Ухвала суду № 58861289, 06.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/659/16

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив скасувати рішення від 17.08.2015 року № НОМЕР_1 у повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.10.2013 року ПАТ «Одеснафтопродукт» надало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області звіт №1300754825 згідно якого задекларувала до сплати єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 684885,02 грн., що вбачається, зокрема, з облікової картки платника податків ПАТ «Одеснафтопродукт» (а.с.83).

08.10.2013 року відповідно до платіжних доручень: №8513 на суму 276812,93 грн., №8514 на суму 13275,80 грн., №8515 на суму 19400,00 грн., №8516 на суму 3078,56 грн., №8518 на суму 24898,87 грн., №8519 на суму 1084,63 грн., №8520 на суму 1197,71 грн., №8533 на суму 31103,66 грн., №8534 на суму 386,42 грн., №8535 на суму 3861,95 грн. ПАТ «Одеснафтопродукт» було здійснено оплату єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахованого на заробітну плату найманих працівників за вересень та жовтень 2013 року, в розмірі 375101,33 гривен шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №37199202001553, відкритий у ГУДКСУ в Одеській області, призначений для обліку сум єдиного соціального внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців (а.с. 9-13, 39-41).

06.11.2013 року ПАТ «Одеснафтопродукт» звернулось до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області із заявою №01/636, в якій просило перевести грошові кошти, помилково перераховані ПАТ «Одеснафтопродукт» у сумі 630618,57 грн. згідно платіжних доручень: №8514 від 08.10.2013 року у сумі 13275,80 грн.; №8515 від 08.10.2013 року у сумі 19400,80 грн., №8519 від 08.10.2013 року у сумі 1084,63 грн.; №8520 від 08.10.2013 року у сумі 1197,71 грн.; №8513 від 08.10.2013 року у сумі 276812,93 грн.; №8516 від 08.10.2013 року в сумі 3078,56 грн.; №8535 від 08.10.2013 року у сумі 3861,95 грн.; №8533 від 08.10.2013 року у сумі 31103,66 грн.; №8534 від 08.10.2013 року у сумі 386,42 грн.; №8518 від 08.10.2013 року в сумі 24898,87 грн.; №8624 від 22.10.2013 року у сумі 3270,01 грн.; №8621 від 22.10.2013 року у сумі 317,44 грн.;№8612 від 22.10.2013 року у сумі 205737,71 грн.; №8613 від 22.10.2013 року у сумі 17940,00 грн.; №8614 від 22.10.2013 року в сумі 21108,00 грн.; №8658 від 23.10.2013 року у сумі 2551,09 грн.; №8659 від 23.10.2013 року у сумі 338,40 грн.; №8650 від 23.10.2013 року у сумі 3966,59 грн.; №8651 від 23.10.2013 року у сумі 288,00 грн. з рахунка №37199202001553 на належний рахунок №37190201001553 (а.с.8).

Судом встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 11.11.2013 року здійснила переведення коштів відповідно до вказаного звернення ПАТ «Одеснафтопродукт» з рахунка №37199202001553 на належний рахунок №37190201001553.

Як вбачається з облікової картки ПАТ «Одеснафтопродукт», станом на 21.10.2013 року у Позивача мала місце недоїмка зі сплати єдиного внеску в розмірі 313640,08 грн. (684885,02 грн., нараховані ПАТ «Одеснафтопродукт» згідно звіту №1300754825 від 15.10.2013 року 371244,94 грн. переплати), яка утворилась у звязку з не врахуванням ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області станом на 21.10.2013 року грошових коштів сплачених Позивачем згідно вищевказаних платіжних доручень (а.с.83). Судом встановлено, що згідно облікової картки недоїмка у розмірі 313640,08 грн. була погашена тільки 11.11.2013 року у звязку із зарахуванням ГУДКСУ в Одеській області грошових коштів, сплачених ПАТ «Одеснафтопродукт», на рахунок №37190201001553 (а.с. 84-87).

17.08.2015 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення №0029751704 відповідно до якого на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до ПАТ «Одеснафтопродукт» застосовано штраф у розмірі 31364,00 грн. (10 %) та нараховано пеню (0,1 % від суми недоїмки) у розмірі 6586,45 грн. за період з 22.10.2013 року по 11.11.2013 року (а.с.7,49).

Позивачем була проведена процедура адміністративного оскарження вказаного рішення. 03.11.2015 року Позивач звернувся зі скаргою №01/647 до ГУ ДФС в Одеській області. 16.11.2015 року ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення №2950/10/15-32-10-02-06, яким оскаржуване рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення. 26.11.2015 року Позивач звернувся зі скаргою №01/607 до ДФС України. 21.12.2015 року ДФС України було прийнято рішення №27320/6/99-99-10-01-07-25 про результати розгляду скарги, яким скаргу було залишено без задоволення (а.с. 14, 36-38).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та обгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку встановлено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (далі Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI недоїмка сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.ч. 5, 6, 7, 8 ст.9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску;

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п. 4 і 5 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п.1 ч.10 та ч.11 ст.9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цимЗаконом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.10 та п.2 ч.11 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» чітко визначені правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема, таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач повністю та своєчасно сплатив єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень та жовтень 2013 року на рахунок №37199202001553 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, відкритий в органі Державного казначейства України для обслуговування коштів єдиного внеску.

Суми всіх платежів списані банком позивача з рахунку платника (Позивача) в день надходження платіжних доручень до установи банку. Надалі, зазначені платежі були зараховані на рахунки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, відкриті в органах Державного казначейства України для обслуговування коштів єдиного внеску.

Колегія суддів на приймає до уваги доводи відповідача про те, що рахунок, на який позивач сплатив суми єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень та жовтень 2013 року, є невідповідним, оскільки вказаний рахунок №37199202001553 відповідає вимогам ч.ч. 5, 6 ст.9 Закону України №2464-VI, тобто у розумінні даного Закону є відповідним.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що позивач діяв правомірно та у його діях відсутній склад порушення, передбачений ст.ст. 9 та 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

В звязку з цим рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0029751704 від 17.08.2015 року, яким до ПАТ «Одеснафтопродукт» застосований штраф в розмірі 31364,00 грн. та нарахована пеня в сумі 6586,45 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування підлягає скасуванню.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" є доведеними та обґрунтованими у зв`язку з чим такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 08.07.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик