповідача представник не прибув.

в с т а н о в и в:

На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 енергетичне обєднання» від 24.06.2016 № 01-34/2/129 про розстрочення виконання судового рішення, у якій він просить розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 строком на 2 роки із щомісячною сплатою в сумі 176084 грн. 99 коп. до 10 числа кожного місяця за попередній місяць, починаючи з серпня 2016 року.

Сторони правом на участь своїх представників в судовому засіданні не скористалися, хоча про та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Разом з тим, від позивача надійшла заява від 04.07.2016 № 39-08/793, в якій він зазначив, що проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 строком на 2 роки із щомісячною сплатою в сумі 176084 грн. 99 коп. до 10 числа кожного місяця за попередній місяць, починаючи з серпня 2016 року не заперечує.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення, пояснення позивача та матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення цієї заяви.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.02.2016 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 енергетичне обєднання» на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління борг зі сплати комісійної винагороди в сумі 2739891 грн. 23 коп., пеню в сумі 1850 грн. 59 коп., 3% річних за період з 26.02.2014 по 26.11.2015 в сумі 106423 грн. 85 коп., інфляційні втрати за період з 26.02.2014 по 26.11.2015 в сумі 1377847 грн. 21 коп., судовий збір в сумі 63390 грн. 19 коп.

На виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 позивачу було направлено наказ від 21.03.2016 № 913/1236/15.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2016 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2016 у справі № 913/1236/15 без змін.

Відповідач звернувся до суду із заявою від 24.06.2016 № 01-34/2/129 про розстрочення виконання судового рішення, у якій він просить розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 строком на 2 роки із щомісячною сплатою в сумі 176084 грн. 99 коп. до 10 числа кожного місяця за попередній місяць, починаючи з серпня 2016 року.

В обгрунтування заявник посилається на те, що ТОВ «ЛЕО» здійснює господарську діяльність на території Луганської області з електричної енергії за регульованим тарифом на підставі ліцензії НКРЕ України від 20.04.2006 серії АБ №220851 та з передачі електричної енергії місцевими (локальними) їй мережами на підставі ліцензії НКРЕ України від 20.04.2006р. серії АБ № 220850.

Починаючи з квітня 2014 року, ТОВ «ЛЕО» здійснює свою господарську діяльність в проведення антитерористичної операції (надалі - АТО) на території Луганської області.

Проведення АТО на території Луганської області підтверджується Указом Президента №405/2014 від 14.04.2014, яким введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і територіальної цілісності України». В рамках реалізації вказаного рішення на Луганської області Збройними Силами України, МВС та СБУ з 14.04.2014 по сьогоднішній день проводиться антитерористична операція.

Під час активної фази АТО на більшій частині території Луганської області, за обставин ведення бойових дій, збройного захоплення незаконними озброєними формування так званого "ЛНР" органів місцевої влади та правоохоронних органів, неможливості забезпечення належного рівня безпеки та зростання злочинності, з метою збереження життя персоналу, майна та коштів, було зупинено роботу майже усіх підприємств, організацій, банківських установ та органів місцевої влади Луганської області.

На даний час більша частина населення та підприємств Луганської області знаходиться під контролем озброєних формувань так званого «ЛНР» і не перебуває під ефективним контролем органів державної влади України.

З метою мінімізації ризиків життю і здоровю персоналу, коштів та майна, ТОВ «ЛЕО» було змушене обмежити здійснення своїх господарських операцій, зокрема, платежів за існуючими зобов'язаннями.

Таким чином, ТОВ «ЛЕО» вважає, що підстави та наслідки проведення АТО на території Луганської області, тобто на території здійснення ТОВ «ЛЕО» своєї ліцензованої діяльності, призвели до виникнення обставин непереборної сили, за умов існування яких «ЛЕО» не має можливості здійснювати в повній мірі свою ліцензовану діяльність, ати та відповідати за своїми зобовязаннями.

На підтвердження наявності обставин непереборної сили, які унеможливили обовязків стосовно розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії «Енергоринок» за договором купівлі-продажу електричної енергії №3969/02 від 22.08.2014 було отримано сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини. Вказаним сертифікатом Торгово-промислова України підтвердила настання для ТОВ «ЛЕО» обставин форс-мажору, які зазначені умовами договору від 28.03.2007 №3969/02. Згідно Сертифіката ТПП, початок обставин форс-мажору - 14.04.2014, дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору встановити неможливо.

Станом на 01 червня 2016 року заборгованість ТОВ «ЛЕО» перед ДП «Енергоринок» складає понад 3 млрд. 900млн. грн.

Більш того, Постановою Правління Національного Банку України №466 від 06.08.2014 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» на території, неконтрольованій українською владою, призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій. Банківські установи зупинили свою діяльність на неконтрольованій території і не працюють на даний час. Здійснення усіх видів розрахунково-фінансових операцій до теперішнього часу призупинено.

Зазначені вище надзвичайні події призвели до вкрай скрутного фінансового становища ТОВ «ЛЕО».

Жахливе фінансове становище обумовлюється необхідністю проведення постійного ремонту зруйнованих в ході проведення АТО обєктів енергопостачання (ліній електропередач, підстанцій, тощо), на підтвердження чого ТОВ «ЛЕО» додає до цієї заяви відповідну довідку від 13.06.2016.

Окрім проведення ТОВ «ЛЕО» ремонту та відновлення зруйнованих в ході проведення АТО обєктів електропостачання, ОСОБА_1 вимушене здійснювати й ремонтні роботи по відновленню пошкоджених адміністративно-побутових будівель, зокрема, Щастинського РЕМ, Сватівського РЕМ, ПС-110 Сватово, вартість яких сягнула понад 5000000 грн.

Більш того, внаслідок проведення АТО, ТОВ «ЛЕО» змушено будувати повітряну лінію електропередачі напругою 35 кВ до ПС-35 ОСОБА_2. Загальна довжина ПЛ-35 кВ становить 13,31 км. Вартість робіт складає 17 295,36 тис. грн. Будівництво такої повітряної лінії зумовлено необхідністю забезпечення електропостачання споживачів смт. Станично-Луганське та прилеглих селищ з території, яка підконтрольна органам державної влади України. На даний час електропостачання вказаних населених пунктів здійснюється з непідконтрольної території.

Тобто, задля відновлення належного функціонування електропостачання Луганської області, всі ремонтні роботи по відновленню обєктів електропостачання та адміністративно-побутових будівель, пошкоджених у звязку із проведенням АТО, ТОВ «ЛЕО» проводить за власні кошти, що відповідно негативно позначається на фінансовому стані ОСОБА_1.

Скрутне фінансове становище ОСОБА_1, в якому опинилося ТОВ «ЛЕО» в умовах проведення АТО на території Луганської області, також підтверджується джерелами виплати заробітної плати робітникам ОСОБА_1 та покриття соціальних витрат в 2014 -2015 роках.

Так, у другій половині 2014 року та першій половині 2015 року, ТОВ «ЛЕО» вимушене було ініціювати звернення до Ради Оптового ринку електричної енергії України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) щодо отримання додаткових коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання (тимчасової зміни алгоритму розподілу коштів, що перераховуються на рахунки ТОВ «ЛЕО» із спеціальним режимом використання) для виплати заробітної плати працівникам ОСОБА_1.

Відповідно до постанов НКРЕКП від 27.08.2014; від 30.09.2014; від 30.12.2014; від 31.01.2015; від 27.02.2015; від 31.03.2015; від 30.04.2015; від 29.05.2015 ТОВ «ЛЕО» отримало додаткові кошти на виплату заробітної плати та покриття соціальних виплат в розмірі 173 935,98 тис. грн.

Внаслідок реалізації наведених вище постанов НКРЕКП, у ТОВ «ЛЕО» рахується кредиторська заборгованість перед ДП «ЕНЕРГОРИНОК» в сумі 173 935,98 тис. грн., що відповідно до постанови НКРЕКП від 29.10.2015 №2659 може бути стягнута з ОСОБА_1 у будь-який момент за окремим рішенням Ради Оптового ринку електричної енергії України та НКРЕКП.

Також, з метою незалежного підтвердження вкрай важкого фінансового стану ОСОБА_1, ТОВ «ЛЕО» звернулося до ТОВ «Аудиторська компанія «Аваль» про проведення аналізу фінансового стану ОСОБА_1 за період з січня 2014 року по березень 2016 року з метою оцінки фінансових можливостей ОСОБА_1 погашення заборгованості перед ДП «Енергоринок».

Звернення ОСОБА_1 до незалежної Аудиторської компанії для оцінювання фінансового стану ТОВ «ЛЕО» зумовлено й тим, що ОСОБА_1 не має можливості з липня 2014 року формувати та подавати податкову й фінансову звітність.

Так, у липні 2014 року невідомі озброєнні угрупування захопили адміністративну будівлю ОСОБА_1, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Котельнікова, буд. 1, де знаходились, крім інвентарю, інструментів, приладів, меблів, компютерної та офісної техніки, також і первинні документи бухгалтерського та податкового обліку за період з 2001 року по 2014 рік, а також сервери, на яких встановлені нематеріальні активи ОСОБА_1, що використовувались для ведення бухгалтерського та податкового обліку, а саме: 1С: Підприємство 7.7; ЕКР-система 8АР; програмне забезпечення з обліку персоналу, розрахунку заробітної плати та ін.

У звязку із зазначеною ситуацією, 30.09.2014 ТОВ «ЛЕО» було отримано від Торгово-промислової палати України сертифікат №691 про форс-мажорні обставини, яким для ОСОБА_1 засвідчено настання з 12.08.2014 форс-мажорних обставин при здійсненні ОСОБА_1 на території Луганської області господарської діяльності щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів, а саме, відповідно пунктів 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України про продовження граничних строків для подання податкової звітності.

Висновком проведеного Аудиторською компанією звіту є те, що фінансовий стан ОСОБА_1 за період з січня 2014 року по березень 2016 року, станом на 1 квітня 2016 року не надає можливості ТОВ «ЛЕО» в повній мірі виконувати свої зобовязання, зокрема, здійснити погашення накопиченої заборгованості перед ДП «Енергоринок».

Крім того, з початком АТО у ТОВ «ЛЕО» відсутня можливість отримувати у повному обсязі від промислових споживачів та від населення, розташованих на неконтрольованій території Луганської області, оплату за поставлену ТОВ «ЛЕО» електричну енергію. Зазначене обумовлене тим, що на непідконтрольній територій Луганської області не діють платіжні системи і споживачі позбавлені можливості сплачувати за електричну енергію та ТОВ «ЛЕО» не має жодних механізмів впливу на платіжну дисципліну споживачів, оскільки технічний персонал не має фізичної можливості здійснювати відключення споживачів від мереж електричної енергії на неконтрольованій території.

Водночас, безконтрольне споживання споживачами ТОВ «ЛЕО», що розташовані на неконтрольованій території, електричної енергії, що постачається з контрольованої території Луганської області, здійснюється й надалі.

Так, відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 07.05.2015 №263 «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» (надалі - Постанова), купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - неконтрольована територія), на іншу територію України (далі - контрольована територія) та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію (далі - різниця перетоків електричної енергії), здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості (далі - виробники електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 енергетичне об'єднання» у Луганській області; різниця перетоків електричної енергії враховується окремо за Донецькою та Луганською областями в точках обліку, які розташовані на контрольованій території.

Відповідно до п. 8 Постанови, ДП «Енергоринок» здійснює продаж різниці перетоків електричної енергії у точках обліку, визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості, на підставі договорів, укладених з Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» і товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 енергетичне об'єднання», та за середньозваженою ціною електричної енергії генеруючих компаній теплових електростанцій, яка склалася за два календарних місяці до місяця продажу різниці перетоків електричної енергії.

На виконання п. 8 Постанови ТОВ «ЛЕО» та ДП «Енергоринок» уклали договір про купівлю різниці перетоків електроенергії з контрольованої на неконтрольовану територію від 31.08.2015 №11572/01.

Відповідно до п. 10 Постанови, енергопостачальними, що провадять діяльність на неконтрольованій території здійснюють відповідно до законодавства погашення заборгованості за електричну енергію, закуплену в оптового постачальника.

Відповідно до п. 11 Постанови, Донбаська електроенергетична система здійснює на підставі зверненім оптового постачальника заходи щодо часткового або повного припинення різниці перетоків електричної енергії у точках її обліку в порядку, визначеному Міністерством енергетики та вугільної промисловості.

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення заходів щодо часткового або повного припинення різниці перетоків електричної енергії у точках її обліку, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.07.2015р. № 440, часткове або повне припинення різниці перетоків електричної енергії енергопостачальнику, що провадить діяльність на неконтрольованій території, застосовується таким чином: 1) оптовий постачальник надсилає звернення ДП "НЕК "Укренерго" щодо часткового або повного припинення різниці перетоків електроенергії енергопостачальнику, що провадить діяльність на неконтрольованій території, із зазначенням дати припинення та величини різниці перетоків, до якої необхідно обмежити енергопостачання енергопостачальнику, що провадить діяльність на неконтрольованій | території; до звернення додаються копії погодження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та попередження про часткове або повне припинення різниці перетоків електричної енергії енергопостачальнику, що провадить діяльність на неконтрольованій території; 2) ДП "НЕК "Укренерго" на підставі звернення оптового постачальника здійснює часткове або повне припинення різниці перетоків електричної енергії енергопостачальнику, що провадить діяльність на неконтрольованій території, шляхом: відключень від магістральних і міждержавних електричних мереж відокремленого підрозділу ДП "НЕК "Укренерго" Донбаської електроенергетичної системи на контрольованій території.

Враховуючи наведене, відповідно до положень Постанови та Порядку, ТОВ «ЛЕО» зобовязано сплачувати за різницю перетоків електричної енергії (з контрольованої території на неконтрольовану). Натомість, у ТОВ «ЛЕО» не має можливості самостійно припинити зазначені перетоки електричної енергії, а так само отримати кошти за спожиту електричну енергію на неконтрольованій території або відключити споживачів-боржників.

Водночас, численні звернення ТОВ «ЛЕО» до ДП «Енергоринок», ДП «НЕК «Укренерго» та відповідних державних органів щодо повного припинення різниці перетоків електричної енергії ТОВ «ЛЕО» залишились без належного реагування (копії звернень та відповіді додаються).

Таким чином, ТОВ «ЛЕО» вважає, що така бездіяльність ДП «Енергоринок», ДП «НЕК «Укренерго» та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України вже призвела до утворення у ТОВ «ЛЕО» додаткової кредиторської заборгованості у розмірі 1 205 053 тис.грн. (довідка додається), що погіршує фінансовий стан підприємства.

Більш того, з 2015 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області (надалі - ГУ ДКСУ у Луганській області) було повністю припинено проведення розрахунків за спожиту електричну енергію бюджетними установами Луганської області на користь ТОВ «ЛЕО». Наслідком таких дій ГУ ДКСУ у Луганській області є недоотримання ТОВ «ЛЕО» коштів у сумі понад 45 млн.грн.

Бюджетні організації неодноразово звертались до суду щодо бездіяльності ДКСУ стосовно неперерахування коштів за спожиту електричну енергію. ТОВ «ЛЕО» виступало на стороні позивача, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог. Станом на сьогодні ОСОБА_2 окружним адміністративним судом ухвалено декілька рішень, якими визнано бездіяльність казначейської служби (копії постанов додаються).

Окрім вказаної заборгованості бюджетних установ Луганської області перед ТОВ «ЛЕО» за спожиту ними електроенергію, також існує й заборгованість по розрахункам відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», яка на 01.06.2016р. склала більш ніж 99 256 733.00 грн.

Також, на збільшення заборгованості електроенергію вплинув факт недоотримання ТОВ «ЛЕО» дотацій у сумі 827000000 грн., що було повязано з початком АТО на території області.

Частиною другою ст. 10 Закону України «Про природні монополії» передбачено, що суб'єкти природних монополій не можуть вчиняти дії, які призводять або можуть призвести до неможливості виробництва (реалізації) товарів, щодо яких здійснюється регулювання відповідно до цього закону, або до заміни їх іншими товарами, не однаковими за споживчими характеристиками.

Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» заборонено відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енергопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Закон України «Про теплопостачання» також забороняє обмеження енергопостачання обєктів у сфері теплопостачання в опалювальний період.

На 01.06.2016 у ТОВ «ЛЕО» існує значна дебіторська заборгованість по споживачам, яких заборонено відключати від електропостачання відповідними галузевими законами, а саме:

-заборгованість підприємств водопостачання становить 1 564 077,0 тис. грн.;

-заборгованість підприємств теплозабезпечення складає 406 583,0 тис. грн.

Таким чином, ТОВ «ЛЕО», будучи субєктом природних монополій, не може припинити свою діяльність з постачання електричної енергії споживачам Луганської області та, не зважаючи на невиконання ними своєчасних розрахунків з ТОВ «ЛЕО», останнє не може відключити устаткування таких споживачів від джерела енергопостачання.

Заборгованість населення Луганської області перед ТОВ «ЛЕО» за спожиту електроенергію склала 866 531,0 тис. грн.

Відтак, загальна заборгованість усіх споживачів перед ТОВ «ЛЕО» за спожиту активну електричну енергію складає 5 467 611 тис. грн., а це в свою чергу унеможливлює виконання Рішення.

Заявник зазначає, що негайне виконання Рішення призведе до зупинки ліцензованої діяльності ТОВ «ЛЕО», порушень зобовязань перед державним бюджетом України; неможливістю відновлення пошкодженого або знищеного електрообладнання; неможливістю фінансування будівництва стратегічно важливих ліній електропередач; неможливості купівлі електроенергії, а, відповідно, і до віялових відключень чи повної зупинки її постачання всім споживачам Луганської області, що призведе також до зупинення водопостачання та теплопостачання в Луганській області не тільки підприємств та населення, але й обєктів соціальної інфраструктури (медичних та освітніх закладів), Збройних Сил України.

Згідно з приписами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено в ч. 1 п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом (п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Як передбачено п. 7.2 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи зі змісту п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки Конституційного Суду України містяться в мотивувальній частині рішення від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку щодо наявності у даному випадку виняткових обставин, які можуть розглядатися як підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 енергетичне обєднання», з огляду на наступне.

Таким чином, внаслідок настання вищезазначених заявником подій товариство втратило можливість здійснювати свою господарську діяльність за звичайних умов на тимчасово окупованій території Луганської області, та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Враховуючи вищезазначене, на підставі наданих документів, Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТОВ «ЛЕО» та встановила, що на момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Так, дослідивши надані відповідачем докази, суд вважає, що подання цієї заяви свідчить про намір відповідача виконувати зобовязання належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Крім того, суд також враховує, що прийняття судового рішення про стягнення з боржника заборгованості не є підставою для припинення відповідного зобовязання і негативні наслідки у формі відповідальності за невиконання зобовязання, передбачені законом або договором, боржник несе до повного виконання рішення суду.

Надані відповідачем документи свідчать не тільки про тяжкий фінансовий стан підприємства, але й про кризову ситуацію адміністративно-організаційного характеру.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що неможливість відповідачем розпоряджатися належним йому майном внаслідок зазначених вище подій, відноситься до виняткових обставин, що в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України ускладнюють виконання рішення.

Отже, з огляду на те, що наведені вище обставини суттєво ускладнюють виконання відповідачем судового рішення у цій справі, господарський суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 енергетичне обєднання» від 24.06.2016 № 01-34/2/129 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 913/1236/15 на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський

у х в а л и в :

1.Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 енергетичне обєднання» від 24.06.2016 № 01-34/2/129 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 913/1236/15 задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 строком на 2 роки із щомісячною сплатою в сумі 176084 грн. 99 коп. до 10 числа кожного місяця за попередній місяць, починаючи з серпня 2016 року.

Суддя С.В.Вінніков