Ухвала суду № 58860824, 06.07.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/3225/16-ц

Провадження № 2/415/1458/16

УХВАЛА

06.07.16 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Калмикова Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі департаменту державної виконавчої служби про встановлення факту смерті та про надання додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України в особі департаменту державної виконавчої служби про встановлення факту смерті та про надання додаткового строку на прийняття спадщини.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначений позов без руху з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 258 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Так, з заяви та доданих до неї заяви вбачається, що заява подана без додержання вимог, викладених у п.п. 1,2 ч. 1 ст. 258 ЦПК України, а саме заявником не зазначено мети встановлення факту смерті особи, не зазначено посилання на причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт письмової відповіді відділу реєстрації актів цивільного стану про неможливість встановлення даного факту.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право обєднати в одній позовній заяві кілька вимог повязаних між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Оскільки згідно з ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану, відтак, позивачу та його представнику необхідно зазначити відповідного відповідача.

Крім того, відповідно до п. 6, ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування № №189-VIII від 12.02.2015р., який набрав чинності 04.03.2015р. і відповідно до якого внесені зміни до Цивільного кодексу України, Законів України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і передбачено, що місцем відкриття спадщини вважати місце подання першої заяви спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріусом заводиться спадкова справа, яка підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі. Відтак, Закон сприяє забезпеченню реалізації прав громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, в зоні антитерористичної операції або переселилися з зазначених територій щодо їх доступу до нотаріальних послуг, зокрема стосовно здійснення безперешкодного оформлення спадкових прав, без привязки до останнього місця проживання спадкодавця чи розташування нерухомого майна.

Відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимог кредиторів.

Таким чином, для оформлення спадкових прав спадкоємцю необхідно звернутися до будь-якого нотаріуса на території України, крім населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, перелік яких затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085.

Відповідно до абзацу першого та другого п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже позивачу, враховуючи вищевикладені вимоги, слід зазначити належного відповідача, а саме - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до абзацу третього та другого п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Відповідно до абзацу шостого та сьомого п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Отже позивачем, з урахуванням вищевикладеного, слід зазначити поважність причин пропуску строку та тривалість додаткового строку який вона просить суд визначити, а не визнати їй, для прийняття спадщини.

Окрім цього, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір справляється за ставками, встановленими для позовний заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем окрім вимоги про встановлення факту смерті, за які передбачено сплата судового збору на підставі п.4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», заявлено вимогу про надання додаткового строку для прийняття спадщини, за які слід сплатити судовий збір відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пп.2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пп. 2 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, ставка судового збору 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп. за вимогу про встановлення факту смерті та 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп. за вимогу про надання додаткового строку для прийняття спадщини за такими реквізитами: одержувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області; код одержувача 37800278, код ЄДРПОУ 05381343; банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області; МФО 804013, рахунок одержувача 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030101 та надати Лисичанському міському суду Луганської області оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів доданих до заяви, позивачем не надано доказів, щодо скрутного матеріального становища, не належним чином аргументував та підтвердив обставини, за яких суд відповідно до вимог ЦПК України може звільнити від сплати судового збору, оскільки саме по собі твердження про відсутність роботи не є достатнім доказом відсутності коштів для оплати судового збору за рахунок надходжень з інших джерел.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно достатті 8Закону № 3674-VI тастатті 82ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Устатті 129Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

За таких обставин, позивачу слід надати обґрунтування, доводів та подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору або квитанцію про сплату належним чином суму судового збору.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі департаменту державної виконавчої служби про встановлення факту смерті та про надання додаткового строку на прийняття спадщини, слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 119-121, 208-210 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України в особі департаменту державної виконавчої служби про встановлення факту смерті та про надання додаткового строку на прийняття спадщини залишити без руху, про що сповістити позивача надавши йому час для усунення зазначених недоліків у пятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Розяснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА