Постанова № 58864131, 07.07.2016, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2706/16-а

Провадження № 2-а/577/77/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2016 р. м. Конотоп

в складі: головуючого-судді Разумової І.Є.,

при секретарі Цукановій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання рішення протиправним, зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Сумської області від 4 травня 2016 року № 141-зп16 відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, зобов»язати відповідача з 1 січня 2016 року провести перерахунок даної пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, на підставі довідки прокуратури Сумської області від 4 травня 2016 року № 141-зп16 в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, обґрунтовуючи вимоги тим, що вона перебуває на обліку в Конотопському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області, з 6 січня 2010 року отримує пенсію у зв»язку з втратою годувальника, оскільки її чоловік ОСОБА_2 працював в органах прокуратури України, набув право на пенсію за вислугу років, і пенсія йому призначена на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Після смерті чоловіка їй була призначена пенсія у зв»язку з втратою годувальника в розмірі 60% від середнього місячного заробітку за посадою, яку займав чоловік на час виходу на пенсію. 11 травня 2016 року після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 9 грудня 2015 року № 1013 вона звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 4 травня 2016 року № 141-зп16, в якій зазначені дані про середній місячний заробіток за посадою, яку займав чоловік перед виходом на пенсію. Рішенням від 16 травня 2016 року відповідач відмовив в проведенні перерахунку пенсії у зв»язку з тим, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ з 1 червня 2015 року пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються та не перераховуються. Така відмова відповідача є протиправною, порушує її право на соціальний захист. Норми п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ стосуються порядку призначення пенсій прокурорам, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Підставами для перерахунку пенсії за вислугу років є ч.12,16 та 17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення їй пенсії, якими і мав керуватися відповідач при зверненні її із заявою про перерахунок пенсії. Таку саму правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 10.12.2013 (справа №№ 21-348а13, 21-420а13), від 17.12.2013 (справа № 21-445а13). Оскільки пенсія призначена їй до набрання чинності Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, при проведенні перерахунку пенсії має застосовуватись норма, яка діяла на час призначення їй пенсії. Також просить покласти на відповідача судові витрати, пов»язані з розглядом справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, просить розглядати справу за її відсутності (а.с.6).

Представник відповідача: Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області за довіреністю ОСОБА_3 проти позову заперечує та пояснила, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 6 січня 2010 року, отримує пенсію у зв»язку з втратою годувальника, що була призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ і обчислена з розрахунку 60% від суми місячного (чинного) заробітку за посадою, яку займав її чоловік ОСОБА_2, на підставі довідки прокуратури Сумської області від 17.03.2008 № 18-214-зп. 11 травня 2016 року позивач звернулася до управління із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 04.05.2016 № 141-зп16, в чому їй було відмовлено. Згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, з 1 червня 2015 року скасовуються норми стосовно пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, згідно Закону України «Про прокуратуру». Закон про призначення пенсій не був прийнятий, тому з 1 червня 2015 року пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються і не перераховуються. З 15 липня 2015 року втратили чинність положення Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ щодо пенсійного забезпечення прокурорів. При цьому з цієї дати набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» в редакції від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, в ч.20 ст.86 якого вказано, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, який дотепер не прийняв будь-якого нормативного акту з цього приводу. Оскільки на дату звернення позивача до управління із заявою про перерахунок пенсії втратили чинність положення ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, вони не підлягають застосуванню. В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року визначено, що дія нормативно-правового акту починається з моменту набрання ним чинності та припиняється з втратою ним чинності. В рішеннях Конституційного Суду України вказано про те, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації таких прав може бути змінений державою у зв»язку з неможливістю їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів суспільства. Такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що відповідно до ч.1 ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Що стосується вимог про стягнення судових витрат, то управління не має можливості сплатити судовий збір, оскільки відсутні кошти, призначені для цієї мети, тому просить звільнити від сплати судових витрат.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оглянувши пенсійну справу № 171166, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З свідоцтва про шлюб вбачається, що 24 квітня 1966 року у виконкомі Козарівської сільської ради Канівського району Черкаської області зареєстрували шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (після шлюбу ОСОБА_2) (а.с.10).

В судовому засіданні було встановлено, що з 6 січня 2010 року позивач перебуває на обліку в Конотопському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області і отримує пенсію у зв»язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (а.с.7,17), що підтвердила і представник відповідача ОСОБА_3

11 травня 2016 року позивач звернулася до Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі довідки прокуратури Сумської області від 4 травня 2016 року № 141-зп16 відповідно до ст. 50-1Закону України «Про прокуратуру», що також пояснила в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3

Рішенням Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 16 травня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з більшого заробітку (а.с.16).

В листі від 19 травня 2016 року Конотопське об»єднане управління Пенсійного фонду України Сумської зазначило, що позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що пенсія їй обчислена з розрахунку 60% від суми місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Сумської області від 17.03.2008 №18-214, і становить 5750,10 грн. У відповідності з положеннями п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно доЗакону України «Про прокуратуру». Отже, з 1 червня 2015 року пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються і не перераховуються (а.с.7).

Однак згідно ч. 1 ст. 50-1Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 50-1Закону України «Про прокуратуру»розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

При цьому дана редакціяЗакону № 1789-ХІІбула чинною на час призначення пенсії позивачу.

Законом України № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни достатті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно дост. 50-1 Закону № 1789-ХІІу редакції Закону № 3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці, з- якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01.10.2011 положення частини першоїст. 50-1 Закону № 1789-ХІІщодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-УІ.

У відповідності до нормЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІв редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, станом на день проведення перерахунку пенсії з 01.04.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавці актів України», який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.

Зокрема, з 1 січня 2015 року розмір пенсії за віком та вислугу років, які призначаються за нормамиЗакону України «Про прокуратуру», становить 60 % заробітної плати.

Однак, відповідно до ч. 15ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІобчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють ч.13 та 18ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали змін, змінилася лише нумерація частин цієї статті.

Відповідно до ч. 13ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІобчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІпризначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника, який працював в органах прокуратури, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тому внесені Законами України № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»і№ 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»зміни достатті 50-1 Закону № 1789-ХІІщодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч.13,18ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттямЗаконів України № 3668-VІі№ 1166-VIIне зазнали.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.01.2016 у справі № К/800/6054/15.

Крім того, вирішуючи питання про застосуванняЗакону № 1789-ХІІв часі, суд виходить із того, що згідно зіст. 22 Конституції Українизакріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція Українивідокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно дост. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, зокрема, в органах прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 в справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 в справі № 21-445а13.

Згідно ч. 2ст. 161 КАС Українипри виборі і застосуванні правової правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 1 і 2 ч.1ст. 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної позивачеві пенсії і при перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники підвищення заробітної плати, які надані позивачем та підтверджені відповідною довідкою (а.с.8).

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав належних доказів на підставу своїх заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернулась до суду з вимогою про визнання протиправним рішення відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника та зобов»язання відповідача провести перерахунок даної пенсії.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на соціальний захист та повного захисту її прав і законних інтересів, суд вважає, що також слід визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника та скасувати рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії

Згідно ч. 4 ст.45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

Тому суд вважає, що перерахунок пенсії позивачу на підставі поданої нею відповідачу 11 травня 2016 року заяви про перерахунок пенсії відповідно до ст.50-1Закону України «Про прокуратуру» на підставі нової довідки прокуратури Сумської області повинен бути здійснений саме з 1 травня 2016 року.

Підстави для зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 1 січня до 30 квітня 2016 року відсутні, оскільки позивачем не надано доказів того, що раніше вона зверталась до відповідача із заявами про такий перерахунок пенсії.

Відповідно до ч.3ст.94 КАС Українина користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 551,20 грн., які позивач сплатила при поданні позову (а.с.1). Відповідач не надав доказів, на підставі яких він може бути звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 17, 22, 46 Конституції України, ст.50-1Закону України «Про прокуратуру», ст.45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, ст.84 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 9 грудня 2015 року№ 1013,рішеннями Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року у справі № 8-рп/99,від 20 березня 2002 у справі № 5-рп/2002,ст. ст. 2,11,71,94,158-163,183-2,256 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії та рішення Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 16 травня 2016 року щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Сумської області від 4 травня 2016 року № 141-зп16 відповідно до ст.50-1Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Скасувати рішення Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 16 травня 2016 року про відмову в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії у зв»язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Сумської області від 4 травня 2016 року № 141-зп16 відповідно до ст.50-1Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Зобов'язати Конотопське об»єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області з 1 травня 2016 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв»язку з втратою годувальника на підставі довідки прокуратури Сумської області від 4 травня 2016 року № 141-зп16 відповідно до ст. 50-1Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії, в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Конотопського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі551 (п»ятсот п»ятдесят однієї) грн 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_5