Ухвала суду № 58861073, 26.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2016 рокусправа № 804/15522/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Шелепової Ю.О.,

представників сторін:

позивача :- ОСОБА_2 (дов.від 25.12.2015 року)

відповідача:- ОСОБА_3 (дов.від 13.01.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 р. у справі № 804/15522/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітас"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"09" листопада 2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітас" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 9191/10/04-62-11-02-16 від 18.09.2015 року про невизнання податкових декларацій ТОВ «Мелітас» з податку на додану вартість за звітні податкові періоди березень, квітень та серпень 2015 року податковою звітності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові декларації подані належним чином засобами електронного звязку. Висновки податкового органу надумані та необґрунтовані.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 р. у справі № 804/15522/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітас" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Судом встановлено, що засобами електронного звязку позивачем направлено податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень та серпень 2015 року. Факт доставки даної звітності підтверджено відповідними квитанціями. В серпні 2015 року податковим органом прийнято рішення про невизнання податковою звітністю поданих Товариством декларацій. Рішення мотивовано тим, що позивачем не вірно зазначено податкову адресу платника податків та невірно заповнено додаток 2 до декларації з ПДВ за березень 2015 року. На підставі аналізу норм податкового законодавства, суд дійшов висновку. що зазначений позивачем у декларації адрес повністю відповідає реєстраційним даним субєкта господарювання. Щодо невірного заповнення додатку №2 до декларації, судом зазначено, що неприйняття податкової декларації з підстав невірного заповнення показників податкової звітності не передбачено чинним законодавством.

Постанову суду мотивовано встановленням факту правомірного подання податкової звітності позивачем та відсутністю підстав для невизнання податної звітності податковою.

Не погодившись з постановою суду, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 р. у справі № 804/15522/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не в повному обсягу дослідив та встановив обставини по справі, що призвело до невірного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог. Так, скаржник вказує на те, що судом не надано належної оцінки що під час заповнення податкової декларації позивачем неповно вказано податкову адресу, а саме не зазначено країну та адміністративний район міста. Щодо заповнення додатку 2 до декларації з ПДВ скаржник вказує на те, що позивач при заповненні даної декларації скористався правом відображення залишку відємного значення за січень 2013 року, проте відобразив дані, що задекларовані податковою декларацією з ПДВ яка не визнана податковою звітністю що спотворює данні які містяться в додатку.

Представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 14.09.2015 року ТОВ «Мелітас» засобами електронного зв'язку направлено податкові декларації за звітні податкові періоди березень, квітень та серпень 2015 року. Того ж дня позивачем отримано електронні квитанції № 2 до кожної декларації, в яких зазначено, що документ доставлено до районного рівня 462 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС 14.09.2015 року.

24.09.2015 року позивачем отримано рішення № 9191/10/04-62-11-02-16 про невизнання податковою звітністю декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень та серпень 2015 року.

Підставами відмови у визнанні поданої звітності податковою, відповідачем зазначено, те, що в декларації не вірно зазначені обовязкові реквізити, а саме не зазначено країну та адміністративний район міста. Крім того, позивачем, на думку податкового органу, в додатку №2 до податкової звітності протиправно відображено залишок відємного значення попередніх звітних періодів.

Не погодившись з позицією податкового органу, вважаючи її протиправною та необґрунтованою, Товариство звернулось до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення заявлених вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання. ( п.49.11 та 49.11.1 Податкового кодексу України).

Так, у відповідності з пунктом 48.7 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Однак, основне призначення звітності - надати користувачам достовірну інформацію щодо майнового та фінансового стану, результатів господарської та фінансової діяльності за звітний період.

Згідно з пунктом 48.2 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Судом встановлено, що в поданих позивачем деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень та серпень 2015 року в рядку 06 «Податкова адреса» зазначено - 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця Леніна 8-10, кімната 400-А, що відповідає відомостям, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

З огляду на встановлені обставини, приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що з наданих суду ксерокопій податкових декларацій ТОВ «Мелітас» з ПДВ за березень, квітень та серпень 2015 року з додатками вбачається, що податкові декларації складені з дотриманням вимог, які встановлені ст.48 Податкового кодексу України.

Доводи щодо відсутності вказівки країни та адміністративного району міста, в обовязкових реквізитах, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки подібні відомості не є необхідним реквізитом, передбаченим ст. 48 Податкового кодексу України.

Щодо відображення у додатку 2 до декларацій з ПДВ за березень 2015 року залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п. 48.3 статті 48 Податкового кодексу України вимагає, щоб податкова декларація мала вичерпний перелік реквізитів (перераховані у зазначеній нормі ПК України). При цьому перевіряється не відповідність чи зміст, а саме наявність реквізитів. Вичерпний перелік причин для правомірної відмови податкового органу у прийнятті податкової звітності передбачений пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, передусім це заповнення платником податку податкової декларації з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України. Невірне (на думку податкового органу) відображення показників податкової звітності не є підставою для неприйняття податкової звітності або невизнання її податковою звітністю.

Отже приймаючи до уваги вищенаведені обставини, які встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, та враховуючи норми чинного законодавства, яке регулює порядок подання платником податків податкової звітності до податкового органу та визначає підстави для невизнання податкових декларація податковою звітністю, колегія суддів вважає, що Відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час розгляду поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за березень, квітень та серпень 2015 року діяв не у межах повноважень та не у спосіб, який визначено чинним законодавством України, оскільки не прийняв обґрунтованого рішення про невизнання податкової звітності за наявності передбачених законом підстав, що свідчить про протиправність дій податкового органу, а тому апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи зробив правильний висновок про протиправність дій відповідача щодо невизнання податкової звітності позивача з ПДВ за березень, квітень та серпень 2015 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 р. у справі № 804/15522/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 р. у справі № 804/15522/15 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять девять) грн. 80 коп.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Я.В. Семененко