Ухвала суду № 58861923, 11.07.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"11" липня 2016 р. Справа № 806/622/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся із адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 08.06.2015р. № 34-17 щодо нарахування транспортного податку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового про задоволення позову. Вважає, що транспортний податок підлягав нарахуванню виключно на наступний податковий період, тобто на 2016 рік і безпідставно нарахований за 2015 рік.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності спірного рішення контролюючого органу, а також з обов'язку позивача сплачувати транспортний податок.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є власником автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1, з об'ємом двигуна понад 3000 куб.см., 2013року випуску.

Податковим повідомленням - рішенням Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 08.06.2015р. № 34-17 позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн.

Так, 28 грудня 2014 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" (далі Закон).

Законом встановлено, що він набирає чинності з 01 січня 2015 року.

Пунктом 81 Закону статтю 267 Податкового кодексу України (транспортний податок) викладено в новій редакції.

Цією нормою права визначено, що платниками транспортного податку є власники автомобілів, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндра двигуна понад 3000 куб.см. для бензинових двигунів.

Ставка податку встановлюється в розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, та становить 25 000 грн., базовий податковий період становить 1 календарний рік.

Податкові повідомлення - рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

На думку податкового органу факт перебування у власності позивача транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, з об'ємом двигуна понад 3000 куб.см., 2013 року випуску, який є об'єктом оподаткування у відповідності до своїх технічних характеристик, є обставиною, що свідчить про необхідність сплати транспортного податку в силу приписів ст. 267 ПК України, що в свою чергу свідчить про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення у відношенні позивача.

Оцінюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із приписами ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., а ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

За правилами пп. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України органи внутрішніх справ зобов'язані до 01 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

Відповідно до пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Сума визначеного транспортного податку, відповідно до пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Слід зазначити, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року не змінює вид податку, а запроваджує новий податок, який в свою чергу підлягає сплаті з 01 січня 2015 року.

Відтак, доводи позивача про те, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, є безпідставними, оскільки законодавець не змінює вид податку, а запроваджує новий.

Разом з тим пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України визначено, що до місцевих податків зокрема належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 ПКУ входить транспортний податок.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що транспортний податок та його ставки, визначені рішенням Коростенської міської ради від 22.01.2015 року № 1736 "Про запровадження податку на майно на території міста Коростеня на 2015 рік", повинен нараховуватись з 2016 року, оскільки рішення сесії органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками, сплачувати податки та збори передбачені нормами Податкового Кодексу України.

У відповідності до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Принцип дії закону у часі виходить з того, що закон, як правило, зворотної сили не має, тобто не поширюється на правовідносини, які виникли до його видання. До конкретного факту чи випадку необхідно застосовувати закон, який діяв у момент, коли трапився цей випадок або мав місце даний факт. Це правило відтворює сталість у відносинах між суб'єктами права, впевненість осіб у стабільності їх правового становища, в міцності правопорядку.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року» введено в дію новий податок, обов'язок сплати якого розповсюджується на власників автомобілів певної технічної характеристики (3000 к.см. об'єм циліндрів двигуна) та відповідного часу використання (до 5 років з моменту випуску).

Отже дію Закону, який ввів новий вид податку, законодавець пов'язує з настанням фактів та подій, що стосуються характеристики автомобіля його потужності та часу використання транспортного засобу станом на відповідний рік, починаючи з 2015 року. Таким чином, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 року, а не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015.

При цьому джерелом виникнення обов'язку по сплаті податку на транспортний засіб є факти та події що дійсні на час 2015 року (характеристика автомобіля), а саме: перебування у власності позивача автомобіля потужністю 3000 куб см. не більше 5 років, а не факт придбання позивачем транспортного засобу в 2013 році, оскільки за змістом правової норми об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовуються до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см незалежно від дати їх придбання.

З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" травня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Є.В.Одемчук

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" липня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_5 АДРЕСА_1,Коростенм.ь,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу/відповідачам: Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Коротуна,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

4 - представнику позивача ОСОБА_3, АДРЕСА_2 - ,