Постанова № 58861628, 04.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 р. Справа № 642/1451/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 24.05.2016р. по справі № 642/1451/16-а

за позовом ОСОБА_3

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Харківського обласного військового комісаріату

про визнання протиправними дій (бездіяльності), та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

17 березня 2016 р. ОСОБА_1 - представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив :

- визнати за позивачем право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні;

- визнати дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, протиправними;

- визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання завдань, покладених на нього п.п.1,3 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 р. за №28-2, щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством, протиправними;

- визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати позивачу пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, протиправними та такими, що порушують права позивача як людини, які передбачені ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- зобовязати Харківській обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію, одноразову грошову допомогу при звільненні та подати зазначену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобовязати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати позивачу пенсію в розмірі, який обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з 10.09.2015 р.;

- зобовязати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату позивачу суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 10.09.2015 року з нарахуванням суми компенсації втрати частини доходу;

- зобовязати Харківській обласний військовий комісаріат подати протягом 2-х місяців, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст.267 КАС України;

- зобовязати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом 2-х місяців, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст.267 КАС України.

- вирішити питання судових витрат.

24 травня 2016 року постановою Ленінського районного суду м. Харкова позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Харківського обласного військового комісаріату задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні.

Визнано дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_3 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні протиправними.

Визнано дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання завдань, покладених на нього п.п.1,3 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 р. за №28-2, щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством, протиправними.

Визнано дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_3 пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_3 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, протиправними та такими, що порушують права ОСОБА_3 як людини, які передбачені ст.1 Протоколу №1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зобовязано Харківській обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_3 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні та подати зазначену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобовязано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_3 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію в розмірі, який обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_3 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з 10.09.2015 р.

Зобовязано головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_3 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 10.09.2015 року з нарахуванням суми компенсації втрати частини доходу.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 551 гр. 20 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 24.05.2016 року по справі №642/1451/16-а в частині, яка оскаржується, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо встановлення судом строку для подання відповідачами до суду звіту про виконання постанови є невірним, оскільки відповідно до положень ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.2 п. 10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання субєктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. З викладених підстав, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його позовні вимоги в даній частині - задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобовязання відповідачів подати протягом двох місяців, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 267 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що вказаною нормою встановлено право, а не обовязок суду щодо зобовязання субєкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Положеннями статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначено повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.

Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах: судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення, та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. У силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС України.

Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

При цьому, згідно з абз. 7 п. 4 ч.1 ст. 163 КАС України, постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Згідно абз. 5 п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Разом з цим, слід зазначити, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В даному випадку, колегія суддів вбачає підстави для застосування спеціального контролю за виконанням судового рішення та необхідності зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Харківського обласного військового комісаріату подати протягом двох місяців, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 267 КАС України.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Ленінського районного суду м. Харкова від 24.05.2016 року по справі № 642/1451/16-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобовязання відповідачів подати протягом двох місяців, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 267 КАС України не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч. ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні адміністративного позову, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в даній частині.

Згідно ч. 1, ч.3, ч.6 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

На аркуші справи 100 знаходиться оригінал квитанції від 25.05.2016 року про сплату ОСОБА_3 судового збору у розмірі 606,32 грн. за подання апеляційної скарги.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, то відповідно ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 606,32 грн. за подання апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Харківського обласного військового комісаріату.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 24.05.2016р. по справі № 642/1451/16-а - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

В цій частині ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Зобовязати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом двох місяців з дня набрання постановою суду законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зобовязати Харківський обласний військовий комісаріат подати протягом двох місяців з дня набрання законної сили постановою суду звіт про виконання судового рішення, що передбачено частиною 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 303 (триста три) гривні 16 (шістнадцять) копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, код ЄДРПОУ 08166355) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 303 (триста три) гривні 16 (шістнадцять) копійок.

В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 24.05.2016 року по справі №642/1451/16-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови виготовлений 08.07.2016 р.