Ухвала суду № 58860458, 06.07.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1644/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

06.07.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів Гайсюка О.В., Голованя А.М.,

за участю секретаря Яковлєвої Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Маловисківського районного центру зайнятості на ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2016 року у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

Встановлено:

У квітні 2016 року Маловисківський районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, яким просив стягнути з неї 9205,57 грн. виплаченого матеріального забезпечення та вирішити питання про судові витрати.

Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2016 року закрито провадження у даній справі, оскільки спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Позивач подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказує,що спори з приводу стягнення незаконно отриманих коштів (без достатньої правової підстави) не є публічно-правовими, тому повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження в справі суд першої інстанції дійшов висновку, що спір між сторонами є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обовязку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем ? орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до статті 50 КАС громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом субєкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Правовий аналіз пунктів 1?4 частини четвертої статті 50 КАС приводить до висновку, що всі наведені підстави мають місце, коли громадяни, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є субєктами владних повноважень, є відповідачами за адміністративним позовом субєкта владних повноважень лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Тлумачення частини четвертої статті 50 КАС дозволяє дійти висновку, що і пункт 5 частини четвертої статті 50 КАС, який є частиною норми процесуального права, існує як послідовне продовження випадків «превентивного» судового контролю і має розумітися та застосовуватися саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права субєкта владних повноважень на адміністративний позов.

У випадку, що розглядається, позов заявлений про стягнення грошових коштів, що стали власністю ОСОБА_2, що не підпадає під дію статті 50 КАС.

З огляду на вказане, справу про повернення надмірно сплачених відповідачу сум у вигляді допомоги по безробіттю належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2015 рокув справі за позовом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для закриття провадження у справі.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Маловисківського районного центру зайнятості задовольнити.

Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2016 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: