Постанова № 58863568, 21.06.2016, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/209/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2016 р. Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Новосада М.Д.

при секретарі Марковець Т.Л.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокальського обєднаного управління ПФУ Львівської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з вище вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у період проходження строкової служби в армії (з 27.06.1986 р. по 28.11.1986 р.) виконував завдання із ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується записом у військовому квитку, і у звязку з цим має відповідний статус ліквідатора цієї аварії. Вказує, що має в силу закону, трудової діяльності і військової служби має кілька підстав для на додаткове зарахування (подвоєння й потроєння) страхового стажу. Зазначає, що у листопаді 2015 р. звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта страхового стажу додатково за роботу з ліквідації вище вказаної аварії у потрійному розмірі, однак отримав відмову. Крім цього, у грудні 2015 р. відповідач, посилаючись на відсутність довідки форми № 122, здійснив перерахунок страхового стажу й пенсії, яким час участі в ліквідації аварії на ЧАЕС у зоні відчуження з 27.06.1986 р. по 28.11.1986 р. зарахував до страхового стажу не у потрійному, а одинарному розмірі. Вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки відсутність довідки форми № 122 у нього компенсується відповідними посвідченням та довідкою архівної установи. Разом з цим, вказує, що законодавець відніс стаж роботи з ліквідації наслідків на ЧАЕС у зоні відчуження до стажу роботи за Списком № 1, тому йому відповідач мав додатково зарахувати один рік до страхового стажу за Списком № 1, однак цього зроблено не було.

Також вважає, що його індивідуальний коефіцієнт страхового стажу визначено неправильно, а відповідно й неправильно обчислено розмір пенсії, так як при обрахуванні страхового стажу відповідачем допущено дві неправомірні дії неправомірно зараховано час участі в ліквідації аварії на ЧАЕС в одинарному розмірі, а не потрійному; а також неправомірно відмовлено у додатковому зарахуванні до страхового стажу одного року стражу роботи за кожний повний рік стажу за Списком № 1 з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження у порядку, передбаченому абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку з цим, просить такі дії відповідача визнати протиправними, зобовязати останнього зарахувати час участі у ліквідації наслідків на ЧАЕС у потрійному розмірі; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до його страхового стажу додатково один рік стажу роботи (служби) за списком № 1 та зобовязати здійснити відповідне зарахування.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив та пояснив, що час служби відповідача у зоні відчуження було зараховано у потрійному розмірі. Однак після виявлення відсутності у пенсій справі позивача довідки форми № 122, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по праці на соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988 р., страховий стаж за час служби обчислено в одинарному розмірі. Вважає, що у даному випадку така довідка є основним документом, що дає підстави для потрійного обчислення страхового стажу. Крім цього, позивач проходив військову служби, а не працював на відповідних роботах, у звязку з цим відсутні підстав для додаткового зарахування ще одного року до страхового стажу згідно абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Згідно ст. 65 вказаного Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення „Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та „Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: ґ) документи, які засвідчують особливий статус особи як «посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи обєкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням нормстатті 55Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"».

Таким чином, у світлі вище викладених норм законодавства слід зробити суд вважає, що документи, які засвідчують особливий статус особи, можуть бути різними, а головне передбачено альтернативні їх варіанти, оскільки вживаються сполучники «або».

Наявними доказами стверджується, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а під час військової служби з 27.07.1986 р. по 28.11.1986 р. виконував службові завдання по ліквідації таких наслідків у зоні відчуження. Останнє підтверджується відповідним записом у військовому квитку позивачам серії НЛ № 3672419, а також архівною довідкою ЦАВ НГУ від 16.09.2015 р. № 738.

Встановлено, що позивачеві 12.09.2015 р. призначено пенсію зі зменшенням віку виходу на неї на 10 років на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листами від 24.11.2015 р. № 118/С-4 та від 12.12.2015 р. № 120/С-4 відповідач фактично відмовив позивачу у перерахунку пенсії, із застосуванням відповідного коефіцієнта страхового стажу та провів зменшення останнього.

З огляду на зазначені обставини справи, суд вважає, що не відповідає приписам законодавства позиція відповідача відносно того, що довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, є основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження.

Разом з цим, згідно ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно доЗакону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі засписком № 1).

В силу вище викладеного, суд не вбачає перешкод, на котрі вказує відповідач, у зарахуванні у потрійному розмірі до стажу роботи час служби з 27.07.1986 р. по 28.11.1986 р. по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження. Відтак відмова відповідача у цьому є такою, що не відповідає приписам законодавства, отже є протиправною.

Щодо позовних вимог в частині додаткового зарахування одного року до страхового стажу за Списком № 1, суд вважає їх безпідставними й необґрунтованими, так як нормативний акт, на який посилається позивача ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає зарахування такого стажу додатково працівникам, які виконували роботи при ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивач в цей час проходив там військову службу і відповідно до цього йому проведено нарахування стажу. Крім того, їх задоволення матиме наслідок у виді фактично повторного збільшення страхового стажу з тієї ж самої підстави. Факт перебування у зоні ліквідації аварії під час строкової служби вже дав позивачу право на збільшення цього стажу у потрійному розмірі, тому відсутні підстави для зарахування ще одного року страхового стажу.

Враховуючи вище викладене, позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 159, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Сокальського обєднаного управління ПФУ Львівської області щодо зарахування часу участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з період з 27.06.1986 року по 28.11.1986 року до страхового стажу в одинарному розмірі та зменшенню розміру пенсії.

Зобов'язати Сокальське обєднане управління ПФУ Львівської області зарахувати ОСОБА_1 час у часті у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з період з 27.06.1986 року по 28.11.1986 року до страхового стажу в потрійному розмірі та здійснити відповідний перерахунок пенсії з 12.09.2015 р.

У решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Червоноградський міський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: М. Д. Новосад