Рішення № 588715, 10.04.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № .

Суддя Батюк Г.М.., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень «Донецька залізниця», м. Донецьк

до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 3 820 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –не прибув (явка обов’язкова);

від відповідача –Ушакова О.М., дов. № 1-3/3д-62 від 19.12.06.;

в с т а н о в и в :

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі

3 820 грн. 00 коп. за невірне зазначення у накладній маси вантажу.

У судовому засіданні 27.03.07 по справі, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 10.04.07.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 10.04.07.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.11.06 по справі № 6/510 за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень «Донецька залізниця», м. Донецьк до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області про стягнення 3 820 грн. 00 коп. штрафу за невірне зазначення у накладній маси вантажу, у задоволені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду Луганської області від 25.01.07 по справі № 6/510 касаційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення господарського суду Луганської області від 17.11.06 по справі № 6/510 скасовано, а справу № 6/510 направлено на новий судовий розгляд до господарського суду Луганської області.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 13.03.07,зданого до суду 16.03.07 проти позовних вимог заперечує, посилаючись, зокрема, на наступне.

Відповідач заперечує проти вимог по сплаті штрафних санкцій у п’ятикратному розмірі провізної плати .

Комерційний акт № 799047/20 від 05.05.06. складено з порушенням Правил складання комерційних актів та актів загальної форми, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02. У№ 334 без участі представника відправника, тому, на думку відповідача об’єктивність встановлення причини нестачі вугілля викликає сумнів.

В накладній ( зворотній бік) в графі 5 вказано номер іншого комерційного акту –799047/21 на недовантаження у цьому вагоні, та з інших підстав викладених у відзиві.

Відповідач надав до суду клопотання від 22.03.07 № 772, зданого до суду 10.04.07, яким просить суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України зменшити кратність штрафних санкцій до трикратного розміру.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги що:

05 травня 2006р. на станцію Фащівка Донецької залізниці прибув вагон № 60628781 (відправка № 52170957 від 04.05.06), який слідував з вказаним в накладній вантажем вугілля антрацит АРШ у вологому стані за вказаними вантажовідправником –ДП «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, 6, даними. Станція призначення вказана Фащівка Донецької залізниці, вантажоодержувач –ДП «Ровенькиантрацит», поштова адреса м. Ровеньки, Луганської області, вул.Комуністична,.

На станції Фащівка Донецької залізниці було проведене контрольне перевантажування вказаного вагону і встановлено, що у вагоні № 60628781 в накладній маса нетто зазначена як 69000 кг., а фактично маса склала 67450 кг, що менш даних вказаних в накладній на 1550 кг.

14.06.2006. відповідачу була направлена претензія на загальну суму 7 640грн.00 коп., в тому числі і по вагону № 60628781 про сплачення штрафу, передбаченого ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, зазначена претензія відповідачем не оплачена.

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав вказаний вище.

Оцінивши доводи сторін та матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача штрафу у сумі 3820 грн. 00 коп. за невірне зазначення у накладній маси вантажу

Доводи відповідача, викладені у відзиві, суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі –Статут), накладна –це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи –одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084. якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Як свідчать матеріали справи, 05.05.06. на станцію Фащівка Донецької залізниці прибув вагон № 60628781 (відправка № 52170957 від 04.05.06), який слідував з вказаним в накладній вантажем вугілля антрацит АРШ у вологому стані за вказаними вантажовідправником –ДП «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, 6, даними. Станція призначення вказана Фащівка Донецької залізниці, вантажоодержувач –ДП «Ровенькиантрацит», поштова адреса м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична.

На станції Фащівка Донецької залізниці було проведене контрольне перевантажування вказаного вагону і встановлено, що у вагоні № 60628781 в накладній маса нетто зазначена як 69000 кг., а фактично маса нетто склала 67450 кг, що менш даних вказаних в накладній на 1550 кг.

В даному випадку був складений комерційний акт БА № 799046 від 05.05.06.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем не надано суду доказів щодо невірного зазначення маси вантажу у вагоні відповідачем згідно спірної накладній, тобто позивачем не доведено суду обставин, на яких ґрунтується позовна заява.

Відповідно до ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Отже зазначений комерційний акт є тільки одним із доказів, який суд оцінює у сукупності з іншими доказами та матеріалами справи.

Згідно з п. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей зазначених у накладній при відправленні вантажу.

Із матеріалів справи, а саме накладної № 52170957 вбачається, що відповідачем відправлявся вантаж –Антрацит АРШ у вологому стані, завантаження нижче бортів.

При переваженні вказаного вагону на станції призначення, був встановлений факт недовантаження вугілля у кількості 1550 кг та невідповідність відомостей, зазначених у накладній фактичній масі вантажу.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000. вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, щодо вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Встановлений факт розбіжностей між фактичною масою вантажу і масою зазначеною у накладній № 52170957.

Крім того, на станції Фащівка Донецької залізниці на недостачу вантажу у вагоні № 60628781 по накладній № 52170957 складено комерційний акт від 05.05.06 за № 799046/20, а відмітка в графі 5 зворотного боку залізничної накладної зроблена залізницею про складання комерційного акту № 799047/21 на недовантаження у цьому вагоні (а.с.10-12).

Відповідно до ст. 12 Закону України “ Про транспорт”, підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів ( статутів) окремих видів транспорту , та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статтями 118,122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначену в накладній масу вантажу, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п”ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як свідчать матеріали справи, та як видно з вищенаведеного, відправником були порушені вимоги ст.ст. 118,122 Статуту залізниць України та п.2.1 Правил оформлення перевізних документів.

Однак , господарський суд вважає, що клопотання ДП «Ровенькиантрацит»(відповідача у справі)від 22.03.07 № 772, зданого до суду 10.04.07, про зменшення розміру штрафних санкцій підлягає задоволенню.

Так, штраф на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України є неустойка. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду на підставі ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім цього, відповідно до п.24 Статуту залізниць України вантажовідправниками несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

З огляду на викладене, враховуючи, що неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у накладній № 52170957 не спричинило збитків, господарський суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір неустойки, стягнувши з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 2292 грн. 00 коп.( 764х3= 2292 грн. 00 коп., де 764 –розмір провізної плати, 3- кратність).

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Штраф у розмірі 2292 грн. 00 коп. за неправильне зазначення в накладній масу вантажу нарахований позивачем обґрунтовано, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з відповідача.

За таких обставин позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково .

Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача штрафу за неправильне зазначення в накладній масу вантажу, що підлягають задоволенню частково, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 10.04.07 за згодою відповідача була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України держмито та судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 549,551,526,611,908,909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230,233 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 24, 118, 122 Статуту залізниць України, ст.ст. 33,43, 44, 49,77, 82, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.84,85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична,6, р/р 26008301230607 у відділенні ПІБ м.Ровеньки, МФО 304502, код ЄДРПОУ 32320704 на користь Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема,68, р/р 26033000019 у Донецькій філії АБ «Експрес- банк»м.Донецьк, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074657 штраф у сумі 2292 грн. 00 коп., витрати по держмиту у сумі 102 грн. 00 коп. та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення : 16.04.07.

Суддя Г.М.Батюк