Вирок № 58871102, 11.07.2016, Оболонський районний суд міста Києва

11.07.2016 Справа № 756/11299/13-к

Справа № 756/11299/13

Провадження № 1-кп/756/6/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарях Борисевичі О.Ю., Сороці М.Ю., Приходько Є.С.,

Ніжегородцевій О.О., Ільченко Ю.В., Яковлевій Я.О.,

за участю прокурорів Дідківської Т.А., Охріменка О.О., Вербановського В.В.,

представника потерпілого ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

обвинуваченого ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого,

що обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України -

в с т а н о в и в:

23 квітня 2013 року близько 22 год. 20 хв. ОСОБА_8, у порушення вимог п. 12.4. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1993 року № 1094 (далі - ПДР), керуючи автомобілем марки «Тойота-Секвоя», д.н.з. НОМЕР_3, рухався по внутрішньо-квартальному проїзду між будинками № 42 по пр-ту Г.Сталінграду та № 5 по вул. Прирічній у м. Києві, від проїзної частини вул. Прирічної, у напрямку проїзної частини пр-та Г.Сталінграду у м. Києві, перевищив дозволену швидкість руху у насалених пунктах, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який переходив внутрішньо-квартальний проїзд з права на ліво відносно руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_8 В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

За змістом висновку автотехнічної експертизи № 283/ат від 30.07.2013 рокуз технічної точки зору в діях водія автомобіля «Тойота Секвоя» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4 ПДР(у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год).

З технічної точки зору, причиною дорожньо-транспортної пригоди є невідповідності дій водія автомобіля «Тойота Секвоя» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_8 вимогам пункту 12.4 ПДР України.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 898/е від 04.06.2013-02.07.2013 року отримав такі тілесні ушкодження:

а) закрита черепно-мозкова травма: навколоочний синець (з крововиливами у підлеглі м`які тканини); садана-осадження м'яких тканин правої потилично тім`яної ділянки та тім`яної ділянки зліва; крововилив у мозкову речовину, умовних діаметром 3 (см) у правій середнинно-лобній частці, яка супроводжувалася зміщенням утворень середньої лінії вліво (на 2 (мм)) та стисненням переднього рогу правого шлуночка, які за ступенем тяжкості відноситься до ТЯЖКОГО ушкодження;

б) закрита травма грудної клітки: садна грудної клітки зліва; переломи 5, 6, 7, 8 ребер по лопатковій лінії зліва (зі зміщенням уламків), яка супроводжувалася розвитком лівобічного пневмотораксу,які за ступенем тяжкості відноситься до СЕРЕДНЬОГОтілесного ушкодження;

в) садна кистей рук, передпліч, які за ступенем тяжкості відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не визнав, заперечував інкриміновану йому швидкість руху керованого ним транспортного засобу, а також тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.

Зокрема ОСОБА_8 у судовому засіданні надав показання, що 23.04.2013 року він з братом, ОСОБА_9, по своїм справам їхали на автомобілі «Тойота Секвоя» д.н.з. НОМЕР_3, яким він керував. Їхали без поспіху, на невеликій швидкості. Коли проїжджали з вул. Прирічної в напрямку пр-ту Г.Сталінграда по з'єднуючій їх дорозі, вздовж неї з правої сторони стояли припарковані автомобілі, в тому числі мікроавтобус закритого типу. В якийсь момент із-за мікроавтобуса вискочив пішохід. З метою уникнення наїзду він одночасно натиснув гальма та повернув ліворуч для його об'їзду. Пішохід спочатку зупинився, а потім відразу побіг через проїзну частину навскоси. Після чого відбулось зіткнення з правою частиною автомобіля, а саме бампером та решіткою радіатора. Потерпілий впав на дорогу. В момент наїзду швидкість керованого ним автомобіля була 50 км/год. Після наїзду він вийшов з автомобіля, перевірив у потерпілого наявність пульсу, викликав швидку допомогу та працівників ДАІ. Від потерпілого відчувався запах алкоголю. Тілесних ушкоджень у потерпілого він не бачив. Наступного дня він відвідував ОСОБА_5 у лікарні,приніс потерпілому фрукти і лишив приблизно 100 грн. 25.04.2013 рокувін також приходив до лікарні та дав потерпілому 500 грн.

Незважаючи на процесуальну позицію обвинуваченого його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за встановлених судом обставин, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.

Так, потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні надав показання, що 23.04.2013 року о 22 год. 20 хв. він повертаючись до дому проходив поблизу будинків №№ 42-А та 42 по пр-ту Г.Сталінграду у м. Києві. Йшов по тротуару, потім на сходинках трохи піднявся та почав переходити дорогу. У житловій зоні переходив дорогу. Ділянка на якій він переходив дорогу погано освітлена. Видимість на тому місці нормальна, з правої сторони стояли припарковані автомобілі. Перед тим як перейти дорогу він впевнився в тому, що на відстані 100 м немає машин, що рухаються по дорозі. Будучи на дорозі побачив, що наближається автомобіль, тому прискорився. Коли його одна нога була вже майже на бордюрі, стався наїзд. Удар він отримав у ліву сторону спини. Що відбувалось далі, він не пам'ятає, бо втратив свідомість. До тями прийшов у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги де був два дні. Виписався з цієї лікарні з власної ініціативи написавши відмову від лікування, вважаючи неналежне надання йому медичної допомоги, та цього ж дня відразу звернувся до Київської міської клінічної лікарні № 17 де його госпіталізували. Коли він був у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги ОСОБА_8 його відвідував двічі. Першого разу обвинувачений приніс йому фруктів, а другого разу купував одну упаковку знеболювального за 68 грн. 48 коп., а також поклав потерпілому до тумби 200 грн. Інших відшкодувань від обвинуваченого він не одержував. Розписку про відсутність майнових претензій, він писав коли обвинувачений першого разу приходив до нього. Інших тілесних ушкоджень після ДТП, в тому числі під час переїзду на таксі до іншої лікарні, він не отримував.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні надав показання, що особисто не знайомий з потерпілим та обвинуваченим. На весні 2013 року у вечірній час доби він керуючи транспортним засобом проїжджав через проїзд, що з'єднує вул. Прирічну та пр-т Г. Сталінграду зі сторони вул. Прирічної за джипом. Рухався зі швидкістю приблизно 30 км на год., а джип приблизно 50 км на год. Під час руху він побачив, як джип почав змінювати напрямок руху вліво та гальмувати, потім почув удар. Як пішохід переходив дорогу він не бачив. Він зупинив машину, вийшов і підійшов до місця ДТП де лежала людина, яка не рухалась. Водій викликав швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні надала показання, що з обвинуваченим та потерпілим особисто не знайома. У квітні 2013 році близько 22 год. вона бачила з вікна своєї квартири, що знаходиться на третьому поверсі будинку № 5 по вул. Прирічній у м. Києві, як автомобіль на проїзді між вул. Прирічною та пр-та Г. Сталінграду здійснив наїзд на пішохідна, який швидко вийшов на дорогу між припаркованими автомобілем та мікроавтобусом. Водій автомобіля намагався уникнути зіткнення шляхом повороту в сторону. Після наїзду машина зупинилась, вийшов водій, викликали швидку. Водій підходив до потерпілого та дивися за його станом. Потерпілий спочатку був без свідомості.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні надав показання, що працював інспектором ДПС відділу Оболонського ДАІ у м. Києві. Під час несення служби їх екіпаж отримав повідомлення, що на пр-ті Г.Сталінграда трапилась автопригода. Коли вони приїхали на місце події, з'ясовували обставини справи. Події відбувались ввечері, було вже темно. На місці події стояв джип темного кольору, марку свідок не пам'ятає. Далі було встановлено, що трапився наїзд на пішохода, було встановлено водія, свідків, у них було відібрано пояснення. Складено рапорт про пригоду та її обставини, свідок доповів про пригоду черговому ВДАІ, черговий вислав на місце пригоди слідчо-оперативну групу.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснивши, що працював інспектором ДПС відділу Оболонського ДАІ у м. Києві та надав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надав показання, що працює лікарем Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва. Особисто не знайомий з обвинуваченим та потерпілим. 23.04.2013 року виїжджав на виклик по ДТП, що сталася між будинками № 42 по пр-т Сталінграда та № 5 по вул. Прирічній. На місці пригоди був потерпілий, який повідомив свої паспортні дані. У карті виїзду були відображені виявлені тілесні ушкодження та визначено попередній діагноз. Картку виїзду лікаря він заповнював сам. В попередньому діагнозі вказав про підозру на закриту черепну мозкову травму - під питанням, закриту травму грудної клітини - під питанням, черева - під питанням. Позначка «під питанням» ставиться лікарем для подальшого більш конкретного дослідження лікарем у лікарні.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні надав показання, що приходиться двоюрідним братом обвинуваченому ОСОБА_8 23.04.2013 року близько 22 год. ОСОБА_8 підвозив його на автомобілі «Тойота Секвоя» чорного кольору до його будинку по пр-ту Г. Дніпра, з вул. Прирічної. Вони рухались на невеликій швидкості по провулку. На обочині знаходився припаркований білий мікроавтобус. Приблизно за 10-15 метрів від них з із-за мікроавтобуса вийшов пішохід, спочатку зупинився, а потім пішов прямо і потрапив під колеса. ОСОБА_8 почав повертати ліворуч та заїхав за бордюр. Потім спинився, вибіг з машини, побачивши, що потерпілий лежить, ОСОБА_8 пішов дістав з машини аптечку та почав викликати по телефону швидку допомогу. Тілесних ушкоджень свідок не бачив, працівники швидкої повідомили, що він втратив свідомість. Потім потерпілого завантажили до автомобіля швидкої, він з братом підходили до машини швидкої та бачили потерпілого вже у свідомості. Наступного дня він з братом із самого ранку поїхали в лікарню до потерпілого, привезли йому їжу. ОСОБА_8 обіцяв потерпілому допомогу, давав гроші. Після того він до потерпілого не ходив і його не бачив.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні надав показання, що знайомий з братом обвинуваченого, з обвинуваченим познайомився приблизно за день до судового засідання. Брат обвинуваченого попросив його свідчити, адже він був присутній в момент ДТП і викликав швидку на місце ДТП. З обвинуваченим свідок познайомився за адресою вул. Лугова, 15 на СТО біля ТЦ «Караван». Номер телефону у нього не змінився. Точної дати ДТП не пам'ятає, близько 20-22 години він стояв і спілкувався з друзями біля проїзду між вул. Прирічною та пр-м Г. Сталінграда. Бачив автомобіль, який рухався по проїзду, а також пішохода, який йшов по тротуару і вийшов на дорогу. На дорозі були щільно припарковані автомобілі. Пішохід повернув перед автобусом. Вискочив на дорогу. Безпосередній момент наїзду він не бачив. Звук гальмування свідок не чув, а тільки хлопок і потім бачив багато пилу. Свідок побіг на місце наїзду, викликав швидку. Потерпілий лежав на землі, особливих ушкоджень на ньому не було. Спочатку потерпілий був непритомний. Потім приїхала швидка і потерпілий намагався рухатись.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні надала показання, що приходиться потерпілому ОСОБА_5 матерю. 24.04.2013 року слідчий Оболонського РУ ГУ МВС України повідомив їй про те, що 23.04.2013 року її син ОСОБА_5 був збитий автомобілем та перебуває в Київській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги. Близько 17.00 цього ж дня вона відвідувала сина у лікарні. Наступного дня, 25.07.2016 року зранку також відвідувала сина, а після обіду забрала його та на таксі відвезла до Київської міськоїклінічної лікарні № 17. До цієї лікарні прибули близько 17 години. ОСОБА_5 було госпіталізовано. З моменту коли вона вперше побачила сина у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги після ДТП, тобто з 24.04.2013 року, та до моменту його госпіталізації до Київської міської клінічної лікарні № 17, ОСОБА_5 нових тілесних ушкоджень не отримував, в її присутності ні де не падав, у ДТП не потрапляв, на завдання йому побоїв не скаржився.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.04.2013 року на прилеглій дворовій території до будинку № 42 по вул. Г. Сталінграду, 42 у м. Києві відбувся наїзд на пішохода транспортним засобом марки «Тойота-Секвоя» д.н.з. НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 49-53).

До протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди додано схему пригоди на якій зображені місця розташування транспортного засобу, плями червоного кольору схожої на кров, наїзду на бордюр, а також сліди гальмування (т. 1 а.с. 54).

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 283/ат від 30.07.2013 року в даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Тойота-Секвоя» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_8 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.4; 12.3 ПДР України. При фактичній швидкості руху (85.5…89.3) км/год., водій ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування екстреного гальмування. З технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Тойота Секвоя», д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4 ПДР. Зафіксовані в протоколі огляду місця події та схемі ДТП сліди гальмування довжиною 38.0 м, залишеного автомобілем «Тойота Секвоя» д.н.з. НОМЕР_3 відповідає швидкість руху (85.5…89.3) км/год. (а.с. 63-74).

З медичної картки стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 11808/714, а також з виписки із медичної картки стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 11808 вбачається, що ОСОБА_5 з 23.04.2013 року по 26.04.2016 року перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні політтравми. Госпіталізований 23.04.2013 о 23.03 каретою швидкої допомоги за терміновими показаннями через 1 год. після отримання травми з діагнозом : ЗЧМТ, ЗТГК, ЗТЖ, забої, садна м'яких тканин голови, обличчя, тулубу. (т. 3 а.с. 9-41, т. 3 а.с. 64-66).

З медичної картки стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні № 17 за № 586 вбачається, що ОСОБА_5 з 26.04.2013 року по 13.05.2013 року перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми. Госпіталізований 26.04.2013 о 13.20 за направленням Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, навколоорбітальна гематома справа, забої, садна грудної клітки (т. 3 а.с. 6).

Згідно виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого № 586 Київської міської клінічної лікарні № 17, ОСОБА_5 з 26.04.2013 року по 13.05.2013 року перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом поєднана травма. ЗЧМТ. Забій головного мозку середнього ст. з формуванням вогнищ геморагічного забою в правій лобній ділянці. Травматичний субарахноїдальний крововилив. Параорбітальна гематом справа. ЗТГ. Перелом V, VI, VII,VIII, IX ребер зліва, Забій та розрив лівої легені, Пневмоторакс зліва (т. 3 а.с. 16).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 898/е від 04.06.2013-02.07.2013 року аналіз наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_5 дає підстави зробити висновок, що у нього, на момент звернення за медичною допомогою 23.04.2013 року о 22.28 год., були виявлені такі тілесні ушкодження:

а) закрита черепно-мозкова травма: навколо очний синець (з крововиливами у підлеглі м`які тканини); садана-осадження м'яких тканин правої потилично тім`яної ділянки та тім`яної ділянки зліва; крововилив у мозкову речовину, умовних діаметром 3 (см) у правій середнинно - лобній частці, яка супроводжувалася зміщенням утворень середньої лінії вліво (на 2 (мм)) та стисненням переднього рогу правого шлуночка;

б) закрита травма грудної клітки: садна грудної клітки зліва; переломи 5, 6, 7, 8 ребер по лопатковій лінії зліва (зі зміщенням уламків), яка супроводжувалася розвитком лівобічного пневмотораксу;

в) садна кистей рук, передпліч.

Морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати, що вказані тілесні ушкодження утворилися від дії (садна - за рахунок ковзання, тертя або удару під кутом; решта ушкоджень - за рахунок удару - стиснення) тупих предметів, у строк, вказаний у описовій частині постанови, тобто, 23.04.2013 року.

Критерієм оцінки ступеню тяжкості ушкодження, вказаного у п. а) є критерієм небезпеки для життя (стиснення переднього рогу правого шлуночка, зміщення середнини структур). Саме тому, зазначене у п. а) тілесне ушкодження відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження, відповідно п. п. 2.1.2. та 2.1.3./Г. «Правил».

Рентгенологічні дані вказують на наявність чисельних переломів ребер зліва (зі зміщенням уламків тощо), що дозволяє стверджувати, що яку відновлення анатомічної цілісності вказаних ребер так і власно функцій грудної клітки буде перевищувати 21 добу (звичайні строки відновлення анатомічної цілісності та функції травмованої ділянки перевищують 21 добу), а саме цей строк враховувати при визначенні тривалості розладу здоров'я, як судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. Тому, є підстави стверджувати, що, тілесне ушкодження, вказане у п. б) відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу, відповідно п.п. 4.6. та 2.2.1./В. «Правил».

Відновлення анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок по місцю утворення саден, у звичайному перебігу, спостерігається у строк до 6 діб, тобто, цей строк визначає тривалість розладу здоров'я. Саме тому, кожне з тілесних ушкоджень, зазначених у п. в) відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, відповідно п. п. 2.3.5. та 4.6. «Правил».

Крім того, під час звернення ОСОБА_5 за медичною допомогою після подій 23.04.2013 року, йому були встановлені і такі діагнози:

-«закрита травма живота: забій передньої черевної стінки; токсична дія психотропних засобів; струс головного мозку; травматичний субарахноїдальний крововилив; переломи 9 ребра зліва; забій та розрив лівої легені».

Проте, під час дослідження усієї медичної документації не було виявлено достатнього обсягу клінічних даних - відсутність морфологічного опису м'яких тканин передньої черевної стінки та опису функціональних порушень органів черевної порожнини; відсутність даних про токсикологічне дослідження крові та сечі на наявність психотропних препаратів; морфологія наявного комплексу ушкоджень у ділянці голови дозволяє стверджувати про наявність більш тяжкої форми черепно-мозкової травми ніж струс головного мозку; відсутність даних, які свідчать про наявність крововиливу під м`які мозкові оболонки; відсутність рентгенологічних даних, які свідчать на користь травматичних змін у ділянці 9 ребра зліва; відсутність даних, які свідчать на користь розриву легені - розрив супроводжується кровотечею, напруженим гемо чи пневмотораксом, явищами дихальної недостатності. З огляду на вищевказане, у відповідності п. 4.13.1. «Правил» експерт утримався від судово-медичної оцінки встановлених діагнозів.

Данні токсикологічного дослідження крові ОСОБА_5 свідчать про те, що на момент забору крові 23.04.2013 року, він перебував у стані алкогольного сп'яніння ЛЕГКОГО ступеню. З урахуванням часових даних встановлений органами досудового слідства - 23.04.2013 близько 22:20 та час звернення за медичною допомогою - 23.04.2013 - 22:28, є підстави стверджувати, що на момент вказаних подій ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння такого ж ступеню (т. 1 а.с. 55-62).

Оцінивши вищевказані докази у їх сукупності, суд вважає, що в цілому вони узгоджуються між собою, відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а також доводять його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами доводи захисту про неповноту висновку судово-медичної експертизи № 898/е від 04.06.2013-02.07.2013 року, оскільки його зміст свідчить, що при проведенні цієї експертизи експертом досліджувалась медична документація потерпілого у повному обсязі, зокрема, карта виїзду ШМД № 1715 від 23.04.2013 року, картка стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 11808/714, картка стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні № 17 за № 586, протокол спіральної томографії головного мозку, медична картка амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_5, 1983 року народження, томограми та ренгограми на ім'я ОСОБА_5, 1983 року народження.

Показання обвинуваченого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_15 в частині швидкості руху з якою рухався керований ОСОБА_8 транспортний засіб, судом не сприймаються, як правдиві, оскільки суперечать висновку автотехнічної експертизи № 283/ат від 30.07.2013 року, який є належним та допустимим доказом.

Також, судом з цих саме підстав не сприймаються та не беруться до уваги показання свідка ОСОБА_16, знайомого обвинуваченого та його брата, щодо обставин ДТП, оскільки на підтвердження свого перебування на місці пригоди цей свідок послався на те, що викликав швидку зі свого телефону, номер НОМЕР_6, однак указаний номер телефону не міститься серед телефонних номерів з яких 23.04.2013 року о 22 годині надходив виклик до швидкої, згідно інформації з бази даних автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи згідно відповіді Центру екстреної медичної допомоги медицини катастроф м. Києва від 06.11.2014 року № 2425 (т. 2 а.с. 242, 243).

Доводи захисту про порушення ПДР іншим учасником пригоди пішоходом ОСОБА_5 є хибними, оскільки не ґрунтуються на досліджених під час судового слідства доказах.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не вбачаються. Незначні розбіжності у показах свідків щодо часу та обставин події, на думку суду, виникли внаслідок тривалого часу, що минув з дня подій.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дії ОСОБА_8 кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились увчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Крім того, у відповідності з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України, судом враховується не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 згідно ст. 66 КК України, суд визнає надання допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, добровільне часткове відшкодування потерпілому майнової шкоди.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8, судом не встановлено.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_8 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, добровільне часткове відшкодування потерпілому майнової шкоди та те що обвинувачений за місцями проживання характеризується формально позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення неумисного злочину.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_8покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, але з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства але в умовах контролю за його поведінкою, тому вважає за доцільне призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

При цьому, враховуючи те, що ОСОБА_8вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з порушенням правил дорожнього руху, на роботах, пов'язаних із керуванням транспортними засобами не зайнятий, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортирними засобами в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Прокурором в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та Київської міської клінічної лікарні № 17 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування потерпілого, який ОСОБА_8визнаний у повному обсязі. Оскільки визнання ОСОБА_8цивільного позову прокурора не суперечить вимогам закону та не порушує прав інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення вимог цього позову.

Крім цивільного позову прокурора, цивільний позов пред'явлений потерпілим ОСОБА_5 до ОСОБА_8 та ПрАТ «СК «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Остаточно уточнивши який, ОСОБА_5 просить суд стягнути з відповідачів на його користь 29 354 грн. 40 коп. матеріальної шкоди та 150 000 грн. компенсації моральної шкоди (а.с. 131 т. 4).

Вирішуючи цивільний позов потерпілого в межах вимог та підстав наведених у позовній заяві, суд виходить з того, що у судовому засіданні на підставі зібраних доказів установлено, що порушення правил дорожнього руху водієм автомобілю «Тойота Секвоя» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_17 перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням 23.04.2013 року близько 22 год. 20 хв. наїзду на пішохода ОСОБА_5; водій ОСОБА_8 керував транспортним засобом на законних підставах маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб; цивільна правова відповідальність водія автомобіля «Тойота Секвоя» д.н.з. НОМЕР_3 застрахована ПрАТ «СК «Українська страхова група» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0483637 від 13.12.2012 року з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров'ю - 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн., розмір франшизи - 510 грн. (т. 3 а.с. 146); внаслідок ДТП пішоходу ОСОБА_5 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної потерпілому майнової та моральної шкоди має нести ПрАТ «СК «Українська страхова група» в межах ліміту страхової відповідальності, а ОСОБА_8 умежах сум, які не покриває страхова виплата.

Враховуючи, що ОСОБА_5 документально підтверджуються витрати на лікування у розмірі 5 812 грн. 32 коп. (т. 3 а.с. 227-235), з відрахуванням відшкодування ОСОБА_8 в розмірі визнаним ОСОБА_5, а саме 200 грн.,а також франшизи у розмірі 510 грн. на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Українська страхова група» 5 102 грн. 32 коп., а з ОСОБА_8 - 510 грн.

При цьому не підлягають задоволенню вимоги позову про стягнення витрат на оплату медичних та транспортних послуг, відшкодування витрат на посилене харчування, а також збитків пов'язаних із пошкодженням речей потерпілого, оскільки цивільним позивачем не доведено належними доказами розмір цих збитків.

З урахуванням характеру й обсягу фізичних та моральних страждань потерпілого, психоемоційних переживань, понесених ним внаслідок завдання тілесних ушкоджень, часу та зусиллях направлених для відновлення стану його здоров'я, тривалості перебування на стаціонарному лікуванні, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, майнового стану цивільного відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про те, що компенсація моральної шкоди, повинна бути визначена в грошовій формі у розмірі 10 000 грн., з яких відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин - 255 грн. 11 коп. підлягає стягненню на його користь з ПрАТ «СК «Українська страхова група», а 9 744 грн. 89 коп. - ОСОБА_5

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_8 підлягають стягненню на користь потерпілого документально підтверджені витрати на правову допомогу, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 124, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в два роки.

Зобов'язати ОСОБА_8:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та Київської міської клінічної лікарні № 17 до ОСОБА_8 про відшкодування витрат на лікування потерпілого - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 553 грн. 38 коп. витрат на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 - 10 564 грн. 73 коп. витрат на лікування потерпілого.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524) на користь ОСОБА_5 5 102 грн. 32 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 255 грн. 11 коп. компенсації моральної шкоди, а всього 5 357 грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 510 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 9 744 грн. 89 коп. компенсації моральної шкоди, а всього 10 254 грн. 89 коп.

В решті вимог цивільного позову ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 5 000 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути із ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в дохід держави витрати на залучення експерта у розмірі 489 грн. 44 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя