Ухвала суду № 58861999, 08.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

08 липня 2016 р.Справа № 554/441/16-а

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Бартош Н.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 04.05.2016р. по справі № 554/441/16-а

за позовом Виконавчого комітету Полтавської міської ради

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 04.05.2016р. задоволено позов Виконавчого комітету Полтавської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу.

На зазначену постанову суду Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області подало апеляційну скаргу. Також апелянтом заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на неможливість сплатити судовий збір у звязку з відсутністю коштів, призначених для цієї мети.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України Про судовий збір, згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника. Доказів незадовільного майнового стану відповідача, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у постанові Пленуму від 05.02.2016 р. № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 р. 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 року по справі К/800/41360/15 (№ 2а-10730/10/1570)

Також, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. (заява № 70297/01).

Крім того, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, що викладена в ухвалі від 25.09.2015 р. по справі №21-5401а15.

Також суд зазначає, що аналіз ч. 2 ст. 88 КАС України свідчить про те, що суд може відстрочити сплату судового збору, але не пізніше як до ухвалення судового рішення у справі. Таким чином, за даною нормою суд може визначити певний строк відстрочення у межах розгляду справи.

Клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не відповідає зазначеним вимогам закону. З поданого клопотання вбачається, що державний орган фактично просить відстрочити сплату судового збору не до моменту ухвалення рішення у справі, а до часу надходження кошторисних призначень для сплати судового збору, тобто без обмежень датою ухвалення рішення по справі. Клопотання жодних посилань на можливість застосування такого обмеження не містить.

Суд не в праві відстрочити сплату судового збору до часу надходження кошторисних призначень для сплати судового збору. Також суд не вправі покладати відповідний обов'язок по сплаті судового збору, надавши відстрочення до ухвалення рішення по справі, без відповідного клопотання особи, яке підтверджене належними доказами незадовільного стану заявника та доказами на підтвердження можливісті сплати судового збору у разі задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, вказані заявником апеляційної скарги обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому апеляційна скарга, відповідно до вимог ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України має бути залишена без руху.

Положеннями ч. 6 ст. 187 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем були заявлені як вимога майнового характеру (про скасування постанови про накладення штрафу), так і вимога немайнового характеру (про визнання протиправними дій).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону україни "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Сплата судового збору повинна справлятися відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", а саме відповідно до ч. 1 ст. 4 вище зазначеного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2016 р. складає 1378,00 грн.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, розмір ставки судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а за адміністративного позову майнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, юридичною особою, розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися: в частині вимог немайнового характеру - у розмірі 1515,80 грн. (1378,00 грн.*110%); в частині вимог майнового характеру - у розмірі 1515,80 грн. (1378,00 грн.*110%). Загальна сума розміру судового збору за подання апеляційної скраги по даній справі складає 3031,60 грн.

Згідно ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 у розмірі 3031,60 грн.

Також суд зазначає, що відповідно ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Матеріалами справи підтверджено, що оспорюване відповідачем рішення суду першої інстанції ухвалене 04.05.2016 р., а копію рішення суду першої інстанції відповідач отримав 20.05.2016 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. В свою чергу, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 06.06.2016 р. (згідно відбитку штемпеля на поштовому конверті), тобто з проуском строку, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України.

В свою чергу, безпідставним є посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що постанову суду першої інстанції отримано 25.05.2016 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції та датою накладення резолюції, оскільки в даному випадку належним та допустимим доказом на підтвердження факту отримання копії рішення суду є саме повідомлення про вручення поштового відправлення.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, відповідач по справі не заявляв.

За відсутності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд вбачає підстави для залишення поданої апеляційної скарги без руху та встановлення апелянту відповідного терміну для надання відповідного клопотання та пояснень з приводу поважності пропуску строків, встановлених ч. 2 ст. 186 КАС України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 108, ч. 6 ст. 187, ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 04.05.2016р. по справі № 554/441/16-а за позовом Виконавчий комітет Полтавської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без руху.

Надати Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що зазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 3031,60 грн. та шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Розяснити Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику або відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя:(підпис) ОСОБА_1