Рішення № 58870516, 01.07.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5691/16-ц

Провадження № 2/752/3358/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2016 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Мирошниченко О.В.

при секретарі Мархотко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

12 квітня 2016 року позивач Публічне акціонерне товариство Банку «Контракт» (далі - ПАТ Банку «Контракт») звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів у справі заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 616,94 гривень і судовий збір у розмірі 1 378,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що 16.05.2013 року між позивачем ПАТ Банку «Контракт» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 46/2013 про відкриття кредитної лінії, згідно умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, з максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 50 000,00 гривень, а позивальник зобов'язувався повернути кредит в строк до 31.12.2015 року зі сплатою 23% річних, сплатити плату за кредит та можливу неустойку в розмірах та строки, встановлені умовами договору. Належне виконання позичальником своїх зобов'язань забезпечується всім належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення. 04 жовтня 2013 року, в забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 46/2013-02, згідно якого поручитель зобов'язався у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів, а також можливих штрафних санкцій і комісій.

З травня 2015 року ОСОБА_1 не виконуються зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів за користування кредитом. Тому 11.02.2016 року позивачем відправлено на адресу відповідача ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення та погашення заборгованості, яка отримана позичальником 10.03.2016 року, згідно повідомлення про вручення.

Через невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань, станом на 21.03.2016 року заборгованість складає 6 616,94 гривень, з яких: 3 860,00 гривень - заборгованість за простроченим кредитом; 485,84 - заборгованість за простроченими відсотками; 1 746,43 гривень - пеня за простроченим кредитом; 195,27 - пеня за простроченими процентами; 193,00 - інфляційні нарахування на суму простроченої заборгованості за кредитом; 21,76 гривень - інфляційні нарахування на суму прострочених процентів; 11,06 гривень - сума 3% річних від суми прострочених процентів; 103,58 гривень - сума 3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

У судовому засіданні представник позивача просив розглянути справу у його відсутність і не заперечував проти постановлення заочного рішення у справі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені судом у встановленому ст..ст.74, 76 ЦПК України порядку, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

На підставі ст..ст.224-226 ЦПК України за письмовою згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, враховуючи обґрунтованість вимог позивача, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 16.05.2013 року між позивачем ПАТ Банку «Контракт» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 46/2013 про відкриття кредитної лінії, згідно умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, з максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 50 000,00 гривень, а позивальник зобов'язувався повернути кредит в строк до 31.12.2015 року зі сплатою 23% річних.

Згідно п.3.3 кредитного договору, позичальник сплачує проценти за весь час користування кредитними коштами з розрахунку процентної ставки. Проценти за користування кредитом сплачується позичальником щомісячно за період з останнього операційного дня попереднього місяця по день, що передує останньому операційному дню поточного місяця (включно) на рахунок НОМЕР_3 до 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачуються проценти та у день настання строку остаточного повернення кредиту.

За умовами п.3.5 кредитного договору у разу порушення позичальником обов'язку повернення кредиту у строк остаточного повернення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи зі ставки 28% річних.

04 жовтня 2013 року, в забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 46/2013-02, згідно якого поручитель зобов'язався у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів, а також можливих штрафних санкцій і комісій.

Банк виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитну лінію, що не перевищує 50 000,00 гривень.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України). Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положень ст..553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено інше.

11.02.2016 року позивачем відправлено відповідачам вимогу про усунення порушення та погашення заборгованості, яка залишена ними без відповіді та належного реагування.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не сплативши кредит у вказаний в договору строк, порушили вимоги ст.530 ЦК України, тобто згідно ст..610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем надано суду розрахунок заборгованості відповідачів за кредитним договором. Вказаний розрахунок відповідає вимогам закону.

Відповідачі не виконують взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6 616,94 гривень, з яких: 3 860,00 гривень - заборгованість за простроченим кредитом; 485,84 - заборгованість за простроченими відсотками; 1 746,43 гривень - пеня за простроченим кредитом; 195,27 - пеня за простроченими процентами; 193,00 - інфляційні нарахування на суму простроченої заборгованості за кредитом; 21,76 гривень - інфляційні нарахування на суму прострочених процентів; 11,06 гривень - сума 3% річних від суми прострочених процентів; 103,58 гривень - сума 3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

З огляду на викладене, враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідачами не надано суду доказів про виконання взятих на себе обов'язків за кредитним договором, суд надходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, а зазначена сума позову підлягає стягненню солідарно з відповідачів відповідно до умов укладеного кредитного договору та договору поруки.

Керуючись ст.ст.256, 258, 267, 509, 530, 610, 625, 630, 1054, 1055, ЦК України, та ст.ст.3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» (код ЄДРПОУ 19361746), заборгованість за кредитним договором № 46/2013 від 16.05.2013 року у розмірі 6 616,94 гривень та судовий збір у розмірі 1 378,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя