Рішення № 58872622, 06.07.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 рокуСправа № 912/2012/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/2012/16

за позовом: ОСОБА_1;

до відповідача: фермерського господарства ОСОБА_2;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4;

про визнання недійсним рішення та змін до статуту.

Представники:

позивача - ОСОБА_1 особисто;

позивача - адвокат ОСОБА_5, договір про надання правової допомоги від 17.06.15;

відповідача - не з'явився;

третіх осіб - участі не брали.

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1С.) звернулась до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним п. 1 рішення засновника фермерського господарства ОСОБА_2 (далі по тексту - Господарство) № 1 від 09.09.15 про виключення ОСОБА_1 із членів Господарства та визнати недійсними зміни до статуту Господарства в редакції, прийнятій та затвердженій рішенням його засновника - ОСОБА_2 від 09.10.15 № 1, зареєстровані реєстраційною службою Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області від 09.10.15 за № 14291050016000561.

За доводами позивача п. 1 рішення № 1 від 09.09.15 ОСОБА_1 виключено зі складу Господарства у зв'язку з розірванням шлюбу та втратою родинної спорідненості, що не передбачено статутом відповідача та діючим законодавством.

08.06.16 до господарського суду надійшли письмові пояснення Господарства від 07.06.16. У таких поясненнях названа особа повідомила про розірвання за рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області шлюбу між ОСОБА_2 (засновником господарства) та ОСОБА_1 (членом господарства). За твердженням, викладеним у поясненнях, оскільки ОСОБА_1 працює в фермерському господарстві на посаді обліковця з 18.04.11, то згідно з ч. 2 ст. 114 ГК України, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство" не може бути членом фермерського господарства, тому на усунення порушень вимог вищезазначеного законодавства її було виключено з членів Господарства та запропоновано виплатити компенсацію відповідно до розміру її частки майна (ст. 20 ЗУ "Про фермерське господарство").

До пояснень додана засвідчена копія рішення засновника Господарства № 1 від 20.09.15, що містить зміст, повністю аналогічний змісту рішення № 1 від 09.09.15, п. 1 якого оспорюється позивачем.

Як вбачається із тексту титульної сторінки статуту відповідача, державна реєстрація якого проведена 09.10.15, його нова редакція затверджена за рішенням засновника № 1 від 09.10.15.

Ухвалами від 23.05.16, 08.06.16, 22.06.16, примірники яких отримані Господарством відповідно 25.05.16, 11.06.16, 25.06.16, господарський суд зобов'язав його забезпечити явку у судове засідання представника та до встановленої в ухвалах дати надати: доведення наявності поважних причин невиконання у повному обсязі вимог господарського суду, викладених в ухвалах від 23.05.16, 08.06.16; пояснення щодо наявності трьох рішень засновника фермерського господарства ОСОБА_2 за № 1 із різними датами (09.09.15, 20.09.15, 09.10.15), та підстав прийняття двох аналогічних за змістом рішень 09.09.15 та 20.09.15; рішення засновника № 1 від 09.10.15, посилання на яке містить статут господарства у редакції, зареєстрованій 09.10.15.

Вимоги господарського суду не виконані. Поважні причини, які унеможливили виконання судових рішень, яким за ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України є ухвали господарського суду, відповідачем не викладені і не доведені.

Ухвалою від 22.06.16 державного реєстратора Кіровоградської районної державної адміністрації зобов'язано у строк до 04.07.16 надати господарському суду матеріали реєстраційної справи Господарства. Із супровідним листом від 04.07.16 № 125/01-13 реєстраційна справа Господарства 04.07.16 надійшла до господарського суду.

Треті особи не виклали та не подали господарському суду у письмовій формі власної позиції щодо позову.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи та документів реєстраційної справи Господарства, заслуховуванні пояснень представника позивача у засіданні господарський суд встановив наступне.

Відповідно до рішення засновника № 1 від 17.04.13 затверджено нову редакцію статуту Господарства, державна реєстрація якого проведена 17.04.13, відповідно до змісту якого головою і засновником Господарства є ОСОБА_2, членами - його дружина, син та дочка.

Частинами 1, 2, 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону; фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону; фермерське господарство діє на основі Статуту; у Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

За р. 10 Статуту управління Господарством здійснює його голова, який може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів Господарства або особі, яка працює за контрактом. Голова організовує роботу Господарства, підписує відповідні фінансові документи, приймає та звільняє з роботи, встановлює правила трудової й виробничої дисципліни, накладає стягнення.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15.09.15 у справі № 390/1092/15-ц (провадження № 2/390/437/15) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.

Рішенням засновника Господарства № 1 від 09.09.15 з посиланням на розірвання шлюбу та втратою родинної спорідненості виключено зі складу членів Господарства ОСОБА_1, змінено відомості про члена Господарства ОСОБА_6 (доньку) в частині зазначення прізвища (у зв'язку з одруженням) на ОСОБА_4. У зв'язку із вказаними змінами вирішено викласти редакцію Статуту у новій редакції, затвердити його та провести державну реєстрацію відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таке рішення оспорено ОСОБА_1 до господарського суду.

Закон України "Про фермерське господарство", як в редакції станом на 17.04.13, так і в редакції станом на 09.09.15, не містить норм, що регулюють порядок добровільного виходу або виключення члена фермерського господарства з його складу.

Безпосередньо редакція статуту Господарства не передбачає підстав та порядку виключення члена фермерського господарства з його складу. Право голови фермерського господарства приймати рішення щодо виключення члена фермерського господарства з його складу, не встановлено ні законом, ні статутом Господарством.

У п. 1.1, 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.16 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин" зазначено:

"1.1. Господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що з огляду на системний аналіз положень статті 84 ЦК України, частини п'ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6, 8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.

2.12. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах".

У розумінні ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство", ч. 2 ст.83, ст. 84 Цивільного кодексу України Господарство є підприємницьким товариством, тобто організацією, створеною шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 100 Цивільного кодексу України, учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Відповідач не довів випадку та порядку, встановленого законом, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення.

Господарський суд зважає й на те, що органом управління Господарство є його Голова, яким може бути як засновник так і інша особа, а отже рішення у межах, обумовлених законом та установчими документами юридичної особи має приймати саме його орган управління, тобто голова Господарства, тоді як оскаржуване рішення прийнято засновником Господарства. Засновник фермерського господарства не є органом управління.

Господарський суд погоджується із твердженням позивача про те, що статутом Господарства та цивільним законодавством не передбачено право голови фермерського господарства (як і право засновника фермерського господарства) своїм рішенням виключати члена (членів) Господарства із його складу, а отже й позбавляти його (їх) прав, якими він (вони) наділений (наділені) законом та установчими документами юридичної особи в тому числі й у разі розірвання шлюбу між особами - головою та членом фермерського господарства.

Крім того, зазначаючи у рішення № 1 від 09.09.15 причину виключення ОСОБА_1 зі складу членів Господарства - у зв'язку з розірванням шлюбу та втратою родинної спорідненості, особа, яка його прийняла не врахувала того, що родинна спорідненість втрачена лише по відношенню чоловіка й дружини, а не їхніх дітей, які також є членами Господарства.

З урахуванням того, що ні Законом України "Про фермерське господарство", ні статутом Господарства не регулюється питання щодо виключення члена (членів) із складу фермерського господарства, то в силу ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Питання про виключення учасника з товариства врегульовано ст. 59, 64 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до яких учасник, що систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники більшістю голосів.

Доводи заявника. викладені у позові щодо недотримання при прийнятті рішення № 1 від 09.09.15 аналогії закону, і, відповідно порядку прийняття рішення, яке стосується виключення ОСОБА_1 зі складу членів Господарства, відповідачем не спростовані.

Рішення № 1 від 09.09.15 прийняте без урахування редакції ст. 59, 64 Закону України "Про господарські товариства".

Зазначення відповідачем про те, що ОСОБА_1 виключено з членів Господарства для усунення порушень згідно з ч. 2 ст. 114 ГК України, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство", оскільки вона працює у Господарстві обліковцем, не мають відношення до підстав її виключення, зазначених в оспорюваному рішенні.

Загальними засадами цивільного законодавства за п. 5 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України є судовий захист цивільного права та інтересу.

Господарський суд визнає порушеним право ОСОБА_1 на участь у Господарстві як його члена рішенням засновника, прийнятим 09.09.15 за № 1, тому задовольняє позов про визнання недійсним п. 1 такого рішення.

Пунктом 3 рішення № 1 від 09.09.15 вирішено викласти статут Господарства у новій редакції, однак така нова редакція безпосередньо у рішенні не викладена, як не зазначено тієї частини статуту, до якої вносяться зміни та відповідно редакцію змінених положень установчого документа юридичної особи.

Однак, докази реєстрації змін до установчих документів Господарства за рішенням засновника № 1 від 09.09.15 відсутні.

Як вбачається із наданих господарському суду письмових доказів, нова редакція статуту Господарства, державна реєстрація якого проведена 09.10.15 за номером запису 14291050010000561, здійснена за рішенням засновника Господарства № 1 від 09.10.15.

Рішення № 1 від 09.10.15 господарському суду не надавалось, і таке рішення позивачем не оспорюється.

Докази на підтвердження того, що державна реєстрація змін до статуту Господарства проведена за рішенням № 1 від 09.09.15, відсутні.

Крім того, у позовній заяві не викладено і не доведено підстав для визнання у судовому порядку недійсною нової редакції статуту у повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, що діяла станом на 09.10.15), державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру; зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено ч. 1 ст. 29 названого Закону (в редакції, що діяла станом на 09.10.15), для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення), зокрема, такі документи: примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів; документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів.

За ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, що діяла станом на 09.10.15), у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів:

рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників);

заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників);

заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства;

рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику з відміткою про дату надходження документів. Обов'язковість таких дій передбачена ч. 9 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, що діяла станом на 09.10.15).

Докази на підтвердження надання державному реєстратору, яким 09.10.15 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача за рішенням засновника Господарства № 1 від 09.10.15, такого рішення та документів на підтвердження повноважень засновника Господарства щодо прийняття такого рішення, як і рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи, а отже - підстав для здійснення державної реєстрації змін до статуту Господарства, відсутні.

Матеріали реєстраційної справи не містять рішення засновника Господарства № 1 від 09.10.15, документів на підтвердження підстав його прийняття та викладення статуту Господарства у новій редакції.

Державний реєстратор був зобов'язаний залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, як то передбачено ч. 11 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, що діяла станом на 09.10.15), однак він здійснив реєстраційні дії.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 53 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, що діяла станом на 09.10.15), державні реєстратори за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом; дії або бездіяльність державного реєстратора, посадових осіб органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

За ч. 1 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції станом на теперішній час), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, субєкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Докази на підтвердження оскарження заінтересованою особою дій державного реєстратора та визнання таких дій неправомірними у встановленому порядку відсутні.

З урахуванням викладених причин, господарський суд вважає не доведеними позивачем вимоги про визнання недійсними зміни до статуту Господарства в редакції, прийнятій та затвердженій рішенням його засновника - ОСОБА_2 від 09.10.15 № 1, зареєстровані реєстраційною службою Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області від 09.10.15 за № 14291050016000561, тому відмовляє в їх задоволенні.

ОСОБА_1 не позбавлена права звернення до суду із позовом про визнання недійсними змін до установчих документів Господарства за належними обґрунтуванням та доведеністю підстав таких вимог.

Судові витрати позивача у сумі 2 756 грн. судового збору покладаються на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір, повністю на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У засіданні 06.07.16 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п. 1 рішення засновника фермерського господарства ОСОБА_2 № 1 від 09.09.15 про виключення ОСОБА_1 із членів фермерського господарства "Костенка Миколи Івановича".

3. У задоволенні позову про визнання недійсними змін до статуту фермерського господарства ОСОБА_2 (адреса: (27612, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Могутнє, вул. Кірова, 79; і. к. 34201220) в редакції, прийнятій та затвердженій рішенням засновника фермерського господарства ОСОБА_2 від 09.10.15 № 1, зареєстровані реєстраційною службою Кіровоградського районного управління юстиції Кіровоградської області від 09.10.15 за № 14291050016000561 відмовити.

4. Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_2 (адреса: (27612, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Могутнє; і. к. 34201220) на користь ОСОБА_1 (адреса: (27612, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Могутнє, вул. Кірова, 79; і. н. НОМЕР_1) 2 756 грн. судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

6. Засвідчені належним чином примірники рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу (за адресою: 27612, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н., с. Могутнє, вул. Кірова, 79), ОСОБА_4 (за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Генерала Жадова, буд. 27, к. 3, кв. 42), ОСОБА_3 (за адресою: 27612, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Могутнє, вул. Кірова, 79).

7. Повернути державному реєстратору Кіровоградської районної державної адміністрації ОСОБА_7 реєстраційну справу, надану на 76 арк. (у тому числі засвідчувальний напис на 1 арк., документи реєстраційної справи на 71 арк. та внутрішній опис на 3 арк.) із супровідним листом від 04.07.16 № 125/01-13 (за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 79).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.07.16.

Суддя Н. В. Болгар