Ухвала суду № 58862035, 04.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 р.Справа № 820/12158/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Альватрейдінг» до Сумської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -

В с т а н о в и л а:

31.12.2015 року позивач приватне підприємство «Альватрейдінг» (далі по тексту ПП«Альватрейдінг») звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати:

- рішення відповідача Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000065/2 від 18.12.2015 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00096 Сумської митниці ДФС.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про неправомірність оскаржуваного рішення та картки відмови відповідача, у звязку з тим, що підприємством на підтвердження митної вартості товару надано повний пакет документів та дотримано вимоги митного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 року адміністративний позов ПП «Альватрейдінг» задоволено.

Судове рішення мотивовано тим, що у митного органу були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу, оскільки приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, обмежилась загальними положеннями про те, що декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не вказала які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначила, чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових. Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00096 прийнята без дотримання вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не було зазначено конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також не було обґрунтувано необхідність перевірки спірних відомостей.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Сумська митниця ДФС, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 року та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права обставинам справи, колегія суддів, враховуючи межі перегляду судового рішення апеляційною інстанцією, дійшла висновку, що апеляційна скарга Сумської митниці ДФС задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до приписів ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), слід залишити без змін.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Національні традиції», відповідно до умов договору № 11/11-14 від 11.11.2014 року про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати ПП «Альватрейдінг» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (а.с.102-104).

На виконання умов даного договору, ПП «Національні традиції» 18.12.2015 року звернулось до Сумської митниці ДФС з митною декларацією № 805130000/2015/016874 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту № B-AL6/10-2015 від 06.10.2015 року, укладеного між CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD та ПП «Альватрейдінг».

Відповідно до умов ст.ст. 1, 3 вказаного Контракту № B-AL6/10-2015 від 06.10.2015 року, укладеного між CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD (постачальник) та ПП «Альватрейдінг» (покупець), Постачальник зобовязується поставити Покупцю товару в асортименті, а Покупець зобов'язується оплатити товар згідно з умовами даного Контракту. Поставка товару здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються та узгоджуються сторонами в рахунку фактурі (а.с.23-27).

Згідно умов, встановлених інвойсом № BTCN2015407 від 09.11.2015 року, поставка товару на виконання умов Контракту, здійснюється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» (а.с. 35-36). Тобто CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Як зазначено в ст. 2 Контракту, загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку фактурі на кожну партію товару.

Відповідно до інвойсу та пакувального листа до нього (а.с.35-38), партія товару, що підлягає поставці, складається велосипедів у кількості 258 одиниць на загальну вартість 7022,76 дол. США.

Товар, визначений інвойсом № BTCN2015407 від 09.11.2015 року, було передано перевізнику BEST SHIPPING COMPANY LIMITED, що підтверджується коносаментом BSG15110105А від 09.11.2015 року (а.с.43).

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною № 0000002015407 від 05.11.2015 року (а.с.44-45), яка визначає, що на виконання контракту № B-AL6/10-2015 від 06.10.2015 року контейнером ТCLU1585623 буде здійснено поставку велосипедів у кількості 258 одиниць на загальну вартість 7022,76 дол. США.

До порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом, прибув у грудні 2015 року.

Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) отримано ТОВ «ТЕК «РАС Логістік», який відповідно до умов Договору № 03/12Т від 03.12.2015 року на транспортно-експедиторське обслуговування (а.с.47-51), укладеного між ПП «Альватрейдінг» та ТОВ «ТЕК «РАС Логістік», надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано перевізнику для доправлення його до Сумської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.

При митному оформленні митну вартість товару визначено за основним методом за ціною контракту.

Судом встановлено, що в ході консультації митного органу, з метою обміну наявної інформації та обґрунтування вибору методу визначення митної вартості товарів, позивачу було додатково запропоновано надати договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку із бухгалтерської документації; каталоги, прайс - листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту, декларантом було подано копії наступних документів, які також маються в матеріалах справи, а саме: контракт № B-AL6/10-2015 від 06.10.2015 року та додаткову угоду № 1 до нього від 05.11.2015 року, міжнародну товарно-транспортну накладну № 350/15 від 15.12.2015 року, коносамент BSG15110105А від 09.11.2015 року, калькуляція № BTCN2015407/01 від 19.11.2015 року, інвойс № BTCN2015407 від 09.11.2015 року та пакувальний лист до нього, видаткова накладна № 0000002015407 від 05.11.2015 року, відвантажувальна специфікація № BTCN2015407/140 від 10.11.2015 року, звіт про оцінку майна № 04-04/12/183 від 16.12.2015 року, листи від 25.11.2015 року №№ 25.11/10, № 25.11/11, № 25.11/12, довідку № 493 від 16.12.2015 року, лист від 17.12.2015 року № 1445, лист № BTCN2015407/20 від 20.11.2015 року, лист № BTCN2015407/23 від 23.11.2015 року, лист № BTCN2015407/24 від 24.11.2015 року, лист BAL2015/3 від 24.11.2015 року, прайс-лист №90140 від 06.10.2015 року.

Листом від 17.12.2015 року № 1445 року підприємство повідомило митний орган, що всі документи, на підтвердження заявленої митної вартості за ціною угоди, було надано, інших витрат, окрім тих, що були включені до ціни, яка була фактично сплачена за товари (підлягає сплаті) відсутні (а.с.56).

Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів контролюючий орган не визнав заявлену декларантом митну вартість, прийняв рішення про її коригування № 805130000/2015/000065/2 від 18.12.2015 року, яким митна вартість товару збільшена (а.с.15-16) та відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00096 (а.с.17-20). Причина відмови порушення вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651 в частині заповнення гр. № 44, № 45, № 46 у звязку із винесенням Рішення про визначення митної вартості товарів № 805130000/2015/000065/2 від 18.12.2015 року згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Тобто, невірне визначення митної вартості товару та прийняття рішення про коригування митної вартості.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ПП «Альватрейдінг» колегія суддів зазначає, що відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Пунктом 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 визначено, що товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

Фактурною вартістю, відповідно до пп. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Судом встановлено, що у фактурну вартість товарів, що були поставлені ПП «Альватрейдінг» включені витрати, які впливають на митну вартість товару-фрахт, що підтверджено листом CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD № BTCN2015407/20 від 20.11.2015 року та калькуляцією № BTCN2015407/01 від 19.11.2015 року (а.с.33-34, 57-58).

Крім того, оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, Постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, про що останній повідомив Позивача листом № BTCN2015407/23 від 23.11.2015 року (а.с.59-60).

Позивачем також не здійснювалося страхування товару, що вбачається з листа № 25.11/12 від 25.11.2015 року (а.с.54).

Колегія суддів зазначає, що вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу положень ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно із положеннями ч.ч. 4-6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які повязані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Окрім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту декларантом було подано: контракт № B-AL6/10-2015 від 06.10.2015 року та додаткову угоду № 1 до нього від 05.11.2015 року, міжнародну товарно-транспортну накладну № 350/15 від 15.12.2015 року, коносамент BSG15110105А від 09.11.2015 року, калькуляція № BTCN2015407/01 від 19.11.2015 року, інвойс № BTCN2015407 від 09.11.2015 року та пакувальний лист до нього, видаткова накладна № 0000002015407 від 05.11.2015 року, відвантажувальна специфікація № BTCN2015407/140 від 10.11.2015 року, звіт про оцінку майна № 04-04/12/183 від 16.12.2015 року, листи від 25.11.2015 року №№ 25.11/10, № 25.11/11, № 25.11/12, довідку № 493 від 16.12.2015 року, лист від 17.12.2015 року № 1445, лист № BTCN2015407/20 від 20.11.2015 року, лист № BTCN2015407/23 від 23.11.2015 року, лист № BTCN2015407/24 від 24.11.2015 року, лист BAL2015/3 від 24.11.2015 року, прайс-лист №90140 від 06.10.2015 року.

Колегія суддів вважає, що подані позивачем для митного оформлення документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягали сплаті позивачем на користь продавця. Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту № B-AL6/10-2015 від 06.10.2015 року за інвойсом № BTCN2015407 від 09.11.2015 року, такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Відповідач, будучи субєктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав судам першої та апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Посилання контролюючого органу, як на підставу правомірності винесення оскаржуваних рішень, на факт неподання позивачем додатково витребуваних відповідачем документів на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки витребувавши додаткові документи відповідач не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верхового Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість інших зауважень митного органу, викладених у спірному Рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки такі не можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже не впливають на її формування.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності відмови митного органу у визнанні задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару та визначенні митної вартості за резервним методом, та як наслідок обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині скасування оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000065/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00096 та вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 року прийнята судом у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, з вірним встановленням обставин справи, що відповідно до приписів ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін. Підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

З матеріалів справи вбачається, що Сумською митницею ДФС при зверненні до суду апеляційної інстанції не сплачено судовий збір. Підстави для задоволення заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону, що набрала чинності 01.09.2015 року, встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому, ставка судового за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, враховуючи наведене, Сумською митницею ДФС має бути сплачено судовий збір у розмірі 3031,60 грн. (110 відсотків від ставки судового збору за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру).

Під обєкти, за подання яких судовий збір не справляється (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»), апеляційна скарга не підпадає. Пільг щодо сплати судового збору (ст. 5 Закону) апелянт не має.

Враховуючи наведене, колегія суддів приймає рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС судовий збір у розмірі 3031 грн. 60 коп. (три тисячі тридцять одну гривню шістдесят копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 94, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (адреса: 40020, Сумська обл., місто Суми, вулиця Воровського, будинок 24; ідентифікаційний код юридичної особи: 39420037) на користь Державного бюджету України (отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 3031 грн. 60 коп. (три тисячі тридцять одну гривню шістдесят копійок).

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис)ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11 липня 2016 року