Рішення № 58872664, 04.07.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2016 року Справа № 913/667/16

Провадження №6/913/667/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ,

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

смт. Білокуракине, Луганської області

про стягнення 52 966 грн. 89 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Жданова Е.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - Гусакова І.О., довіреність №17 від 04.01.2016р.;

від відповідача - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді вартості недорахованої електричної енергії в сумі 40 254 грн. 28 коп., пені в розмірі 8 866 грн. 57 коп., 3% річних в розмірі 663 грн. 94 коп., інфляційні нарахування в розмірі 3 182 грн. 10 коп. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 17.06.2016 р. № 01-20/270).

Позивачем надані додаткові обґрунтування вимог щодо стягнення оперативно - господарської санкції, які судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач не скористався правом на участь в судовому засіданні та не забезпечив явку повноважного представника незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, про що, в тому числі, свідчить і відмітка органу поштового зв'язку на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, а саме ухвал господарського суду від 31.05.2016 р. і 21.06.2016 р.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, позовні вимоги не оспорив.

При цьому, в ухвалах суду від 31.05.2016 р. і 21.06.2016 р. явка учасників процесу в судові засідання не визнавалася обов'язковою.

Також, відповідачем не заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що на підставі договору №249 від 27.06.2012 р. про постачання електричної енергії, позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а той в свою чергу - зобов'язався здійснювати оплату за спожиту електричну енергію згідно додатку до договору «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 9.3 договір укладено на строк до 31.12.2012 р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про припинення його дії або про перегляд його умов. Так, позивач вказує, що, оскільки до цього часу жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд умов останнього, даний договір діє по теперішній час.

11.08.2015 уповноваженими представниками позивача (Новопсковського РЕМ) в присутності представника споживача (позивача) Заїки Ю.І. було проведено перевірку дотримання вимог Правил користування електричною енергією на об'єкті - будівельному цеху за адресою: смт. Білокуракине, вул. Магістральна, 23, в ході якої встановлено, що споживач (відповідач у справі) порушив вимоги п.п. 3.3, 3.31 ПКЕЕ - порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби, зрив пломби на шафі обліку. За результатами зазначеної перевірки складено акт № 815654 від 11.08.2015, підписаний представником позивача Ю.І.Заїкою без зауважень (арк. справи 12).

10.09.2015 відбулося засідання комісії з розгляду акту від 11.08.2015 р. № 815654 про порушення споживачем ПКЕЕ, результати якого оформлені протоколом № 1 (арк. справи 10).

Згідно висновків комісії, викладених у протоколі № 1 від 10.09.2015 р., акт перевірки складено правомірно, розрахунок вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, виконаний у відповідності до п. 2.1 "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією", затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика) на суму 40 254 грн. 28 коп.

Споживач не приймав участь у засідання комісії, але про час і дату її проведення був повідомлений листами від 18.08.2015 № 01-20/197 та від 28.08.2015 № 01-20/201, що підтверджено наданими відповідачем поштовими повідомленнями.

10.09.2015 р. ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" винесло фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 попередження про обмеження постачання електроенергії № 249БК/9/2 у разі порушення строків оплати рахунку № 249БК/9/2 від 10.09.2015 на суму 40 254 грн. 28 коп. активної електроенергії, нарахованої за результатами перевірки.

ФОП ОСОБА_2 не погодився із рішення комісії та оскаржив його до суду.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2016 р. в рамках справи №913/984/15 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування рішення комісії, оформленого протоколом від 10.09.2015 про порушення Правил користування електричною енергією про нарахування 40 254,28 грн.

Пунктами 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3. договору укладеного між сторонами встановлено обов'язки споживача виконувати умови договору, оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Так, споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити „Акт про обсяги спожитої електричної енергії" у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і направляти його постачальнику.

Відповідно до п. 4.4.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість не облікованої електричної енергії, розрахованої виходячи з розрахункового добового споживання електричної енергії та кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПКЕЕ відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562 у разі дій споживача: пошкодження розрахункових засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу з метою зміни значення показів засобів обліку, зняття пломб з засобів обліку, інших дій, визначених ПКЕЕ та Методикою.

Згідно п. 4 додатку № 5 „Порядок розрахунків" до договору обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії, які фіксуються в терміни, передбачені договором, і вказуються і в акті про обсяги показів розрахункових засобів обліку електричної енергії. Обсяг фактично спожитої (поставленої) за розрахунковий період електричної енергії визначається в Акті про використану електричну енергію, що складається за формою, наведеною у додатку «Форма «Акт про використану електричну енергію».

Згідно п. 9 вказаного додатку остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної енергії, оплату сум на відшкодування збитків, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за не обліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня його отримання.

Дата отримання рахунку визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

Рахунок на оплату вартості не облікованої електроенергії № 249 БК/9/2 від 10.09.2015 на суму 40 254,28 був вручений позивачем представнику відповідача 10.09.2015 р., але відповідачем не оплачений.

Оскільки відповідачем вартість не облікованої електроенергії в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом за яким також просить стягнути пеню в сумі 8 866,75 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 663,94 грн. і інфляційні в сумі 3 182,10 грн.

Також, позивач обґрунтовує вимоги за позовом посиланням на норми ст.ст. 173,193,230,231 та інші ГК України, ст. 625 ЦК України та інші.

Встановивши фактичні обставини справи, суд прийшов до наступного.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії №249 від 27.06.2012 р., який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 ЦК України та параграф 1 глави 30 ГК України, Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією".

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2015 уповноваженими представниками позивача було проведено перевірку дотримання вимог Правил користування електричною енергією ФОП ОСОБА_2, за результатами якої були виявлені порушення ПКЕЕ та складено акт № 815654 від 11.08.2015.

10.09.2015 відбулося засідання комісії з розгляду акту від 11.08.2015 № 815654 про порушення споживачем ПКЕЕ, результати якого оформлені протоколом № 1 і відповідачу здійснено розрахунок вартості не облікованої електроенергії на суму 40 254 грн. 28 коп.

Не облікована (недоврахована) електрична енергія це обсяг електроенергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (п. 1.2 Правил). Пошкодження або відсутність пломб є окремим порушенням Правил і спеціальними нормативними актами в сфері електроенергетики (вказані вище) передбачене проведення донарахування вартості не облікованої електроенергії за порушення пломб (постанова ВГСУ від 06.09.12 №25/5005/16422/2011).

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких - встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною другою статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції. За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Відповідач доказів оплати вартості не облікованої електричної енергії не надав, позовні вимоги не оспорив.

Виходячи з наведеного, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення оперативно-господарської санкції у вигляді вартості не облікованої електричної енергії в сумі 40 254 грн. 28 коп. є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов в цій частині слід задовольнити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені за період з 13.10.2015 р. по 12.04.2016 р. в сумі 8 866,57 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.4.1 договору у разі порушення строків оплати за активну електроенергію, за не обліковану електроенергію та здійснення інших передбачених договором платежів, постачальник нараховує споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами договору, оплата за надані послуги здійснюється відповідачем протягом 10 днів з дня отримання рахунку, а відповідний рахунок було отримано 20.05.2014 року.

Під час розгляду справи відповідач вимоги позивача не спростував, доказів оплати відповідної суми не надав, а також не надав власного розрахунку відповідних сум, заявлених до стягнення, у зв'язку з чим суд керується розрахунком позивача.

Оскільки відповідачем, вартість не облікованої електричної енергії здійснена не була, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період листопад 2015 року - квітень 2016 року в сумі 3 182,10 грн. та 3% річних за період з 13.10.2015 по 30.04.2016 в сумі 663,94 грн. слід зазначити наступне.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) та втрати від інфляційні відповідно до ст. 625 ЦК України, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з наведеного, нарахування 3 % та інфляційних з боку позивача є обґрунтованим та позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача оперативно-господарську санкцію у вигляді вартості не облікованої електричної енергії в сумі 40 254 грн. 28 коп., пеню в сумі 8 866 грн. 57 коп., 3% річних в сумі 663 грн. 94 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 182 грн. 10 коп.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (адреса для листування АДРЕСА_1), на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енерегетичне об'єднання», Луганськ, кв. Гайового, буд. 35 «А», (адреса для листування - с.м.т Новопсков Луганської області, вул. Шкільна-2), код ЄДРПОУ 31443937:

- оперативно-господарську санкцію у вигляді вартості необлікованої електричної енергії в сумі 40 254 грн. 28 коп. (на розрахунковий рахунок № 260373099060 у філії ЛОУ АТ «Ощадбанк» м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937);

- пеню в сумі 8 866 грн. 57 коп., 3% річних в сумі 663 грн. 94 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 182 грн. 10 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп. (на розрахунковий рахунок № 26008302703374 у філії ЛОУ ВАТ «Ощадбанк» м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937);

Видати накази позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 11.07.2016.

Суддя Т.А. Василенко