Ухвала суду № 58861916, 05.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/27306/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя - доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна агенція Багіра» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Охоронна агенція Багіра» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними дії щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних від 01.06.2015 року № 29, № 30, № 31, № 32, № 33, № 34, № 35 та № 81, які було доставлено до ДФСУ 13.06.2015 року; вважати прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли вказані податкові накладні були направлені до ДФСУ засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09.02.2015 між позивачем та ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір № 040220151 про визнання електронних документів. Відповідно до п. 3.1. вказаного договору орган ДПС зобов'язався забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій. Договір вступає в силу з дати його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір був направлений позивачем засобами електронного зв'язку на адресу ДПІ та прийнятий останньою згідно квитанції № 2, що свідчить про підтвердження укладання даного договору через механізм підписання договору, поданого засобами телекомунікаційного зв'язку.

В подальшому позивачем на адресу ПП «Трейдстанція» сформовано наступні податкові накладні: № 29 від 01.06.2015р. на загальну суму з ПДВ 87000,00грн., номенклатура поставки - газ скраплений; № 30 від 01.06.2015р. на загальну суму з ПДВ 292320,00грн., номенклатура поставки - газ скраплений; № 31 від 01.06.2015р. на загальну суму з ПДВ 1026500,00грн., номенклатура поставки - газ скраплений; № 32 від 01.06.2015р. на загальну суму з ПДВ 1000000,00грн., номенклатура поставки - газ скраплений; № 33 від 01.06.2015р. на загальну суму з ПДВ 110000,00грн., номенклатура поставки - газ скраплений; № 34 від 01.06.2015р. на загальну суму з ПДВ 264132,00грн., номенклатура поставки - газ скраплений; № 35 від 01.06.2015р. на загальну суму з ПДВ 264684,00грн., номенклатура поставки - газ скраплений; № 81 від 01.06.2015р. на загальну суму з ПДВ 54093,20грн., номенклатура поставки - газ скраплений.

Вказані податкові накладні були направлені 13.06.2015 в електронному вигляді для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В день надіслання податкових накладних, тобто протягом одного операційного дня, у відповідь отримано квитанції № 1, в яких зазначено, що вказані податкові накладні були доставлені до центрального рівня ДПСУ 13.06.2015, однак документи не прийнято. Виявлені помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затв. наказом ДВС України від 10.04.2008 №233, а саме: для платника ЄДРПОУ 38139130 не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи зміст постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 у справі № 826/14872/15, яка на даний момент набрала законної сили та є чинною, відповідно до якої дії ДПІ по розірванню договору визнані протиправними, цей договір не втратив своєї юридичної значимості для цілей реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді, у т.ч. вищезгаданих податкових накладних, оскільки договір не був розірваний у встановленому порядку.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, (далі - Порядок), яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

У відповідності до пункту 1 Порядку подання податкової накладної та/або розрахунок коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

За приписами пункту 9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

При цьому, Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розділу III Інструкції визначено, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Зі змісту пункту 2 розділу II Інструкції вбачається, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

З аналізу наведених вище норм вбачається, на підставі договору про визнання електронних документів між контролюючим органом та платником податку, а також за умови проведення між останніми обміну посиленими сертифікатами відкритих ключів, сформованими акредитованим центром сертифікації ключів, платник податку може подавати податкову накладну та/або розрахунок коригування до контролюючого органу в електронній формі виключно засобами телекомунікаційного зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.11.2015 у справі № 826/14872/15, яка залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, крім іншого, визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та Державної фіскальної служби України щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 09.02.2015 № 040220151, укладеного між ТОВ «Охоронна агенція Багіра» та ДПІ.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що хоча спірні правовідносини виникли до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2015, встановлені нею обставини мають преюдиційне значення, в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 09.02.2015 № 040220151.

Таким чином, відмова контролюючого органу в прийнятті та реєстрації податкових накладних, які були направлені засобами електронного зв'язку є протиправною, а відповідно такі вважаються прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) направлення її як електронного документу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016 по справі № К/800/24078/15.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість вчинених дій, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.