Ухвала суду № 58866115, 08.07.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/5901/16-ц

Провадження № 2-с/638/170/16

08.07.2016 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Хайкін В.М. розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування судового наказу, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 03.06.2016 року за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення з заявників заборгованості за послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2016 року заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про скасування судового наказу, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 03.06.2016 року за заявою Комунального підприєємтва «Харківські теплові мережі» про стягнення з заявників заборгованості за послуги з теплопостачання.

Згідно частини 1 статті 105 ЦПК України, боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Заявники зазначають, що отримали судовий наказ 06.06.2016 року.

Згідно до статті 72 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності заяви, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.

Правовий строк існує у багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він стосується і на які він має вплив. Одним із різновидів строків у цивільному судочинстві є строки за визначенням, до них належать абсолютно визначені, відносно визначені, не визначені, альтернативні (загальні та виключні).

Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань цивільного судочинства та забезпечення законних інтересів і прав учасників цивільного процесу. Приписи ЦПК України про строки регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки закінчення строків.

Суворе дотримання строків у цивільному судочинстві неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він прямо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено, ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обовязку, для виконання якого і встановлюється цей строк.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що для особи, яка оспорює судовий наказ, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова 03.06.2016 року за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення з заявників заборгованості за послуги з теплопостачання, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання заяви про скасування судового наказу була дата 06.06.2016 року, тобто день, коли заявник дізнався про судовий наказ. До Дзержинського районного суду м. Харкова заявники звернулися поза межами десятиденного строку, визначеного частиною 1 статті 105 ЦПК України, а саме 07.07.2016 року.

Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку судом, проте заявниками навіть не наведено причин поважності звернення до суду із пропущеним строком, а також не підтверджено це належними та допустимими доказами у розумінні статей 58-59 ЦПК України, а тому суд відмовляє у поновленні строку на звернення до суду, оскільки не знаходить підстав для його поновлення.

Згідно частини 2 статті 105-1 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 105 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Суддя, встановивши, що заява, не відповідає нормам чинного законодавства, залишає її без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.105-1 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку з поважних причин на подання заяви про скасування судового наказу, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 03.06.2016 року за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення з заявників заборгованості за послуги з теплопостачання відмовити.

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування судового наказу, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 03.06.2016 року за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення з заявників заборгованості за послуги з теплопостачання - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: