Рішення № 58872050, 05.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.16 Справа № 904/4161/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", м. Селидове Донецької області

до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 710,63 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3 від 18 травня 2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 19 квітня 2016 року, провідний юрисконсульт структурного підрозділу

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" збитки у розмірі 7 710,63 грн., які поніс позивач у розмірі вартості нестачі вугільної продукції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у березні 2015 року зі станції Кривий Торець Донецької залізниці товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" здійснило відправлення вагонів №№ 56844053, 52585155, 53764825, 56053747, 53547980 навантажених кам'яним вугіллям згідно залізничних накладних № 50359264, № 50362938 на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, одержувач ДТЕК Запорізька ТЕС.

При проходженні вагонів через станцію Енергодар Придніпровської залізниці на підставі ст.24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме:

- у вагоні № 568444053 маса брутто - 90 700 кг., тара за документом - 23 500 кг., нетто - 67 200 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 900 кг.;

- у вагоні № 52585155 маса брутто - 88 000 кг., тара за документом - 23 800 кг., маса нетто - 64 500 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 800 кг.

- у вагоні № 53764825 маса брутто - 81 100 кг., тара за документом - 23 200 кг., маса нетто - 57 900 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 400 кг.

- у вагоні № 53547980 маса брутто - 88 400 кг., тара за документом - 22 200 кг., маса нетто - 66 200 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 800кг.

- у вагоні № 56053747 маса брутто - 90 900кг., тара за документом - 24 800 кг., маса нетто - 66 100 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 500 кг.

Встановлена недостача продукції документально підтверджена комерційними актами: РА № 006667/224 від 28.03.2015; РА № 006668/225 від 28.03.2015; РА № 006672/229 від 28.03.2015; РА № 006667/229 від 28.03.2015; РА № 006673/230 від 28.03.2015; РА № 006674/231 від 28.03.2015.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній та масою визначеною на станції призначення, не перевищує норми природньої втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких внаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, при перевезенні мінерального добрива.

З урахуванням норми недостачі 1%, відповідальна вагова недостача складає суму 7 710,63 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву мотивований тим, що відповідно до статті 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 Статуту, початком перебігу шестимісячного строку визначено день встановлення обставин, що спричинили пред'явлення позову. Обставини були виявлені та зафіксовані комерційними актами РА № 006667/224 від 28.03.2015; РА № 006668/225 від 28.03.2015; РА № 006672/229 від 28.03.2015; РА № 006667/229 від 28.03.2015; РА № 006673/230 від 28.03.2015; РА № 006674/231 від 28.03.2015, а тому залізниця вважає строк позовної давності, встановлений для пред'явлення позову за зазначеними комерційними актами пропущений.

Розгляд справи був відкладений з 09.06.2016 на 21.06.2016.

У судовому засіданні 21.06.2016 оголошена перерва на 05.07.2016.

У судовому засіданні 05.07.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року зі станції Кривий Торець Донецької залізниці товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" здійснило відправлення вагонів №№ 56844053, 52585155, 53764825, 56053747, 53547980 навантажених кам'яним вугіллям згідно залізничних накладних № 50359264, № 50362938 на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, одержувач ДТЕК Запорізька ТЕС.

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

При проходженні вагонів через станцію Енергодар Придніпровської залізниці на підставі ст.24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних.

Так, комерційним актом РА № 006684/224 від 28.03.2015 (а.с.17) складеним на станції Енергодар Придніпровської залізниці, встановлено, що:

на підставі акту загальної форми від 27.03.2015 №460 станції Енергодар Придніпровської залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу вугілля камяне у вагоні №56844053;

навантаження в вагоні навалом, нижче бортів на 15-20 см, маркірована трьома продольними полосами; - фактично у вагоні виявилося маса брутто - 90 700 кг., тара за документом - 23 500 кг., нетто - 67 200 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 900 кг.; - з права по ходу потяга над 4,5,6 люками вздовж борту виїмка довжиною 4,5 м, шириною 1,5м, глибиною 0,9м. в місті виїмки маркіровка відсутня, двері, люка закриті; в технічному відношенні вагон справний; течі вантажу немає; - 1 900 кг у вагоні поміститися могли.

Комерційним актом РА№006672/225 від 28 березня 2015 року (а.с.18), складеним на станції Енергодар Придніпровської залізниці, встановлено, що на підставі акту загальної форми від 27.03.2015 №459 станції Енергодар Придніпровської залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу вугілля камяне у вагоні №52585155:

- навантаження вкатане катком, маркування три повздовжні смуги по всій довжині вагону; - фактично у вагоні виявилося маса брутто 88 000 кг., тара за документом - 23 500 кг., маса нетто - 64 500 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 800 кг.; при комерційному огляді виявлено: навантаження навалом, нижче бортів на 15-20см, маркована трьома повздовжними смугами; з лівого боку по ходу потягу виїмка довжиною три метри, шириною 1,0м, глибиною 0,8м. В місці виїмки маркування відсутнє; - в технічному відношенні вагон справний, двері, люки зачинені, течі вантажу немає; - 1 800 кг у вагоні поміститися могли.

Комерційним актом РА№006672/229 від 28 березня 2015 року (а.с.19), складеним на станції Енергодар Придніпровської залізниці, встановлено, що на підставі акту загальної форми від 27.03.2015 №457 станції Енергодар Придніпровської залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу вугілля камяне у вагоні №53764825:

- навантаження вкатане катком, маркування три повздовжні смуги по всій довжині вагону; - фактично у вагоні виявилося маса брутто 81 100 кг., тара за документом - 23 200 кг., маса нетто - 57 900 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 400 кг. При комерційному огляді виявлено: навантаження навалом, нижче бортів на 10-15см, маркована трьома повздовжними смугами; з лівого боку по ходу потягу над 3 люком виїмка довжиною 1 м, шириною 1,0м, глибиною 0,5м., над 6,7 люками виїмка довжиною 2,0м, шириною 0,5м, глибиною 1,0м. В місці виїмки маркування відсутнє; - в технічному відношенні вагон справний, двері, люки зачинені, течі вантажу немає; - 1 400 кг у вагоні поміститися могли.

Комерційним актом РА№006672/230 від 28 березня 2015 року (а.с.20), складеним на станції Енергодар Придніпровської залізниці, встановлено, що на підставі акту загальної форми від 27.03.2015 №455 станції Енергодар Придніпровської залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу вугілля камяне у вагоні №53547980:

- навантаження вкатане катком, маркування три повздовжні смуги по всій довжині вагону; - фактично у вагоні виявилося маса брутто 88 400 кг., тара за документом - 22 200 кг., маса нетто - 66 200 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 800 кг. При комерційному огляді виявлено: навантаження навалом, нижче бортів на 10-15см, маркована трьома повздовжними смугами; з правого боку по ходу потягу над 5 люком виїмка довжиною 1,5 м, шириною 1,0м, глибиною 1,0м., над 6,7 люками виїмка довжиною 2,0м, шириною 0,5м, глибиною 1,0м. В місці виїмки маркування відсутнє; - в технічному відношенні вагон справний, двері, люки зачинені, течі вантажу немає; - 1 800 кг у вагоні поміститися могли.

Комерційним актом РА№006672/231 від 28 березня 2015 року (а.с.21), складеним на станції Енергодар Придніпровської залізниці, встановлено, що на підставі акту загальної форми від 27.03.2015 №454 станції Енергодар Придніпровської залізниці було здійснено комісійне переважування маси вантажу вугілля камяне у вагоні №56053747:

- навантаження вкатане катком, маркування три повздовжні смуги по всій довжині вагону; - фактично у вагоні виявилося маса брутто 90 900кг., тара за документом - 24 800 кг., маса нетто - 66 100 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 500 кг.; при комерційному огляді виявлено: навантаження навалом, нижче бортів на 10-15см, маркована трьома повздовжними смугами; з правого боку по ходу потягу над 4, 5 люком виїмка довжиною 1,5 м, шириною 1,5м, глибиною 0,5м. В місці виїмки маркування відсутнє; - в технічному відношенні вагон справний, двері, люки зачинені, течі вантажу немає; - 1 500 кг у вагоні поміститися могли.

З наведеного вбачається, що вказаними актами встановлено, що при перевантаженні вагонів у статистичному режимі на виправних 100тн. вагонних електронно-тензометричних вагах, виявилося, що маса вантажу у вищевказаних вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, а саме:

- у вагоні № 568444053 маса брутто - 90 700 кг., тара за документом - 23 500 кг., нетто - 67 200 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 900 кг.;

- у вагоні № 52585155 маса брутто - 88 000 кг., тара за документом - 23 800 кг., маса нетто - 64 500 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 800 кг.

- у вагоні № 53764825 маса брутто - 81 100 кг., тара за документом - 23 200 кг., маса нетто - 57 900 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 400 кг.

- у вагоні № 53547980 маса брутто - 88 400 кг., тара за документом - 22 200 кг., маса нетто - 66 200 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 800кг.

- у вагоні № 56053747 маса брутто - 90 900кг., тара за документом - 24 800 кг., маса нетто - 66 100 кг., що менше ніж зазначено в документі на 1 500 кг.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за не збережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений1 вантаж. Оскільки спірні вагони з вугіллям камяним були прийняті залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень ст. 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: при перевезенні мінерального палива.

Оскільки вантаж вугілля камяне не поіменоване в алфавіті, є мінеральним твердим паливом тому норма недостачі становить 1% маси, зазначеної у перевізних документах.

Отже, з урахуванням норми природної втрати (1%) відповідальна недостача вугілля з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення складає:

- у вагоні № 568444053 маса нетто складає - 69 100 кг., норма недостачі 69 100кгх1%=691кг, відповідальна недостача складає 1 900кг 691кг= 1 209кг;

- у вагоні № 52585155 маса нетто - 66 300 кг., норма недостачі 66 300 кг.х1%=663кг, відповідальна недостача складає 1 800кг 663кг= 1 137кг;

- у вагоні № 53764825 маса нетто 59 300кг., норма недостачі 59 300 кг.х1%= 593кг, відповідальна недостача складає 1 400кг 593кг= 807кг;

- у вагоні № 56053747 маса нетто 67 600кг., норма недостачі 67 600кг х 1%= 676кг, відповідальна недостача складає 1 500кг 676кг= 824кг.

- у вагоні № 53547980 маса нетто 68 000кг., норма недостачі 68 000 кг.х1%= 680кг, відповідальна недостача складає 1 800кг 680кг= 1 120кг;

Таким чином, вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати становить 7 710,63 грн.:

- у вагоні № 568444053 - 1 828,95грн. (1 209 кг. х1 512,78грн., ціна за тону продукції з ПДВ згідно довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а.с.22);

- у вагоні № 52585155 1 720,03грн. (1137кг х 1 512,78грн., ціна за тону продукції з ПДВ згідно довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а.с.22);

- у вагоні №53764825 1 220,81грн. (807кг х1 512,78грн., ціна за тону продукції з ПДВ згідно довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а.с.22);

- у вагоні № 56053747 1246,53грн. (824кг х 1 512,78грн., ціна за тону продукції з ПДВ згідно довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а.с.22);

- у вагоні № 53547980 -1 694,31грн. (1 120кг х 1 512,78грн., ціна за тону продукції з ПДВ згідно довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а.с.22).

Згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996 №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 розяснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до розяснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; - за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість;

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції вугілля камяного, не поіменованого в алфавіті у спірних вагонах слід покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст. 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 133 Статуту вантажоодержувач - ДТЕК Запорізька ТЕС, передав право пред'явлення позову вантажовідправнику філії "Збагачувальна фабрика "Дзержинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"), що підтверджується переуступним підписом на залізничних накладних, які містяться в матеріалах справи.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо спливу строку позовної давності з огляду на таке.

Відповідно до пункту 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців; зазначені терміни обчислюються з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.

Згідно з пунктом 4.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у визначенні перебігу позовної давності за позовами до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, слід враховувати таке: якщо до подання позову позивач скористався своїм правом на пред'явлення перевізникові претензії, шестимісячний строк позовної давності починається з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для такої відповіді (частина четверта статті 315 Господарського кодексу України; оскільки дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу строку позовної давності в розумінні цієї норми Господарського кодексу України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (частини друга і третя статті 315 Господарського кодексу України), незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника.

Відповідно до статті 315 Господарського кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії; претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців; перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців; якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Враховуючи, що позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача 23.05.2016 (що підтверджується відбитком штампу господарського суду Дніпропетровської області на позовній заяві), відповідачем не пропущено позовної давності для звернення з позовом до суду.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, б.5, код ЄДРПОУ) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру,34, ЄДРПОУ 30962337) збитки в сумі 7 710,63грн., судовий збір у сумі 1 378,00грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, -11.07.2016