Ухвала суду № 58861372, 07.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/21140/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача Шульги Н.М.,

представника відповідача Купенка М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київградосервіс" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк", у якому просив:

визнати поважною причину пропуску ТОВ «КИЇВГРАДОСЕРВІС» строку на подання кредиторської вимоги до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенку Костянтину Володимировичу.

визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенка Костянтина Володимировича, щодо ненадання відповіді на листа № 28-1/15 від 15 квітня 2015.року;

зобов'язати відповідача внести вимоги ТОВ «КИЇВГРАДОСЕРВІС» в сумі 215 599,56 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Міський комерційний банк".

Обґрунтовуючи вимоги, вказав на те, що відповідачем протиправно не включено Товариство з обмеженою відповідальністю "Київградосервіс" до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк", оскільки позивач через незалежні від нього причини пропустив строк для подачі заяви з кредиторськими вимогами до Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року позов задоволено.

На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій уповноважена особа Фонду просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, при цьому посилається на порушення місцевим судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з викладених у скарзі підстав. У свою чергу, представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла таких висновків.

Розглядаючи справу та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва виходив із того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права з огляду на таке.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з невключенням грошових вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, що перебуває в стадії ліквідації.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Поряд із цим, відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті шостому ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №732 "Про віднесення ПАТ "Міський комерційний банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 №124 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №187 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 №64 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенка Костянтина Володимировича строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Вказана позиція відповідає висновку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, наведеному у постанові від 16 лютого 2016 року (справа 826/2043/15).

В силу ч. 1 ст. 244-2 КАС України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

На думку судової колегії, наразі відсутні правові підстави для відступу від правової позиції Верховного Суду України, згідно із якою на спірні правовідносини не поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки у даному випадку вони пов'язані із невключенням вимог ТОВ «КИЇВГРАДОСЕРВІС» в сумі 215 599,56 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Міський комерційний банк" та не стосуються відшкодування гарантованої державою суми вкладу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому вимог до Фонду позивачем не заявлено.

Враховуючи наведені норми права та фактичні обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим, натомість підлягає вирішенню у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Оскільки суд першої інстанції помилково розглянув за правилами Кодексу адміністративного судочинства України спір, вирішення якого не належить до юрисдикції адміністративних судів, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, водночас, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Керуючись статтями 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київградосервіс" до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року скасувати.

Закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 11 липня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.