Ухвала суду № 58861138, 05.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26597/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя - доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Чаніщі В.А., представників відповідача - Усачової А.І., Пронози Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Український експертний центр», ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Український експертний центр» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - ОСББ «Науковець», ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Перший Український експертний центр» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - ОСББ «Науковець», ОСОБА_4 про визнання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 3 березня 2015 року № 613 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ЛАТ «Київенерго» незаконною та не чинною з моменту її прийняття.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, що встановлений ст. 99 КАС України, без поважних на те причин.

На вказану ухвалу позивач та третя особа - ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, у яких просять суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову НКРЕКП від 03.03.2015 № 613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго».

Судом першої інстанції встановлено, що вказана постанова була офіційно опублікована в Інформаційному бюлетені НКРЕКП 2015, 04, № 1 (27.04.2015 р.) та 04.03.2015 р. на офіційному веб-сайті Комісії.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачу було відомо про постанову від 03.03.2015 № 613 ще з квітня 2015 року, як вбачається з Листів від 20.04.2015 № 1096, від 28.04.2015 № 1160 та від 29.04.2015 № 1165, що надсилалися позивачем відповідачу.

Вищенаведене свідчить про те, що позивач знав або повинен був знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів з квітня 2015 року.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, безпідставними є посилання позивача на не надання відповідачем відповіді на вказані вище листи, оскільки відсутні докази звернення його до суду з відповідним позовом про визнання протиправних дій відповідача щодо не надання відповідей на дані звернення.

Так, з позовною заявою позивач звернувся до суду 07 грудня 2016 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відтак, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними посилання ОСОБА_4 на те, що станом на момент подачі ТОВ «Перший Український експертний центр» позовної заяви (02.12.2015) строк звернення із позовом до адміністративного суду складав один рік, а не шість місяців, з огляду на наступне.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» було внесено зміни до ст. 99 КАС України, які набули чинності з 30.07.2010 року.

Згідно із зазначеними змінами загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений ч. 2 ст. 99 КАС України, зменшено з одного року до шести місяців.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваного рішення та апеляційного розгляду справи частиною другою статті 99 КАС визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання позивача, як на підтвердження поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, на подачу ним позову до Господарського суду м. Києва також є безпідставними з огляду на те, що предметом даного позову було стягнення з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг коштів в сумі 1 375 176,14 грн., а не безпосередньо оскарження спірної постанови відповідача від 03.03.2015 № 613.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем шестимісячного строку на звернення до суду встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Український експертний центр», ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 11 липня 2016 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.