
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
11 липня 2016 року Справа № 904/2303/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Куровського С.В. - головуючого (доповідач),
Ткаченко Н.Г.,
Поліщука В.Ю.,
розглянувши
касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Траффікс" арбітражного керуючого
Андросової В.Є.
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016
у справі № 904/2303/15 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Траффікс" в особі
ліквідатора - арбітражного керуючого Андросової В.Є.
до Публічного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш",
третя особа: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
про стягнення 232 382,64 грн,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 позов задоволено: стягнуто з ПАТ "Дніпрополімермаш" на користь ТОВ "Траффікс" збитки - 232 382,64 грн. та судовий збір - 4647,65 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 у справі №904/2303/15 скасовано та прийнято нове рішення - у задоволенні позову відмовлено.
До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга ліквідатора ТОВ "Траффікс" арбітражного керуючого Андросової В.Є. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016, в якій заявник просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення господарського суду залишити в силі.
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
Згідно п.п.7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) визначено ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство - 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (іншої заяви і скарги).
Однак, до касаційної скарги ліквідатором ТОВ "Траффікс" арбітражним керуючим Андросовою В.Є. не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від його сплати, у зв'язку із відсутністю будь-яких активів, в тому числі і грошових коштів, що позбавило можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.
Згідно з п.2 ч.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.
Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відповідно до вимог ч.4 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно з ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
Відповідно до ч.6 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
Відтак, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "Траффікс" арбітражного керуючого Андросової В.Є. про звільнення від сплати судового збору.
Оскільки до касаційної скарги ліквідатором ТОВ "Траффікс" арбітражним керуючим Андросовою В.Є. не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, то касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Відповідно до ч.3 ст.1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити ліквідатору ТОВ "Траффікс" арбітражному керуючому Андросовій В.Є. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі № 904/2303/15 .
Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Траффікс" арбітражного керуючого Андросової В.Є. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі № 904/2303/15 повернути без розгляду.
Головуючий Куровський С.В.
Судді Ткаченко Н.Г.
Поліщук В.Ю.
Судове рішення № 58872000, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 11.07.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/2303/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: