Рішення № 58866563, 30.03.2016, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/2097/15-ц

Провадження № 2/675/92/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2016 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., при секретарі Беліці М. О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні Ізяславського районного суду в м. Ізяславі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи це тим, що 06 грудня 2013 року близько 21 години в темну пору доби ОСОБА_4 в м. Славута Хмельницької області по вул. Миру неподалік ЗОШ № 4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись зі сторони вул. Приміської в напрямку центру міста, будучи засліпленим світлом фар невстановленого зустрічного транспортного засобу, не вибрав безпечної швидкості руху та інтервалу, не врахував дорожню обстановку і допустив наїзд на ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які стояли позаду нерухомого автомобіля НОМЕР_2, що стояв на правому краю проїзної частини. В результаті ДТП ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми легкого ступеня струс головного мозку, закритого перелому лівої стегнової кістки, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки загоювання стегнової кістки триває більше 5 тижнів. Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2014 року ОСОБА_4 засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 3400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Цим же вироком ОСОБА_4 звільнений від призначеного покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року. Позивач вказує, що своїми неправомірними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_3 моральну шкоду, яка полягає у тому, що безпосередньо з місця ДТП позивач був каретою швидкої допомоги доправлений у Славутську ЦРЛ, де перебував на стаціонарному лікуванні з 06 грудня 2013 року по 06 січня 2014 року. Після закінчення стаціонарного лікування ОСОБА_3 продовжував лікуватись амбулаторно, лікування триває. Позивач вказує, що переніс операцію, під час якої в місце перелому були вставлені імплантати. Весь місяць після операції він був прикутий до ліжка, відчував сильний біль. ОСОБА_3 зазначає, що через тривалий процес загоєння йому довелось заново вчитись ходити, що супроводжувалось сильним болем. Крім того позивач звертає увагу, що відчував моральні страждання через необхідність користування милицями і співчуття сторонніх осіб. В результаті тривалого лікування внаслідок поганого зростання лівої стегнової кістки 12 травня 2014 року висновком медико-соціальної експертизи позивач визнаний інвалідом третьої групи загального захворювання опорно-рухового апарату з протипоказаннями важкої фізичної праці. ОСОБА_3 звертає увагу на те, що втратив можливість працювати, оскільки до цього часу пересувається за допомогою палиці, потребує повторної операції для видалення металевих імплантатів, шийка стегнової кістки у позивача до цього часу не зростається, а тому він потребує протезування. ОСОБА_3 вказує, що втратив соціальні звязки з особами, з якими підтримував стосунки, має емоційні та психологічні проблеми. Крім того позивач посилається на те, що під час розгляду кримінальної справи ОСОБА_4 обіцяв допомагати та виплачувати моральну шкоду, але після винесення вироку відповідач ніяких коштів на виплачував, жодного разу не поцікавився станом здоровя ОСОБА_3 Заподіяну шкоду позивач оцінює в 100000 грн., які просить стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в останнє судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання на неодноразові виклики не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Допитавши сторони, перевіривши матеріали справи, матеріали кримінального провадження № 12013240210001227 (справа № 682/1340/14-к (провадження № 1-кп/682/60/2014), цивільної справи № 675/798/15-ц (провадження № 2/675/321/2015), медичних карт стаціонарного хворого № 5961, 1545, 5864, суд знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За вимогами 23Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2014 року в кримінального провадження № 12013240210001227 (справа № 682/1340/14-к (провадження № 1-кп/682/60/2014) ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального Кодексу України за те, що 06 грудня 2013 року близько 21 години в темну пору доби ОСОБА_4 в м. Славута Хмельницької області по вул. Миру неподалік ЗОШ № 4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись зі сторони вул. Приміської в напрямку центру міста, будучи засліпленим світлом фар невстановленого зустрічного транспортного засобу, не вибрав безпечної швидкості руху та інтервалу, не врахував дорожню обстановку і допустив наїзд на ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які стояли позаду нерухомого автомобіля НОМЕР_2, що стояв на правому краю проїзної частини. Своїми діями ОСОБА_4 порушив пункти 1.5, 2.3 (б), 12.1, 12.2, 12.3, 13.1, 13.3, 19.3 Правил дорожнього руху України. Порушення водієм ОСОБА_4 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному звязку із вчиненням ДТП і спричиненням шкоди здоровю потерпілих. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя. В результаті ДТП ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми легкого ступеня струс головного мозку, закритого перелому лівої стегнової кістки, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки загоювання стегнової кістки триває більше 5 тижнів.

Вказаний вирок набрав законної сили, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12013240210001227 (справа № 682/1340/14-к (провадження № 1-кп/682/60/2014).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин суд вважає такими, що не підлягають доказуванню обставини, викладені у вироку Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2014 року в кримінального провадження № 12013240210001227 (справа № 682/1340/14-к (провадження № 1-кп/682/60/2014), зокрема факт отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, наявність вини ОСОБА_4 у цій пригоді.

Позивач посилається на те, що своїми неправомірними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_3 моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких ОСОБА_3 зазнав у зв'язку з каліцтвом, у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього.

Доводи позивача підтверджуються тим, що згідно медичних карт стаціонарного хворого № 5961, 1545, 5864 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Ізяславської ЦРЛ з приводу хибного суглобу шийки лівого стегна (травма 06 грудня 2013 року) з 24 грудня 2014 року по 14 січня 2015 року, з 30 березня 2015 року по 10 квітня 2015 року, з 29 грудня 2015 року по 15 січня 2016 року; згідно витягів з медичної карти стаціонарного хворого перебував на стаціонарному лікуванні в Славутській ЦРЛ з 06 грудня 2013 року по 06 січня 2014 року та 24 грудня 2013 року був прооперований, з 17 листопада 2014 року по 21 листопада 2014 року, на амбулаторному лікуванні з 28 січня 2015 року; згідно довідок до акта огляду медико-соціальною експертною комісією АВ № 0347528 від 12 травня 2014 року та АВ № 0539675 від 13 травня 2015 року ОСОБА_3 встановлена третя група інвалідності через загальне захворювання опорно-рухового апарату, при якій протипоказана важка фізична праця з довготривалою ходою; згідно довідки лікарсько-консультативної комісії № 428 від 06 серпня 2014 року потребує дороговартісного лікування, згідно довідки лікарсько-консультативної комісії від 12 січня 2015 року ОСОБА_3 потребує протезування.

Крім того, згідно наданих на огляд суду ОСОБА_3 дипломів він має спеціальності: слюсар механоскладальних робіт, муляр-штукатур, тракторист-машиніст. Як пояснював в судовому засіданні сам ОСОБА_3, після травми через хворобу він не може знайти роботу та забезпечити своє існування та лікування.

ОСОБА_3 звернув увагу суду, що після винесення вироку ОСОБА_4 ніякої допомоги позивачеві не надавав та навіть не цікавився його здоровям. Ні відповідач, ні його представник не спростували таких доводів ОСОБА_3 жодними доказами.

Представник відповідача звертав увагу суду на то, що під час перебування ОСОБА_3 в лікарні безпосередньо після ДТП ОСОБА_4 виплатив ОСОБА_3 15000 грн. Вказані доводи підтверджуються розписками ОСОБА_6 від 10 грудня 2013 року, від 24 грудня 2013 року та розпискою ОСОБА_3 від 13 квітня 2014 року, копії яких перебувають в матеріалах кримінального провадження № 12013240210001227 (справа № 682/1340/14-к (провадження № 1-кп/682/60/2014). Як пояснив ОСОБА_3 в судовому засіданні, ці кошти були витрачені ним на лікування. Ні відповідач, ні його представник не спростували таких доводів ОСОБА_3 жодними доказами.

Представник відповідача посилається на те, що за рішенням Ізяславського районного суду зі страхової компанії на користь ОСОБА_3 стягнуто страхове відшкодування. Доводи представника позивача підтверджуються матеріалами цивільної справи № 675/798/15-ц (провадження № 2/675/321/2015) та рішенням в цій справі від 09 вересня 2015 року. Разом з тим суд звертає увагу, що моральна шкода ОСОБА_3 зазначеним рішенням не стягувалась.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної незаконними діями ОСОБА_4, суд приймає до уваги характер та обсяг заподіяних потерпілому моральних страждань, їх тривалість, тяжкість завданої моральної травми, її наслідки та істотність вимушених змін у життєвих стосунках ОСОБА_3, вимоги розумності і справедливості, а також думку самого позивача щодо розміру завданої йому моральної шкоди. Разом з тим суд враховує майновий стан відповідача, наявність у нього трьох малолітніх дітей.

Керуючись ст. ст. 23, 1167, 1168, 1187, 1195 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 79, 81, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226, 227, 228, 294, 295, 296, 367 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний код НОМЕР_3, НОМЕР_4, виданий Славутським МВ УМВСУ у Хмельницькій області 22 липня 1996 року, не працюючого, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, 50000 (пятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Хмельницької області через Ізяславський райсуд протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: О. С. Янішевська

1