Постанова № 58861675, 05.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/556/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя - доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника відповідача - Сахнюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_2 з посади капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС у запас за пп. 5 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) від 23.02.2016 № 83о/с; поновлення його на посаді капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС; зобов'язання звільнити його за пп. 2 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23.02.2016 № 83о/с в частині дати звільнення ОСОБА_2, а саме з 23 лютого 2016 року. Датою звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції вважати перший день після закінчення перебування його на амбулаторному лікуванні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 21.09.2005 до 06.11.2015.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №1 о/с від 07.11.2015 «По особовому складу» по Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установлення посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року - ОСОБА_2, який мав спеціальне звання капітана міліції, старшим інспектором, присвоївши йому спеціальне звання капітана міліції (підстава - заява ОСОБА_2 від 07.11.2015).

Наказом Головного управління Національної поліції у Київській області № 16 від 23 листопада 2015 року «Про проведення атестування та створення атестаційних комісій» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на підставі ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та згідно з вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17 листопада 2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890, наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Київській області, створити в Головному управлінні Національної поліції у Київській області атестаційні комісії.

Згідно з відомістю-протоколом № 16.00002126 від 20 січня 2016 року засідання атестаційної комісії № 1 ГУ НП у Київській області, позивача включено до переліку осіб, які мали проходити співбесіду 21 січня 2016 року.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення присутні на засіданні члени атестаційної комісії № 1 ГУ НП у Київській області (3 особи) більшістю голосів ( 3 - «за») прийняли рішення, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність (протокол ОП № 15.00002126.0012672 від 21 січня 2016 року).

Як вбачається з рапорту та скарги позивача від 28.01.2016, ОСОБА_2 не погодився з вищевказаним висновком атестаційної комісії і керуючись п. 5 Розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських оскаржив його до Апеляційної атестаційної комісії північного регіону.

За результатами засідання Апеляційною атестаційною комісією, на підставі проведеної співбесіди із позивачем та зібраних на нього матеріалів, прийнято рішення, оформлене протоколом від 03 лютого 2016 ОП № 13/02/16-02, про відхилення скарги поліцейського (за - 4, проти - 0). Відповідно до змісту протоколу, дане рішення було мотивоване тим, що скаржник проявив низький рівень мотивації для подальшої служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП в Київській області від 23.02.2016 № 83 о/с (По особовому складу) ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та на підставі атестаційного листа від 03.02.2016, було звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за ст. 77, п. 1, п.п. 5 (через службову відповідність) з 23.02.2016.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстава для звільнення позивача зі служби в поліції, зазначена в оскаржуваному наказі ГУНП в Київській області від 23.02.2016 № 83 о/с, відповідає дійсним обставинам справи. Висновок про службову невідповідність позивача встановлений атестаційною комісією та підтверджений апеляційною атестаційною комісією, зроблений правомірно, на підставі проведеної співбесіди та наданих на перевірку документів позивача, без порушень Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), який згідно з п. 1 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону набирав чинності з 07 листопада 2015 року.

Відповідно до п. п. 9, 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вказаним Законом передбачена альтернатива вибору для працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

При цьому, вказаним Законом визначені умови прийняття працівників міліції на службу до поліції: 1) бажання проходити службу в поліції; 2) відповідність вимогам до поліцейських, визначених цим Законом.

Реалізація цих умов відбувається у визначений строк - упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону ( тобто з 07.08.2015 року до 07.11.2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

Отже, п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Як вбачається з витягу з Наказу Головного управління Національної поліції в Київській області «По особовому складу» від 07.11.2015 № 1 о/с, ОСОБА_2, який мав спеціальне звання капітана міліції, призначено старшим інспектором із присвоєнням спеціального звання капітан поліції в порядку переатестування. Вказаний наказ був виданий відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію»

Зміст вказаного наказу свідчить про те, що, по-перше, позивач відповідає вимогам до поліцейських, визначених Законом «Про Національну поліцію»; по-друге, його призначення відбулось в порядку переатестування.

При цьому, зміст наказу Головного управління Національної поліції в Київській області «По особовому складу» від 07.11.2015 № 1 о/с не дозволяє здійснювати будь-яке подвійне трактування підстав для його прийняття. Пославшись на приписи пунктів 9 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію», видавник цього наказу прийняв на себе відповідальність за його достовірність, а саме, як було зазначено вище, за відповідність позивача вимогам до поліцейських та за його призначення в порядку переатестування, яке фактично не проводилось, що не спростовано представником відповідача під час судового розгляду.

Крім того, відповідно до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України. Вказаний пункт Закону не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Так, атестація поліцейських в силу приписів ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками (ч. 3 ст. 57 Закону № 580-VIII).

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі - Інструкція № 1465), зокрема її пункт 3 розділу І.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Поряд з цим, відповідно до пп. 2 п. 1 розділу IV Інструкції № 1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII.

Так, позивач пропрацював на посаді капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС менше одного року, питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду, притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалось.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про призначення атестації працівника одразу ж після прийняття його на роботу (службу у поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.

При цьому, розділом ІV Інструкції № 1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

За змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційного листа; матеріалів співбесіди; документів, що надійшли на запити атестаційної комісії, результатів тестування на поліграфі та матеріалів особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Як вбачається з розділу Ш атестаційного листа, позивач отримав наступні бали за результатами тестування: тестування на загальні навички - 44 з 60; професійний тест - 41 з 60.

Колегія суддів звертає увагу, що атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно позивача, оскільки безпосередній керівник позивача характеризує його виключно позитивно. Характеристика міститься в матеріалах справи.

Згідно висновку прямого керівника ОСОБА_2 займаній посаді відповідає.

Отже, як випливає з наведеного вище змісту атестаційного листа, ОСОБА_2 був охарактеризований позитивно, в тому числі в частині його ділових та особистих якостей, при цьому, атестаційною комісією характеристика, наведена в атестаційному листі, не була спростована належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач нагороджений грамотою за багаторічну бездоганну службу, особистий внесок у захист правопорядку і законності, зразкове виконання службових обов'язків та з нагоди Дня міліції України, почесною грамотою за сумлінне виконання службових обов'язків у зоні відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, виявлену витримку, наполегливість, досягнення позитивних показників в оперативно-службовій діяльності, відзнакою-медаллю «За сумлінну службу» ІІ ступеня.

Згідно довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», вартість майна, указаного позивачем в Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, які отримані із законних джерел.

Відповідно до інформаційної довідки, наявної в матеріалах справи, за період проходження служби відносно капітана поліції ОСОБА_2 проводилося 1 службове розслідування. За період проходження служби до дисциплінарної відповідальності притягувався 1 раз: 2010 - зауваження, заохочувався 6 разів.

З протоколу засідання атестаційної комісії вбачається, що під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували стандартний пакет документів, перелічених у самій формі бланку, а саме: атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», та інформацію з відкритих джерел.

Також, у протоколі атестаційної комісії зазначено, що позивачу були поставлені питання, які стосуються професійної діяльності поліцейського і мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що протокол засідання атестаційної комісії та висновок не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що пунктом 12 Інструкції № 1465 передбачено право атестаційної комісії робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Будь-які запити, у тому числі, щодо наявності досягнень в роботі, перевірки інформації, розміщеної у відкритих джерелах щодо позивача, пов'язані з його службовою діяльністю, атестаційною комісією здійснені не були.

Крім того, як було зазначено вище пунктом 15 розділу ІУ Інструкції передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, наслідком невідповідності займаній посаді за результатами тестування є, у тому числі, переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність. Дійшовши висновку про невідповідність Позивача займаній посаді, атестаційна комісія не обґрунтувала необхідність звільнення його зі служби в поліції при наявності позитивної характеристики безпосереднього та прямого керівників, проходження тестування, не розглянувши, при цьому, можливості переведення на нижчу посаду за наявності обґрунтованих підстав.

Слід також зазначити, що статтею 61 Закону України «Про Національну поліцію» визначені обмеження, пов'язані зі службою в поліції. Не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

Матеріали атестування не містять даних, наявність яких виключає можливість проходження Позивачем служби в поліції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 розділу VІ Інструкції поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Скарга подається безпосередньо до апеляційної атестаційної комісії відповідно до компетенції, яка визначена пунктом 1 цього розділу, чи шляхом надсилання на адресу відповідної апеляційної атестаційної комісії рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою).

Одночасно з подачею скарги поліцейський зобов'язаний повідомити про її подання керівника відповідного органу поліції.

Створення апеляційних атестаційних комісій, їх повноваження, порядок організації та проведення розгляду скарг визначені у розділі VI Інструкції.

З метою повного всебічного та об'єктивного розгляду скарги апеляційна атестаційна комісія може прийняти рішення щодо виклику поліцейського, який подав скаргу, на співбесіду (п. 10 розділу VI Інструкції).

Відповідно до п. 12 розділу VI Інструкції апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача у зв'язку з розглядом поданої ним скарги 03.02.2016 було викликано на співбесіду до Апеляційної атестаційної комісії північного регіону.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, апеляційною атестаційною комісію було прийняте рішення більшістю голосів (за - 3, проти - 0) про відхилення скарги ОСОБА_2

Так, у протоколі засідання Апеляційною атестаційною комісією північного регіону вказано наступні мотиви прийнятого рішення: скаржник проявив низький рівень мотивації для подальшої служби в поліції.

Стосовно вказаного висновку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначений вище протокол Апеляційної атестаційної комісії, як і протокол атестаційної комісії не містить обґрунтування невідповідності даних, викладених у розділах І та П атестаційного листа позивача, дійсним обставинам. Відсутність переліку питань, які були поставлені позивачу не дозволяють суду здійснити перевірку висновків атестаційної комісії на предмет об'єктивності наданої характеристики позивача. Крім того, атестаційна комісія не вказала причини не врахування нею критеріїв, визначених у пункті 18 розділу ІУ Інструкції.

Крім того, у вказаному протоколі Апеляційної атестаційної комісії не зазначено, в чому саме полягає низький рівень мотивації для подальшої служби в поліції позивача, при тому, що він був призначений на посаду поліцейського за зазначеним вище наказом № 1 о/с як особа, яка відповідає вимогам до поліцейським, визначеним Законом України «Про Національну поліцію».

При цьому, Інструкцією № 1465 визначена послідовність дій атестаційних комісій, перелік документів, які мають складатись та досліджуватись, коло критеріїв, за якими особа, яка проходить атестування, визнається такою, що відповідає або не відповідає займаній посаді. При цьому, ані Закон України «Про Національну поліцію», ані Інструкція № 1465 не наділяють членів атестаційних комісій правом вирішувати питання можливості перебування особи на службі в поліції виключно на підставі власного, суб'єктивного її сприйняття, оскільки такий підхід до оцінювання може призвести до прийняття необ'єктивних, необґрунтованих і, як наслідок, неправомірних рішень. Варто також зазначити, що будь-який орган державної влади зобов'язаний Конституцією України діяти виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що при проведенні атестування позивача не були дотриманні вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції № 1465 у зв'язку з чим висновки атестаційної комісії № 1 ГУ НП у Київській області, викладені в протоколі ОП № 15.00002126.0012672 від 21 січня 2016 року та Апеляційної атестаційної комісії північного регіону, викладені в протоколі ОП № 13/02/16-02 від 03 лютого 2016, не можуть бути підставами для звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з чим наказ Головного управління Національної поліції в Київській області про звільнення ОСОБА_2 з посади капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС у запас за пп. 5 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) від 23.02.2016 № 83 о/с також не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області про звільнення ОСОБА_2 з посади капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС у запас за пп. 5 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) від 23.02.2016 № 83о/с; поновлення його на посаді капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Київській області звільнити ОСОБА_2 за пп. 2 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з 12.02.2016 по 19.02.2016 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, а 22.02.2016 по 02.03.2016 - перебував під амбулаторним наглядом. Постановою ВЛК про придатність до військової служби на основі статті «Розкладу хвороб та фізичних вад», наказу МВС України 06.02.2001 № 85 гр. II ст. 54 Б, 71Б, 31Б, 55В, 23В, 43Б, 56Г його визнано непридатним до військової служби в мирний час і обмежено приданим у воєнний час. Вказане підтверджується свідоцтвом про хворобу № 133/Зв від 23 лютого 2016 року, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Отже, під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд є правозастосовуючим органом та не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Так, колегія суддів зазначає, що зобов'язання Головне управління Національної поліції в Київській області звільнити ОСОБА_2 за пп. 2 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) відноситься до дискреційних повноважень відповідача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача та у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області розглянути питання про звільнення ОСОБА_2 з урахуванням висновку Свідоцтва про хворобу № 133/Зв від 23 лютого 2016 року

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року - скасувати, та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області про звільнення ОСОБА_2 з посади капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС у запас за пп. 5 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) від 23.02.2016 № 83о/с.

Поновити ОСОБА_2 на посаді капітана поліції, старшого інспектора Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області розглянути питання про звільнення ОСОБА_2 з урахуванням висновку Свідоцтва про хворобу № 133/Зв від 23 лютого 2016 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Постанову в повному тексті виготовлено 11 липня 2016 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.