Постанова № 58861253, 05.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2016 року Справа № 876/3235/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольоровий світ» та Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольоровий світ» до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

03.09.2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кольоровий світ» звернулося до суду з позовом до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

від 06.07.2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 2 173 145,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 447 430,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 725 715,00 грн.;

від 06.07.2015 року № НОМЕР_2, яким зменшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 6 769 853,00 грн.;

від 06.07.2015 року № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 700 535,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 133 690,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 566 845,00 грн.;

від 06.07.2015 року № НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем штрафна санкція за ненадання платником податків оригіналів (копій) документів для проведення планової виїзної перевірки в сумі 510,00 грн., в тому числі за основним платежем 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 510,00 грн.;

від 19.08.2015 року № НОМЕР_5, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 129 615,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області № 000512201 від 06.07.2015 року в сумі 1 554 382,41 грн. в тому числі за основним платежем 1 036 153,30 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 518 127,38 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення відповідача за № 000512201 від 06.07.2015 року в сумі 1 554 382,41 грн. в тому числі за основним платежем 1 036 155,30 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 518 127,38 грн. оскільки позивачем до справи надані всі первині документи, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивачем правомірно, на думку суду, віднесено до складу витрат проценти по кредиту та страхові суми, оскільки такі платежі, як самостійні операції ніколи не будуть мати економічної доцільності, так як вони є обовязковим (істотним) невідємним елементом виконання позивачем договірних зобовязань за іншими правочинами, що безпідставно не взято до уваги відповідачем при прийнятті спірного рішення у вищевказаній частині. Віднесення до складу витрат позивачем курсової різниці суд також вважає правомірним, так як такі відповідають вимогам п.п.138.10.4. п.138.10. ст.138 ПК України, яка встановлює, що до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі ст. 153 цього ж Кодексу.

Однак, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо протиправності спірного рішення відповідача від 06.07.2015 року за № НОМЕР_4, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем штрафна санкція за ненадання оригіналів (копій) документів для проведення перевірки на суму 510,00 грн. оскільки позивач, крім заперечення акту про ненадання документів до перевірки № 15/22-01 від 17.06.2015 року, не надав суду жодних належних та допустимих доказів виконання ним встановленого законом (ПК України) обовязку, який виник у позивача після початку перевірки, надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Також, суд першої інстанції вважає необґрунтованими позовні вимоги щодо неправомірності висновків відповідача по взаємовідносинах позивача із ТОВ «Топ Групп», ТОВ «ОСОБА_1 компютер», як наслідок визнання протиправними і скасування наступних спірних рішень відповідача: від 06.07.2015 року за № НОМЕР_1 в частині взаємовідносин позивача із ТОВ «Топ Групп», від 06.07.2015 року за № НОМЕР_2, від 06.07.2015 року № НОМЕР_3, від 19.08.2015 року за № НОМЕР_5, оскільки взаємовідносини ТОВ «Кольоровий світ» з ТОВ «Топ Групп» підпадають під доктрину «Реальність здійснення господарської операції». Оскільки в ТОВ «Топ Групп» відсутні обєкти оподаткування та не відбувалася реалізація, відповідно ТОВ «Кольоровий світ» не придбавало сировину в ТОВ «Топ Групп». Проведеним аналізом Системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту по ланцюгу постачання, матеріалів зустрічних звірок контрагентів по ланцюгу постачання встановлено, що по взаєморозрахунках з ТОВ «Кольоровий світ» та ТОВ «Топ Групп» відсутній факт реального вчинення господарських операцій, оскільки в ланцюгах постачання встановлено здійснення безтоварних операцій.

Крім того, по взаєморозрахунках позивача з ТОВ «Стек Компютер» встановлено здійснення безтоварних операції в ланцюгах постачання Згідно автоматизованої системи співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжність в складі податкового кредиту ТОВ «Кольоровий світ» по взаєморозрахунках з ТОВ «Стек Компютер» за липень 2013 року в сумі 2791,00 грн. В матеріалах зустрічної звірки, проведеної ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів Львівської області, ТОВ «ОСОБА_1 компютер» від 08.10.2014 року за № 405/22-40/30538300, розрахунки з позивачем не підтверджено.

Згідно автоматизованої системи співставлення податкового зобовязання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів станом на 08.10.2014 року наявна розбіжність в складі податкового кредиту ТОВ «ОСОБА_1 компютер» по розрахунках з ПП «Гелан» на суму 705617,00 грн., в т.ч в квітні 2013 року в сумі 119590,46 грн., в травні 2013 року в сумі 77076,20 грн., в червні 2013 року в сумі 43454,00 грн., в липні 2013 року в сумі 465497,00 грн.

Відповідно, відповідачем правомірно зроблено висновки про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. В ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «ОСОБА_1 компютер» до контрагентів-покупців, у звязку з відсутністю підтверджуючих первинних документів.

Тобто, з урахуванням інформації, використаної в ході даної перевірки, встановлено формування податкового кредиту за рахунок вище зазначених контрагентів (які мають ознаки фіктивності) з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит.

Про правомірність спірних рішень відповідача щодо вказаних контрагентів обєктивно свідчать доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у звязку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся, не поставлявся та не міг бути вироблений, поставлений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність належних первинних документів обліку.

Разом з тим, суд першої інстанції звертає увагу на те, що одиниці виміру товару зазначені в замовленнях до договору, не відповідають одиницям виміру товару вказаних в податкових накладних; одиниця виміру товару зазначені в актах приймання-передачі сировини в переробку, прибуткових матеріальних ордерах, довіреностях на отримання матеріальних цінностей не відповідають одинці виміру товару вказаних в договорі №14 від 11.11 2013 року; одиниці виміру товару зазначені в рахунках-фактури, не відповідають одиниці виміру товару вказаних в податкових накладних і у справі відсутні докази оплати позивачем таких рахунків; одиниця виміру товару зазначена в податкових накладних, не відповідає вищевказаним договору, замовленням тощо; товарно-транспортні накладні від імені позивача підписані без зазначення прізвища ініціалів особи, яка підписала, а від імені ТОВ «Топ Групп» частина підписана не уповноваженою на те особою; у всіх видаткових накладних у справі щодо одержання товару позивачем від ТОВ «Топ Групп» умови продажу зазначені товарний кредит, тоді як оплата була здійсненна по договору за № 11 від 11.11.2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, ТОВ «Кольоровий світ» та Городоцька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржили її, подавши апеляційні скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кольоровий світ» у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт ТОВ «Кольоровий світ» зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що ймовірні порушення вимог чинного законодавства, вказаними в акті іншими субєктами, жодним чином не впливає і не може впливати на правомірність формування ТОВ «Кольоровий світ» витрат та податкового редиту. Крім того, вказані порушення є лише припущенням податкового органу. Належним чином оформлені між ТОВ «Кольоровий світ» та ТОВ «Топ Групп» і ТзОВ «ОСОБА_1 комп'ютер» первинні документи є достатньою законною підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства операцій отримання товарів, робіт, послуг. Зазначені первинні документи повністю відповідають вимогам до первинних документів, які предявляються відповідно до п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне убезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.95року. Порушення контрагентом певних правил оподаткування не може бути підставою для висновку про укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. Усі подані для перевірки первинні документи та їх копії містили відомості про зміст та обсяг господарської операції в обсязі, достатньому для документування. В силу ч.1 ст.202 ЦК України зазначені документи договори, накладні на товари є правочинами. Згідно із ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначені правочини ніким, у тому числі податковим органом, не були оскаржені, недійсними не визнавались. Відтак, вони породжують правові наслідки. Особи, що проводили перевірку, не виявили та не довели відповідними доказами жодного факту порушення закону в укладених позивачем договорах і не змогли послатись в акті на жоден факт їх невідповідності законодавству. Відтак, цитовані в акті перевірки ніби то порушені норми ЦК України не мають ніякого відношення до діяльності позивача і не дають жодних підстав робити висновки про порушення податкового законодавства.

Апелянт звертає увагу на те, що на момент здійснення господарських операцій, продавці ТОВ «Топ Групп» та ТОВ «ОСОБА_1 компютер» знаходились в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, віднесення ТОВ «Кольоровий світ» до податкового кредиту сум податку на додану вартість за такими операціями є цілком законним та обґрунтованим. Право платника податку на додану вартість на податковий кредит не залежить від виконання постачальниками цих товарів в ланцюгу поставок своїх податкових зобов'язань. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Тобто, ТОВ «Кольоровий світ» правоомірно віднесло до податкового кредиту суми по операціях з ТОВ «Топ Групп» та ТзОВ «ОСОБА_1 компютер».

Вважає, що твердження відповідача про наявність безнадійної (сумнівної) заборгованості є такими, що перекручують фактичні обставини та не підтверджуються жодними доказами.

Крім того, апелянт стверджує, що жодного акту відмови від надання документів в ході перевірки не складалось, фактів про складання такого акта в акті документальної перевірки не відображено. Жодного належного доказу відмови посадових осіб підприємства надати копії документів в ході судового слухання відповідач не надав.

Апелянт Городоцька ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що перевіркою ТОВ «Кольоровий світ» виявлено завищення адміністративних витрат всього в сумі 9945,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 4706,00 грн. та 2014 рік в сумі 5239,00 грн. за рахунок віднесення до витрат страхових платежів в сумі 9945,00 грн., оскільки ТОВ «Кольоровий світ» до перевірки, крім Договорів добровільного страхування майна, жодних інших підтверджуючих документів щодо реального виконання наданих послуг надано не було.

На лист Городоцької ОДПІ від 20.05.2015 року №5127/10/22-01 «Про надання документів», на вимогу №1 від 02.06.2015 року та вимогу №2 від 05.06.2015 року платником до перевірки не представлено жодних документів, що підтверджують сплату страхових платежів.

Також, апелянт стверджує що ТОВ «Кольоровий світ» віднесено до складу фінансових витрат проценти банку за кредит всього в сумі 4 882 960,00 грн., в тому числі: за 2013 рік в сумі 2 727 549,00 грн. та за 2014 рік в сумі 2 155 411,00 грн. До перевірки не надано первинних документів, зокрема розрахунки погоджені між банком та позичальником, актів виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджують щомісячне нарахування відсотків банків за фінансові кредити за період 2013-2014 роки.

Таким чином, ТОВ «Кольоровий світ» зайво віднесено до складу витрат операційної діяльності фінансові витрати всього в сумі 4 882 960,00 грн., які не підтверджені відповідними первинними документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, чим порушено вимоги п.44.1 ст.44. п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ.

На порушення п.п.153.1.3 п.153 ст.153 ПК України, п.20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» ТОВ «Кольоровий світ» завищено інші витрати (операційну курсову різницю) в декларації з податку на прибуток за 2014 рік (код рядка 06.4 декл.) в сумі 712 274,00 грн., оскільки нараховані курсові різниці не повязані з господарською діяльністю позивача.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольоровий світ» задовольнити з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень №№183/2201, 184/2201, 185/2203, 186/1702, 187/2204, 188/2201 від 15.05.2015 року, виданих Городоцькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, та наказу від 30.04.2015 №383, у відповідності до вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Кольоровий світ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт № 167/22-01/31003457 від 12.06.2015 року.

Проведеною перевіркою встановлено заниження позивачем в декларації з податку на прибуток за 2014 рік доходу в сумі 2 735 681,00 грн. Станом на 01.01.2014 року, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Кольоровий світ» по картці контрагента бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - ТОВ «Топ Групп», рахується безнадійна (сумнівна) та протермінована кредиторська заборгованість в сумі 2735685,21 грн.

Встановлено, що за період з листопада 2013 року по грудень 2014 року контрагентом позивача ТОВ «Топ Групп» проводились взаєморозрахунки з іншими контрагентами, які придбавали та реалізовували різноплановий товар, тобто здійснювався пересорт товару та які відсутні за місцезнаходженням. Тобто, відсутній факт реального вчинення господарських операцій.

Крім того, ТОВ «Кольоровий світ» завищено витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування за 2013 та 2014 роки на загальну суму 6302575,00 грн. за рахунок віднесення на собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (сировини), придбаних в ТОВ «Топ Групп». Позивачем завищено адміністративні витрати всього в сумі 9945,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 4706,00 грн., та 2014 рік в сумі 5239,00 грн. за рахунок віднесення до витрат страхових платежів в сумі 9945,00 грн., оскільки ТОВ «Кольоровий світ» до перевірки, крім Договорів добровільного страхування майна, жодних інших підтверджуючих документів по суті та реального виконання наданих послуг надано не було.

Позивачем віднесено до складу фінансових витрат проценти банку за кредит в сумі 4882960,00 грн., в тому числі: за 2013 рік в сумі 2727549,00 грн. та за 2014 рік в сумі 2155411,00 грн. Однак, до перевірки не надано первинних документів, зокрема розрахунків погодження між банком та позичальником, актів виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджують щомісячне нарахування відсотків банків за фінансові кредити за період 2013-2014 роки, а також завищено інші витрати (операційну курсову різницю) в декларації з податку на прибуток за 2014 рік (код рядка 06.4 декл.) в сумі 712274,00 грн., оскільки нараховані курсові різниці не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Кольоровий світ».

На думку ОДПІ, позивачем по взаєморозрахунках з ТОВ «Топ Групп» та ТОВ «ОСОБА_1 компютер» за перевірений період завищено податковий кредит на суму 1 263 305,00 грн., в т.ч. за: липень 2013 рік в сумі 2791,00 грн., листопад 2013 рік в сумі 13387,00 грн., грудень 2013 рік в сумі 43875,00 грн., січень 2015 рік 106205,00 грн., лютий 2014 рік 29987,00 грн., березень 2014 рік 52356,00 грн., квітень 2014 рік 37343,00 грн., травень 2014 рік 24177,00 грн., червень 2014 рік 62625,00 грн., липень 2014 рік 168276,00 грн., серпень 2014 рік 160767,00 грн., вересень 2014 рік 144378,00 грн., жовтень 2014 рік 125545,00 грн., листопад 2014 рік 124053,00 грн., грудень 2014 рік 167540,00 грн., чим порушено п.п. 14.1.181, п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 ПК України.

В результаті порушення ТОВ «Кольоровий світ»:

вимог п.44.1 ст.44, п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138 п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.1.6 п.140.1 ст.140, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153, п.п.159.1.1, п.п.159.1.2 п.159.1 ст.159 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) занижено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 1447430,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 573526,00 грн. та за 2014 рік в сумі 873904,00 грн. та завищено відємне значення обєкта оподаткування (збитки) в декларації з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 6769853,00 грн.

вимог п.п.14.1.181, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України позивачем завищено податковий кредит на суму 1 263 305,00 грн., в т.ч. за: липень 2013р. в сумі 2791,00 грн., листопад 2013р. в сумі 13387,00 грн., грудень 2013р. в сумі 43875,00 грн,, січень 2015р. 106205,00 грн., лютий 2014р. 29987,00 грн., березень 2014р. 52356,00 грн., квітень 2014 року 37343,00 грн., травень 2014 року 24 177,00 грн., червень 2014 року 62625,00 грн., липень 2014 року 168276,00 грн., серпень 2014 року 160767,00 грн., вересень 2014 року 144378,00 грн., жовтень 2014 року 125545,00 грн., листопад 2014 року 124053,00 грн., грудень 2014 року 167540,00 грн., відповідно встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 1 133 690,00 грн., в т.ч. за: лютий 2014 року в сумі 144847,00 грн., вересень 2014 року в сумі 65620,00 грн., жовтень 2014 року в сумі 631630,00 грн., листопад 2014р року в сумі 124053,00 грн., грудень 2014 року в сумі 167540,00 грн. та завищення відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року в сумі 129615,00 грн.

6 липня 2015 року Городоцькою ОДПІ прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким за порушення вимог ПК України позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток у розмірі 2173145,00 грн., в тому числі за основним платежем 1447430,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 725715,00 грн.

- № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 6769853,00 грн.

- № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1700535,00 грн., в тому числі за основним платежем 1133690,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 566845,00 грн.

- № НОМЕР_4, яким за порушення вимог п.85.2 ст.85, п.44.5 ст.44 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем штрафна санкція за ненадання платником податків оригіналів (копій) документів для проведення планової виїзної перевірки в сумі усього 510,00 грн.

19 серпня 2015 року ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 129615,00 грн.

Щодо не включення ТзОВ «Кольоровий світ» до інших доходів та не відображення у податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік суми безнадійної (сумнівної) кредиторської заборгованості перед постачальником ТОВ «Топ Групп» у розмірі 2735 685,00 грн.:

Висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що станом на 01.01.2014 року, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Кольоровий світ» по картці контрагента бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - ТОВ «Топ Групп», рахується безнадійна (сумнівна) та протермінована кредиторська заборгованість в сумі 2 735 685,21 грн. Дана заборгованість виникла внаслідок отримання позивачем сировини (поліграфічні матеріали) відповідно до договору поставки №14 від 11.11.2013 року. Згідно бази даних ДФС України станом на 05.06.2015 року стан ТОВ «Топ Групп» 9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», товариство зареєстровано в ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області 16.09.2013 року, взято на облік в ДПІ у Святошинському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві.

Так, відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України (у редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи, зокрема, включають суми безнадійної кредиторської заборгованості.

Безнадійна заборгованість заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі (пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи на підставі договору №14 від 11.11.2013 року, укладеного між ТОВ «Топ Груп» (постачальник) та ТОВ «Кольоровий світ» (покупець), постачальник зобовязувався поставити у зумовлені строки покупцю продукцію (товар), вказану у Специфікації та/або накладній, а покупець зобовязувався прийняти та своєчасно оплатити такий товар (фольга для гарячого та холодного тиснення, плівка та папір в рулонах для друку на машинах рулонного друку, допоміжні матеріали для друку та ламінування, папір металізований в листах).

На виконання умов даного договору ТОВ «Кольоровий світ» представлено: договір №14 від 11.11.2013 року, укладений між ТОВ «Топ Груп» (постачальник) та ТОВ «Кольоровий світ» (покупець), договір №ТР-1 про надання транспортних послуг, укладений між ТОВ «Кольоровий світ» (замовник) та ТОВ «Домен-Друк» щодо надання транспортних послуг, первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, видані ТОВ «Топ Груп» податкові накладні за період з 26.11.2013 року по 29.12.2014 року, Акти приймання-передачі сировини у переробку за період з 2013-2014 роки, платіжні доручення, звіти по проводках за 2013-2015 роки.

По даних обліку отримані ТОВ «Кольоровий світ» поліграфічні матеріали відображено бухгалтерськими проводками.

Актом звірки розрахунків від 19.10.2015 року встановлено, що ТОВ «Кольоровий світ» в повному обсязі та своєчасно виконувало свої договірні зобовязання і заборгованість остаточна була погашена перед ТОВ «Топ Груп» 02.07.2015 року.

На думку суду апеляційної інстанції, податковий орган дійшов до помилкового висновку про те, що ТОВ «Кольоровий світ» протиправно не включено до інших доходів та не відображено в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік суму безнадійної (сумнівної) кредиторської заборгованості перед постачальником ТОВ «Топ Груп» в розмірі 2 735685,00 грн., так як остання відсутня.

Щодо завищення ТОВ «Кольоровий світ» витрат, що враховуються при визначені обєкта оподаткування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року на загальну суму 6 302 575,00 грн. за рахунок віднесення на собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (сировини), придбаних у ТОВ «Топ Групп», в т.ч. за 2013 рік в сумі 286305,00 грн. та за 2014 рік в сумі 6 016270,00 грн.:

Проведеною перевіркою відображених у рядку 05 Декларацій «витрати операційної діяльності» показників за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року у загальній сумі 79 491 481,00 грн., в тому числі собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), що відображено в рядку 05.1 Декларації 79 491 481,00 грн. встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування за 2013-2014 роки на загальну суму 6 302 575,00 грн. за рахунок віднесення на собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (сировини), придбаних у ТОВ «Топ Групп». Оскільки по ланцюгах постачання з ТОВ «Топ Групп» встановлено здійснення безтоварних операцій, у ТОВ «Топ Групп» відсутні обєкти оподаткування, ТОВ «Кольоровий світ» не придбавало сировину у зазначеного контрагента.

Як було встановлено, між ТОВ «Топ Групп» (постачальник) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «Кольоровий світ» (покупець) в особі директор ОСОБА_2, укладено договір поставки на постачання поліграфічної продукції №14 від 11.11.2013 року.

Для підтвердження факту придбання сировини (поліграфічної продукції) ТОВ «Кольоровий світ» надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні за період з 26.11.2013 року по 29.12.2014 року, платіжні документи, звіти по проводках за 2013-2015 роки.

По даних обліку отримані поліграфічні матеріали відображено проводками: дебет рахунка 201 кредит рахунка 631 на суму 6305882,30 грн., дебет рахунка 6442 кредит рахунка 631 на суму ПДВ 1260515,02 грн., дебет рахунка 631 кредит рахунка 201 на суму 3307,20 грн., дебет рахунка 6442 кредит рахунка 631 на суму (-) 661,44 грн. По даних обліку оплату відображено проводкою: дебет рахунка 631 кредит рахунка 311 на суму 4 826 743,56 грн.

По даних обліку собівартість списаних виробничих запасів на виробництво готової продукції з давальницької сировини та списання готової продукції відображено проводками: дебет рахунка 206 кредит рахунка 201, дебет рахунка 231 кредит рахунка 206, дебет рахунка 26 кредит рахунка 231, дебет рахунка 901 кредит рахунка 26.

Позивачем отриману сировину (поліграфічні матеріали) передано протягом 2013-2014 року на виготовлення поліграфічної продукції на давальницьких умовах ТОВ «Домен Друк».

У матеріалах справи знаходяться: Договір №1/08 на виготовлення продукції, укладений між ТзОВ «Кольоровий світ» (замовник) та ТОВ «ДемонДрук» (виконавець), згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виготовлення протягом дії договору поліграфічної продукції за індивідуальними замовленнями за характеристиками відповідно до заявок на виконання замовлення по виготовленню продукції, додаткову угоди №1 та №2 до Договору на виготовлення продукції, Акти приймання-передачі сировини у переробку від ТОВ «Кольоровий світ» до ТОВ «Домен Друк», довіреності, договір №ТР-1 про надання транспортних послуг від 01.04.2011 року, згідно якого ТОВ «Домен Друк» (перевізник) бере на себе зобовязання надавати транспортні послуги ТОВ «Кольоровий світ», накладні про передачу етикеток ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія», ТОВ «Інкерманський завод марочних вин», платіжні документи, копії довіреностей, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум отриманого з них податку за 2014 рік.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пп.138.4, 138.6-138.9, пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 та ст.141 ПКУ; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 ПКУ.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Разом з тим, за правилом п.138.4 ст.138 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; а за змістом п.138.5 ст.138 ПКУ інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У силу застереження, що міститься в п.139.1.9 ст.139 ПКУ витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (зі змінами та доповненнями), господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч.1 ст.9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналізуючи положення наведених норм закону, в кореспонденції з приписами 44 ПКУ, ст.ст.215,216,228 ЦК України, ст.ст.207,208 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що платник податків має право на збільшення витрат з податку на прибуток у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента первинного документа; 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на збільшення витрат (що співпадає з подією отримання доходу, або з подією понесення витрат).

На думку суду апеляційної інстанції, контролюючий орган дійшов до помилкового висновку про те, що ТОВ «Кольоровий світ» було неправомірно завищено витрати, що враховуються при визначені обєкта оподаткування за 2013-2014 роки на загальну суму 6 302575 грн. за рахунок віднесення на собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (сировини), придбаних у ТОВ «Топ Групп», оскільки реальність господарських операцій підтверджена первинними бухгалтерськими та іншими документами.

Щодо віднесення ТОВ «Кольоровий світ» до складу витрат адміністративних витрат в сумі 9945,00 грн., в т.ч. за 2013 рік 4706,00 грн. та за 2014 рік 5239,00 грн. на придбання послуг страхування та нарахованих відсотків за користування банківськими кредитами (кредитними лініями) в сумі 4 882 960,00 грн., в тому числі за 2013 рік 2727549,00 грн. та за 2014 рік 2155411,00 грн. та відємного значення курсових різниць в сумі 712 274,00 грн.:

На думку ДПІ, позивачем завищено адміністративні витрати всього в сумі 9945,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 4706,00 грн. та 2014 рік в сумі 5239,00 грн. за рахунок віднесення до витрат страхових платежів в сумі 9945 грн., оскільки ТОВ «Кольоровий світ» до перевірки, крім Договорів добровільного страхування майна, жодних інших підтверджуючих документів по суті та реального виконання наданих послуг надано не було.

Відповідно до пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 ПК України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновку, що при визначенні об'єкта оподаткування можуть враховуватися витрати платника податку із страхування фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, за умови, що вони пов'язані із провадженням господарської діяльності, та визначені в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року №85/96-ВР визначено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Добровільне страхування це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ч.1 ст.6 Закону України «Про страхування).

Аналіз наведених норм права, дозволяє дійти висновку, що страхування, як спосіб захисту осіб від настання певних подій, обумовлених договором страхування, не включає такої ознаки як обов'язкове та неминуче настання відповідної події. Страховий випадок може статися, а може і не статися, але сутність страхування полягає у тому, що застрахована особа за плату страховику отримує захист від наслідків можливого настання відповідної події. Надання страхових послуг має у своїй суті не лише виплату страхового відшкодування, а й надання застрахованій особі захисту.

Позивачем було укладено договори добровільного страхування майна, що є предметом застави:

- №79/14011/М/14 від 31.10.2014 року з ПАТ «Скарбниця» (страховик) страхування майна, що передається в заставу ПАТ АКБ «Львів», обєкт страхування нежитлові приміщення. Відповідно до картки рахунка 6851 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року ТОВ «Кольоровий світ» по даному Договору страхування віднесено на витрати страховий платіж в сумі 4277,88 грн., що відображено проводками по даних бухгалтерського обліку: дебет рахунка 92 кредит рахунка 6851.

- №826001/2200/0000022 від 18.06.2014 року з ПАТ СК «Уніка» (страховик) страхування майна, яке передається в заставу ПАТ АКБ «Львів», обєкт страхування нежитлові приміщення. Відповідно до картки рахунка 6851 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року ТОВ «Кольоровий світ» по даному Договору страхування віднесено на витрати страховий платіж в сумі 961,46 грн, що відображено проводками по даних бухгалтерського обліку: дебет рахунка 92-кредит рахунка 6851.

- №014081/2200/0000717 від 25.10.2013 року з ПАТ СК «Уніка» (страховик) страхування майна, яке передається в заставу ПАТ АКБ «Львів», обєкт страхування земельна ділянка площею 0,7265 га. Відповідно до картки рахунка 6851 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року ТОВ «Кольоровий світ» по даному Договору страхування віднесено на витрати страховий платіж в сумі 1237,52 грн., що відображено проводками по даних бухгалтерського обліку: дебет рахунка 92-кредит рахунка 6851.

- №014081/2200/0000715 від 24.10.2013 року з ПАТ СК «Уніка» (страховик) страхування майна, яке передається в заставу ПАТ АКБ «Львів», обєкт страхування нежитлові приміщення. Відповідно до картки рахунка 6851 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року ТОВ «Кольоровий світ» по даному Договору страхування віднесено на витрати страховий платіж в сумі 2667,55 грн., що відображено проводками по даних бухгалтерського обліку: дебет рахунка 92-кредит рахунка 6851.

Згідно додатку №1 до Договорів добровільного страхування майна встановлено графік сплати страхових платежів.

Під час судового розгляду не встановлено страхування підприємством фіктивних операцій, факту неспіврозмірності страхових виплат з вартістю застрахованих майнових інтересів, а тому висновки акту перевірки щодо недоведеності звязку страхової операції з фактичною господарською діяльністю підприємства, страхові випадки не відповідають характеристиці та класифікаційним ознакам виду добровільного страхування відповідальності перед третіми особами є хибними та такими, що не відповідають дійсності.

Крім того, неправомірно, на думку контролюючого органу, позивачем віднесено до складу фінансових витрат проценти банку за кредит в сумі 4 882 960,00 грн., в тому числі: за 2013 рік в сумі 2 727 549,00 грн. та за 2014 рік в сумі 2 155 411,00 грн., оскільки до перевірки не надано первинних документів, зокрема, розрахунків погодження між банком та позичальником, актів виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджують щомісячне нарахування відсотків банків за фінансові кредити за період 2013-2014 роки, а також завищено інші витрати (операційну курсову різницю) в декларації з податку на прибуток за 2014 рік (код рядка 06.4 декл.) в сумі 712274,00 грн., оскільки нараховані курсові різниці не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Кольоровий світ».

Відповідно до п.141.1 ст.141 ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Позивачем на підтвердження обґрунтування позовних вимог у зазначеній частині надано наступні документи:

- договір кредитної лінії № 65 від 09.12.2010 року, укладений між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Кольоровий світ», надалі «позичальник», предметом якого є зобовязання банку відкрити позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а позичальник зобовязується повернути кредити і сплатити проценти та комісії за користування ним, а також інші платежі, передбачені цим договором;

- картку рахунок 684 за січень 2013 року-грудень 2014 року;

- кредитний договір № SME WC /03950 від 29.11.2011 року укладеного між ПАТ «ОСОБА_3 МКБ» та ТОВ «Кольоровий світ», надалі «позичальник», згідно якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію максимальним лімітом в сумі 5000000,00 грн. на строк з 29.03.2011 року по 28.03.2014 року у порядку та на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобовязується використати кредит за цільовим призначенням згідно цього договору, своєчасно та в повному обсязі повернути кредит банку та сплачувати нараховані за користуванням кредитом проценти, своєчасно, у строки визначені цим договором, належним чином виконувати свої зобовязання;

- картку рахунок 611 за січень 2013 року-грудень 2014 року;

- кредитний договір № КС 2012-00028 від 27.11.2012 року, укладений між ПАТ ОСОБА_4 «Південний» та ТОВ «Кольоровий світ», надалі «позичальник», згідно якого банк зобовязується надати позичальнику кредит частинами, а позичальник зобовязується повернути кредит згідно графіку повернення не пізніше 28.11.2013 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 10,5 % процентів річних;

- кредитний договір № ЛК 2013-0020 від 27.08.2013 року, укладений між ПАТ «БАНК ВОСТОК» та ТОВ «Кольоровий світ», надалі «позичальник», предметом якого банк зобовязується надати позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 5500000,00 грн., а позичальник зобовязується сплатити за користування кредитом проценти та повернути кредит у порядку і в строки, визначені цим договором;

- кредитний договір № ЛК 2013-0021 від 27.08.2013 року, укладений між ПАТ «БАНК ВОСТОК» та ТОВ «Кольоровий світ», надалі «позичальник», предметом якого банк зобовязується надати позичальнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 1000000,00 грн., а позичальник зобовязується сплатити за користування кредитом проценти та повернути кредит у порядку і в строки, визначені цим договором.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів в матеріалах справи наявні банківські виписки та платіжні доручення на оплату відсотків за кредитними договорами, укладеними між позивачем та банками.

Сума фінансових витрат включена ТОВ «Кольоровий світ» в рядок 06.3 декларацій з податку на прибуток за 2013-2014 роки, по даних бухгалтерського обліку відображена проведенням:Дт 611,612-Кт 311,312, Дт- 951Кт611,612,Дт 79- Кт95.

На думку суду апеляційної інстанції, ТОВ «Кольоровий світ» правомірно віднесено до складу витрат операційної діяльності фінансові витрати за 2013 рік в сумі 2 727 549,00 грн. та за 2014 рік в сумі 2 155 411,00 грн., які повязані з його господарською діяльністю та підтверджені відповідними первинними документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Щодо порушення ТОВ «Кольоровий світ» п.п.153.1.3 п.153 ст.153 ПК України, п.20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», що призвело до завищення позивачем інших витрат (операційної курсової різниці) в декларації з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 712 274,00 грн. суд апеляційної інстанції зазначає:

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 КАС України до складу інших операційних витрат, включаються, зокрема, витрати банківських установ, до яких відноситься від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу.

Відповідно до пп.153.1.2 п.153.1 ст.153 ПК України витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у звязку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.

Згідно п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 цього ж Кодексу, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Разом з тим, прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Відповідно до п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року до інших операційних витрат включаються втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобовязаннями, що повязані з операційною діяльністю підприємства) тощо.

Позивачем на обґрунтування позовних вимог у зазначеній частині надано:

- договір комісії на купівлю обладнання № U 0102/08 від 01/02/2008 року, укладений між компанією «Foilcom LТD» надалі комінтент, та ТОВ «Кольоровий світ» надалі комісіонер, предметом якого комісіонер зобовязується за дорученням комітента за винагороду від свого імені вчиняти правочини щодо придбання поліграфічної машини Неіdeilbеrg Sрееdmastег СD за ціною не вище погодженої Сторонами в Додатку №1 до цього договору, що є невідємною частиною договору;

- зміни №1 та № 2 до угоди про розірвання договору комісії на купівлю обладнання;

- додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 до договору на купівлю обладнання № 110102/08 від 01.02.2008 року;

- картки рахунку 362 за січень 2012 року-серпень 2014 року;

- платіжні доручення в іноземній валюті із зазначенням призначення платежу як оплату за виконані роботи (послуги);

- картки рахунку 631 за січень 2013 року-грудень 2014 року;

- банківські виписки від 23.07.2013 року;

Суд апеляційної інстанції вважає правомірним віднесенням до складу витрат ТОВ «Кольоровий світ» курсової різниці, так як згідно п.п.138.10.4. п.138.10. ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі ст.153 цього ж Кодексу.

Щодо завищення ТОВ «Кольоровий світ» податкового кредиту на загальну суму 1263305,00 грн., та, відповідно, заниження сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1133690,00 грн.:

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Кольоровий світ» по взаєморозрахунках з ТОВ «Топ Групп» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за період листопад-грудень 2013 року та січень-грудень 2014 року на загальну суму 1260 514,00 грн. та по взаєморозрахунках з ТОВ «Стек Компютер» за липень 2013 року ПДВ в сумі 2791 грн. та завищення відємного значення суми ПДВ за грудень 2014 року в сумі 129615 грн:

Щодо завищення податкового кредиту необхідно зазначити, що за визначенням пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилом п.198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання необоротних активів; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

А згідно з п.198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу встановленого приписами п.198.6 ст. 198 ПКУ застереження не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.

Із аналізу положень наведених норм закону вбачається, що платник податків має право на збільшення податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) реальне здійснення платником податків господарської операції, котра визначена законодавцем як об'єкт оподаткування ПДВ; 2) проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 3) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 4) виконання зобов'язань за господарською операцією з метою подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку; 5) отримання від контрагента податкової накладної як первинного та розрахункового документу; 6) наявність у контрагента статусу платника податку на додану вартість.

У матеріалах справи знаходяться договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні документи, податкові накладні, Акт №КС-00000003 введення в експлуатацію основних засобів від 31.07.2013 року, згідно якого в момент приймання мережа компютерна знаходиться в приміщенні друкарні в м. Новояворівську, вул. Привокзальна,8 під час установки та налагодження.

Позивачем включено податкові накладні, отримані від ТОВ «Топ Групп» та ТОВ «Стек Компютер», до складу податкового кредиту по деклараціях з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними. Податкові декларації ДПІ приймались без зауважень.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Топ Групп» та ТОВ «ОСОБА_1 компютер» знаходилися в Єдиному державному реєстрі, мали Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

На думку суду апеляційної інстанції, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також необхідно зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст.55-1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст.234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання укладеного з контрагентами правочину недійсними з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч.3 ст.228 ЦК України, не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст.207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентами.

На думку суду апеляційної інстанції, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується лише факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Тобто, такий акт не може містити жодних інших висновків, окрім висновку про неможливість проведення зустрічної звірки.

Сама по собі неможливість реалізації контролюючим органом визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагента не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства. Зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

На думку суду апеляційної інстанції позивачем правомірно було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, які належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі, не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, - з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення 06.07.2015 року: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_5 від 19.08.2015 року слід визнати протиправними та скасувати.

Щодо правомірності, на думку ДПІ, прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_4, яким за порушення вимог п.85.2 ст.85, п.44.5 ст.44 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем штрафна санкція за ненадання платником податків оригіналів (копій) документів для проведення планової виїзної перевірки в сумі 510,00 грн. суд апеляційної інстанції зазначає:

Згідно з п.п.85.2, 85,4,85,6 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не доведено факту відмови платника податків або його законних представників надати копії документів для перевірки із засвідченням факту відмови .

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року у справі № К/800/39339/15.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки.

Згідно з п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведена правова норма лише визначає статус показників податкової звітності, які непідтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Обов'язок суду оцінити відповідні докази за правилами ст.86 КАС України є однією з гарантій установлення об'єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами ст.159 Кодексу.

У звязку з наведеним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 06.07.2015 року слід визнати протиправним та скасувати.,

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду апеляційної інстанції, відповідачем не надано належних і допустимих доказів про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з помилковим застосуванням норм матеріального права, в звязку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, ч. 4 ст.202, ст.ст.205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольоровий світ» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року у справі №813/5082/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольоровий світ» до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області від 06.07.2015 року: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 від 19.08.2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.07.2016 року.