Рішення № 58871918, 07.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.07.16р. Справа № 904/1298/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "МЕД-СЕРВІС", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Альба Україна"

про стягнення заборгованості

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя Татарчук В.О.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 112 від 01.07.2016 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність №136 від 01.12.2015 року

третя особа: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "МЕД-СЕРВІС", м. Дніпропетровськ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Альба Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 1 900 378,75 грн. пені в розмірі 128 562,56 грн., 3% річних в розмірі 102620,45 грн., інфляційних в розмірі 1 324 563,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №778 від 26.08.2010 року в частині повного та своєчасного розрахунку. Право вимоги виникло у позивача на підставі договору відступлення прав вимоги №70701-20/14-7 від 05.06.2014 року укладеного між ПАТ "Альба Україна" та ПАТ "Банк"Київська Русь".

Відповідач в задоволенні позовних вимог просить відмовити з посиланням на те, що позивачем не підтверджено первинними документами факт поставки товару відповідачу. Також відповідачем зазначено, що всі поставки за спірний період оплачені в повному обсязі.

05.07.2016 року електронною поштою до господарського суду надійшли письмові пояснення по суті позовних вимоги від третьої особи, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі, справу просить розглядати без участі представника.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2016 року розгляд справи продовжено до 16.05.2016 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2016 року суд ухвалив призначити розгляд справи № 904/1298/16 у колегіальному складі суду.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2016 року справу прийнято до провадження в колегіальному складі: головуючий колегії - ОСОБА_1, суддя - Татарчук В.О., суддя - Петрова В.І.

У судовому засіданні 07.07.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (далі- Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Мед-Сервіс» (далі -Покупець, Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №778 (далі- договір купівлі-продажу»), у відповідності до положень якого Продавець зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення у власність Покупця, а покупець зобов'язався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов зазначеного договору.

Пунктом 1.2 та 2.4 договору купівлі-продажу встановлено, що товар передається по найменуванню та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних. Ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим Сторонами замовленням і зазначаються у видаткових накладних.

Згідно з п. 2.3. договору купівлі-продажу, кожна товарна партія формується шляхом узгодження замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом обміну інформації телефоном, факсимільним зв'язком, електронним зв'язком чи за допомогою інших засобів. Підтвердження виконання замовлення продавцем є підписання видаткової наклад Покупцем при прийомі-передачі партії товару.

У відповідності до положень пункту 2.5 укладеного договору купівлі-продажу сума Договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов дані договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у видаткових накладних.

Пунктом 4.2 договору визначено, що покупець зобов'язав прийняти товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 зазначені Договору.

З пп. 5.1 - 5.4 даного договору вбачається, що покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата кожної товарної партії проводиться у повному обсязі на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії. У розрахункових документах Покупець повинен вказувати номер та дату видаткової накладної згідно з якою здійснюється сплата за поставлений товар та номер і дату Договору.

Пунктами 6.1. та 6.2. Договору встановлено, що товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості та асортименту в момент підписання Сторонами видаткової накладної на товарну партію. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання видаткових накладних.

На виконання умов договору купівлі-продажу ПАТ "Альба Україна", як продавець, за період з 21.05.2013 року по 08.04.2014 року поставив відповідачу, як покупцю, лікарські засоби відповідно до реєстру видаткової накладних на загальну суму 1 900 378, 75 грн.

Відповідно до видаткових накладних граничний строк оплати останньої неоплаченої накладної 06.05.2014 року.

05 червня 2014 р. між ПАТ «АЛЬБА УКРАЇНА» як Первісним кредитором та ПАТ «Банк» Київська Русь» (далі- Новий кредитор, позивач) було укладено Договір відступлення прав вимоги №70701-20/14-7 (далі- договір відступлення), за умовами якого ПАТ «АЛЬБА УКРАЇНА» відступило, а ПАТ «Банк» Київська Русь» набуло право вимоги за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Мед-Сервіс».

Відповідно до п. 1.1.1. та п. 1.1.2 договору відступлення прав вимоги №70701-20/14-7 від 05.06.2014 року, право вимоги Первісного кредитора за зобов'язаннями Боржника на суму 1956 392, 37 грн. зазначену в п. 1.1 Договору відступлення що випливає з Договору купівлі-продажу №778 від 26.08.2010р. Також, Первісний кредитор засвідчує, що заперечення, які можуть бути висунуті Боржником проти вимог Нового кредитора на момент підписання Договору, не існує, вимоги є дійсними та немає підстав для їх невиконання Боржником.

Статтею 514 ЦК України визначено: До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на п. 1.2 договору відступлення, Первісний кредитор зобов'язаний повідомити відповідача як боржника про здійснення відступлення права вимоги за основним зобов'язанням протягом 3 днів з моменту набуття Новим кредитором права вимоги.

Згідно з п. 3.1. договору відступлення, Новий кредитор набуває права вимоги, що відступається за цим Договором після підписання Сторонами зазначеного договору.

Пунктом 7.1. договору відступлення передбачено, що Новий кредитор, а саме ПАТ «Банк «Київська Русь» набуває право вимоги від Боржника належного виконання зобов'язання по оплаті коштів Боржником у сумі, яка зазначена у п. 1.1 вказаного Договору.

Крім того, позивач як Новий кредитор набуває права на стягнення з Боржника неустойки/штрафних санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов'язань за Договором купівлі - продажу (п. 7.2 договору відступлення).

25.06.2014р. Первісний кредитор направив на адресу відповідача ОСОБА_4 про відступлення права вимоги якою сповістив відповідача про таке відступлення та про те що ПАТ «Банк «Київська Русь» є новим кредитором ТОВ фірма "Мед-Сервіс" необхідність виконати зобов'язання зі сплати заборгованості.

Ухвалами господарського суду від 20.05.2016 року та 21.06.2016 року від позивача та третьої особи було витребувано пояснення щодо того, в рахунок погашення якої заборгованості були зараховані грошові кошти, сплачені відповідачем на користь ПАТ "Альба Україна" платіжними дорученнями, наданими в матеріали справи за період з 07.05.2013 року по 24.04.2014 року на загальну суму 26 208 052,64 грн. з наданням первинних документів, на підставі яких виникла вищевказана заборгованість.

Всупереч вимогам ухвал позивачем та третьою особою не надано суду первинних документів, які б підтверджували наявність більш ранньої по відношенню до спірної заборгованості в рахунок погашення якої зі слів позивача та 3-ої особи були зараховані грошові кошти, сплачені відповідачем на користь ПАТ "Альба Україна" платіжними дорученнями за період з 07.05.2013 року по 24.04.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено оплату поставленого третьою особою товару на загальну суму 26 208 052,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо посилань позивача на те, що надані відповідачем платіжні доручення не можуть підтверджувати оплати спірних накладних, оскільки всупереч п.5.4. договору, відповідачем не вказано в призначенні платежу номер та дату накладної згідно з якою здійснюється оплата за поставлений товар, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5.5. договору, передбачено, що у разі невиконання вимог п. 5.4. договору, сторони домовилися, що оплата поставленого товару проводиться відповідно до послідовного порядку його оплати, тобто першою оплачується та накладна, строк якої наступив першою. У разі, якщо при здійсненні оплати за поставлений товар в розрахункових документах буде вказаний номер та дата накладної, яка вже оплачена або вказаний невірний номер та (чи) номер та дата договору, якого не існує, або помилково вказаний покупцем, вважається, що оплата здійснена за наступну не оплачену поставку.

Таким чином колегія суддів вважає, що надані платіжні доручення можуть бути належними та допустимими доказами оплати спірних накладних, і саме позивач повинен суду довести, що сплачені грошові кошти пішли в оплату іншої, більш ранньої заборгованості, оскільки саме він посилається на те, що така заборгованість існувала. При цьому належними та допустимими доказами наявності такої заборгованості можуть бути лише первинні документи.

Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року не приймається судом в якості належного та допустимого доказу проведення господарських операцій, за результатами яких у відповідача виникла більш рання по відношенню до спірної заборгованість, і в погашення якої повинні були бути зараховані грошові кошти, сплачені наданими відповідачем до матеріалів справи платіжними дорученнями, оскільки в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить часті про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої, другої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть надатися зведені облікові документи. Отже, акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання.

Крім того, за даними бухгалтерії відповідача навпаки заборгованість третьої особи на користь відповідача складає 658 196,02 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин позивачем не доведено, що на момент укладення спірного договору уступки права вимоги у відповідача існувала заборгованість перед ПАТ "Альба Україна" у заявленому розмірі, а відтак і не доведено, що право вимоги в розмірі 1900378,75 грн. перейшло від ПАТ "Альба Україна" до Публічного акціонерного товариства "Банк "КИЇВСЬКА РУСЬ".

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача до відповідача, в частині суми основного боргу.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення основного боргу, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних також слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.07.2016

Головуючий колегії ОСОБА_1

Суддя В.О.Татарчук

Суддя В.І.Петрова