Рішення № 58872815, 07.07.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016 Справа №917/877/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства "ЗІП", вул. Широка, 107-А, м. Дніпродзержинськ, 51901

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Куйбишева, 22а, м. Полтава, 36039

про стягнення суми основного боргу, інфляційних та 3% річних

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 05.07.2016.

Суть спору: розглядається позов про стягнення з відповідача 571774,68 грн заборгованості за договором поставки №03-04/14 від 03.04.2014, з яких: 327087,59 грн - сума основного боргу, 221765,39 грн - інфляційні, 22921,70 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по договору.

Представник відповідача у відзиві на позов визнав суму основного боргу, проти стягнення інфляційних та 3% річних заперечив та подав контрозрахунок.

03.04.2014 Дочірнє підприємством “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” та Товариство з обмеженою відповідальністю промисловим підприємством „ЗІП" уклали договір поставки №03-04/14.

Відповідно до пункту 1.1. договору, Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець (ДП “Полтавський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України”) зобов'язується прийняти і оплатити на умовах цього договору Товар (лакофарбова продукція, склокульки, розчинник).

Пунктом 4.1. ,4.2, 4.3. розділу IV договору передбачено порядок оплати, а саме: розрахунки за поставлений Товар проводяться після отримання від Постачальника рахунку на оплату Товару і передачі документів, зазначених у пункті 4.2. договору або поетапної оплати Покупцем поставлених Товарів відповідно до додаткової домовленості сторін.

До рахунка додаються документи, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості, інші), видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду Товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів Постачальник зобов'язується на вимогу Покупця відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати).

Покупець зобов'язується розрахуватись з Постачальником за отриманий Товар протягом 45 днів з моменту отримання від Постачальника Товару.

На виконання зобов'язань за договором поставки №03-04/14 від 03.04.2014 ТОВ ПП “ЗІП” здійснило поставку відповідачу лакофарбову продукцію на суму 492 087,59 грн, що підтверджується видатковою накладною № ГП-0000404 від 16.06.2014.

Відповідачем частково розрахувався за поставлений Товар, що підтверджується наступними платіжними доручення № 181 від 22.04.2015 на суму 25000,00 грн; № 308 від 20.05.2015 на суму 25000,00 грн; № 453 від 17.06.2015 на суму 25000,00 грн; № 1220 від 17.09.2015 на суму 25000,00 грн; № 1411 від 08.10.2015 на суму 25000,00 грн; № 1868 від 01.12.2015 на суму 40000,00 грн.

Всього сплачено за поставлений Товар 165000,00 грн.

Заборгованість відповідача становить 327087,59 грн

07.10.2014 ТОВ ПП "ЗІП" звернулося до ДП “Полтавський облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України” з претензією про сплату боргу в сумі 327087,59 грн (копія претензії та докази її направлення в матеріалах справи).

Проте, як зазначає позивач, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статетей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За вимогами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 327087,59 грн обґрунтованими такими, що підтверджуються наданими доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 221765,39 грн інфляційних та 22921,70 грн - 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 221765,39 грн - інфляційних за період з 01.08.2014 - 30.04.2016 та 3% річних в сумі 22921,70 грн за період з 22.04.2015 по 23.05.2016.

Наданий відповідачем контрозрахунок позовних вимог судом відхиляється як необґрунтований.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку задовольнити позов в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Полтавський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, вул. Куйбишева, 22а, м. Полтава, 36039, п/р 26004115643000 в ПАТ КБ «Надра» МФО 380764, код ЄДРПОУ 32017261 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства "ЗІП", вул. Широка, 107-А, м. Дніпродзержинськ, п/р 26002011011072 у ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, код ЄДРПОУ 21875464 - 327087,59 грн основного боргу, 221765,39 грн інфляційних, 22 921,70 грн - 3% річних, 8576,62 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д.М. Сірош