Ухвала суду № 58860497, 06.07.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/230/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - 186 (82, 86-1, 141) Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2 Е. Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого судді Новіцького Е.Й.,

суддів: Бондарчука Р.А., Широкоряда Р.В.,

із секретарем Яременко З.А.,

прокурора Мехеди В.Д.,

захисника адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кіровограда апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26 червня 2016 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

13.08.2013 року Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу в сумі 850 грн.;

02.06.2015 року Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч. 1 ст. 190 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, з випробуванням на 1 рік;

21.06.2016 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01 год. 00 хв. 23 серпня 2016 року.

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням, яке погоджено із прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6, в якому просив застосувати до ОСОБА_4, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 25 червня 2016 року за № 12016120020007950, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2016 року вказане клопотання слідчого було задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк тримання під вартою постановлено обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 01 год. 00 хв. 25 червня 2016 року. Визначено заставу в розмірі сорока розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 55120 грн. грн., та у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 покладено обовязки, передбачені п.п. 1,2,3,4 ч. 5 ст.194 КПК України.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що досудовим слідством ОСОБА_4В, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у вчинені якого 25.06.2016 року йому повідомлено про підозру.

Кримінальне правопорушення, у вчинені якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк до шести років. Підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не працює, вчинив злочин відносно особи похилого віку з явними ознаками інвалідності, шкоду потерпілому не відшкодував, за попереднім вироком визнаний винним у вчиненні тотожного злочину, перебуває на випробуванні, також відносно нього інше кримінальне провадження направлено до суду. Крім того підозрюваний не має достатнього рівня репутації та соціально не адаптований. Вказане свідчить про те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого, свідків та вчинити інше кримінального правопорушення, що на думку судді, свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Також слідчий суддя вказав, що ОСОБА_4 підозрюється в діях, не повязаних із застосуванням насильства, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України визначив заставу сорок розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2016 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисник адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 26.06.2016 року та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо її підзахисного запобіжний захід у виді особистого зобовязання.

В обґрунтування вимог зазначила, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 суперечливе по своїй суті, оскільки останній вчинив не відкрите викрадення чужого майна, а таємне викрадення чужого майна, саме тому вважає, що судом не перевірено обґрунтованість вказаної підозри. Також сторона захисту, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини стверджує, що під час розгляду клопотання, слідчий суддя не взяв до уваги, що сторона обвинувачення не надала жодних доказів, які підтверджують існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, вказала, що підозрюваний не має на меті уникати кримінальної відповідальності, оскільки визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушенні, а тому, на її переконання, немає підстав вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність.

Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, просили ухвалу слідчого судді районного суду скасувати і постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_4запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, поросив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали клопотання та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, на переконання колегії суддів, слідчий суддя районного суду дійшов правильного висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), повторно, яке мало місце 24.04.2016 року близько 17 год. 00 хв. по пров. Попова в м. Кіровограді

Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_4 ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, про які обґрунтовано вказав слідчий суддя, а саме:- копії протоколу огляду місця події від 25.06.2016 року; - копіях протоколів допиту потерпілого ОСОБА_8 від 25.06.2016 року; копії протоколу предявлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_8 від 25.06.2016 року.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчим суддею належним чином не перевірено обґрунтованість підозри ОСОБА_4, а також про суперечливість повідомлення про підозру.

Слідчий суддя районного суду обґрунтовано послався на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої термін «обґрунтована підозра» у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, санкцією частини даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Крім того, слідчим суддею враховано обставини, передбачені ст. 178 КК України, а саме, те, що ОСОБА_4 офіційно не працює, не має достатнього рівня репутації та соціально не адаптований, не одружений, скоїв тяжкий злочин стосовно особи похилого віку з ознаками інвалідності, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, а також на даний час відносно нього скеровано до суду обвинувальний акт за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, що свідчить про його суспільну небезпечність як особи, про відсутність міцних соціальних звязків, а також те, що він продовжує злочинну діяльність, маючи не зняту та не погашену судимість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді районного суду, що, у разі перебування на свободі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Аналізуючи викладене та доводи апеляційної скарги сторони захисту в їх сукупності, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильного встановив, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбаченіп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є необґрунтованими доводи апеляції про відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого, погоджене прокурором і застосував до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш мякі запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України не зможуть запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Таким чином, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин даного кримінального провадження та серйозності висунутої проти ОСОБА_4 підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив розмір застави сорок розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 55120 грн., належно врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та встановлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу не повязаного з триманням під вартою, зокрема у вигляді особистого зобовязання, спростовуються викладеним, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть досягти мети їх застосування, визначеної у ст. 177 КПК України.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_4 має місце реєстрації та проживання, в добровільному порядку відшкодовує шкоду потерпілому, визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та не має на меті переховуватися від слідства та суду не є підставами для зміни запобіжного заходу, а також не зменшують наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, а ухвалу слідчого судді вважає законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5, погоджене з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01 год. 00 хв. 23 серпня 2016 року, залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2