Ухвала суду № 58859911, 07.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/704/16-ц Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.Провадження № 22-ц/780/3711/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 07.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

07 липня 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів: Даценко Л.М., Білоконь О.В.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області про закінчення виконавчого провадження, заінтересована особа боржник фізична особа-підприємець ОСОБА_4,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, яку мотивував тим, що 09 лютого 2016 року головний державний виконавець відділу ДВС Вишгородського РУЮ Київської області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48441517 щодо виконання судового рішення про стягнення із боржника фізичної особа-підприємця ОСОБА_4 на користь стягувача ОСОБА_2 боргу в розмірі 200214,49 грн.

Посилався, що дії головного державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є протиправними, а сама постанова незаконною і підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем проведено виконавчі дії не повно, не встановлено в повному обсязі рухоме та не рухоме майно боржника, не витребувано необхідну інформацію для встановлення наявності такого майна у боржника, здійснення ним підприємницької діяльності. У звязку із наведеним просив поновити строк оскарження постанови, як пропущений з поважних причин; визнати дії та рішення головного державного виконавця ВДВС Вишгородського РУЮ Київській області щодо винесення постанови від 9 лютого 2016 року про повернення виконавчого документу стягувачеві протиправними та незаконними; забовязати державного виконавця відділу ДВС Вишгородського РУЮ ОСОБА_5В привести виконавче провадження у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2016 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою, ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задоволити його скаргу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що суд не врахував факт нерозшуку зареєстрованих за боржником автомобілів та наявності постанови про їх розшук, яка не скасована. Крім того, суд не врахував, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення в повному обсязі рухомого і нерухомого майно боржника.

Учасники справи, в тому числі апелянт ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_3 належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не зявилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державну виконавчу службу задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення були прийняті відповідно до вимог закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника порушено не було, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що головний державний виконавець відділу ДВС Вишгородського РУЮ при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження і направлення виконавчого листа на виконання за місцем проживання боржника до ВДВС Оболонського РУЮ у м Києві, діяв у відповідності із вимогами Закону України «Про виконавче провадження» і прав заявника не порушив, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.

При цьому суд виходив з того, що згідно повідомлення відділу адресно - довідкової роботи ГУ МВС України в м.Києві від 13 листопада 2015 року боржник ОСОБА_4 змінив реєстрацію та із 06 січня 2015 року зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно положень ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.

Згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 17 серпня 2015 року головний державний виконавець відділу ДВС Вишгородського РУЮ Київської області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48441517 на підставі виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області № 363/4482/14-ц від 08 липня 2015 року про стягнення із боржника ФОП ОСОБА_4 на користь стягувача ОСОБА_2 боргу в розмірі 200214,49 грн.

Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень,

неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Також судом встановлено, що після відкриття провадження головним державним виконавцем Вишгородського ВДВС своєчасно і в повному обсязі були вжиті передбачені законом заходи примусового виконання рішень.

25 серпня 2015 року винесено постанову про приєднання вказаного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП 48507643 від 14 липня 2015 року по стягненню з ОСОБА_4 боргу 443739,21 грн. на користь фізичних та юридичних осіб.

25 серпня 2015 року державним виконавем винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника. Арешт зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

25 серпня 2015 року від Державного реєстру речових прав на нерухоме майно отримано інформаційну довідку в якій міститься інформація, що за боржником було зареєстровано квартиру ІНФОРМАЦІЯ_2 м Рубіжне, Луганської області, але 04 листопада 2014 року право власності на дане майно припинено, інша інформація у відношенні боржника в реєстрі відсутня.

25 серпня 2015 року при виході державного виконавця за місцем реєстрації боржника не розшукано, про що складено акт.

25 серпня 2015 року державним виконавцем направлено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ МВС України в м Києві щодо місця проживання боржника.

26 серпня 2015року направлено запити до Новопетрівської сільскої ради, БТІ у Вишгородського району, Держземагенства у Вишгородському районі, Держсільгоспінспекції у Вишгородському районі, РЕВ ДАІ у Вишгородському районі, ДПІ щодо наявності зареєстрованого за боржником майна.

10 вересня 2015 року отримано відповідь Новопетрівської сільскої ради, згідно якої відсутня інформація, щодо виділення боржнику земельних ділянок.

10 вересня 2015 року отримано відповідь Держсільгоспінспекуції у Вишгородському районі щодо відсутності зареєстрованих за боржником технічних засобів.

14 вересня 2015 рокуу від передставника стягувача надійшло звернення щодо имання постанови про відкриття виконавчого провадження.

15 вересня 2015 року отримано відповідь Держкомзему у Вишгородському районі щодо відсутності інформації про зареєстровані земельні ділянки за боржником.

17 вересня 2015 року стягувачу та представнику стягувача направлені повторно копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

18 вересня 2015року від Вишгородського РЕВ ДАІ отримано інформацію про наявність зареєстрованих за боржником двох транспортних засобів та про накладення арешту на ці транспортні засоби.

22 вересня 2015року отримано від ДПІ інформацію щодо рахунків боржника.

Із відповідей наданої іншими органами, до яких було відповідне звернення, встановлено відсутність іншого майна у власності боржника.

22 вересня 2015року винесено постанову про звернення стягнення на рахунки боржника, копії постанови направлено до банківської установи.

22 вересня 2015року винесено постанову про розшук транспортних засобів боржника, копії якої направлено на виконання до Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області та сторонам до відома.

22 вересня 2015 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

23 вересня 2015 рокуотримано відповідь з БТІ у Вишгородському районі станом, згідно якої право власності на квартиру АДРЕСА_1 у сНові Петрівці за боржником не зареєстровано.

02 жовтня 2015 року до ВДВС Вишгородського РУЮ надійшла ухвала Вишгородського нного суду від 02 жовтня 2015 року про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця. Ухвалою Вишгородського районного суду від 2015 року у задоволені скарги ОСОБА_2 відмовлено.

08 жовтня 2015року отримано відповідь від АТ «Укрсиббанк» від 02 жовтня 2015 року, що постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання, кошти на рахунках відсутні.

21 жовтня 2015 рокуза адресою боржника рекомендованою кореспонденцією було направлено вимогу державного виконавця в якій боржника було забовязано надати інформацію про своє майно та було забовязано зявитися до державного виконавця не пізніше наступного дня після отримання вимоги. Даний лист повернувся без вручення боржнику за закінченям терміну зберігання.

21 жовтня 2015 року державним виконавцем направлено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ МВС України в м Києві щодо місця проживання боржника.

21 жовтня 2015 року державним виконавцем направлено запит до ВГІРФО ГУ МВС Ьаїни в Київській області щодо видачу боржнику закордонного паспорту.

13 листопада 2015 року від управління державної міграційної служби України в Київській касті отримано інформацію, що боржник паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався.

13 листопада 2015 року від Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області отримано повідомлення, що особливий склад УДАІ ГУ ВС України у Київській області орієнтовано на розшук та затримання транспортних Еобів КІА СЕІТАТО д.н.з : АІ3374ВМ та ГАЗ 3110 д.н. з : АІ 3854ЕЕ, що належать боржни.

20 січня 2016 року року отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових Ьв на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного рістру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_2, відповідно до якого: в реєстрах відсутні відомості щодо даної квартири.

Також, при виконанні зведеного виконавчого провадження державним виконавцем були вчинені дії, щодо перевірки майнового стану боржника, а саме: направлялися електронні затити до Державної фіскальної служби України щодо рахунків реєстрованих за боржникам; електронні запити до Пенсійного фонду України щодо отримання доходів боржника за трудовими та цивільно-правовими договорами - інформацію не знайдено.

Дані обставини підтверджуються матеріалами виконавчого провадження № 135/2/16.

Крім того, судом встановлено, що 25 серпня 2015 року державним виконавцем направлено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ МВС України в м Києві щодо місця проживання боржника. Згідно повідомлення відділу від 13 листопада 2015 року боржник ОСОБА_4 був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, проте змінив місце проживання і з 06 січня 2015 року знятий з реєстрації та зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно ч.5 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.49 вказаного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Отже, з огляду на отримання державним виконавцем документального підтвердження про зміну місця проживання боржника, та враховуючи відсутність майна боржника на території Вишгородського району, на яке можна звернути стягнення, державний виконавець відповідно до вимог закону виніс постанову про закінчення виконавчого провадження і направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу державної виконавчої

служби за місцем проживання боржника.

За таких обставин, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні скарги з огляду на те, що державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, дотримався вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не порушив прав заявника.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що що суд не врахував факт нерозшуку зареєстрованих за боржником автомобілів та наявності постанови про їх розшук, яка не скасована. В даному випадку підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є обставини щодо зміни місця проживання боржника та відсутності за колишнім місцем його проживання будь-якого майна, яке б підлягало опису і арешту. Наведені підстави вказані у тексті оспорюваної заявником постанови державного виконавця та відповідають вимогам закону.

Доводи про наявність такого майна, зокрема автомобілів безпідставні, бо як встановлено автомобілі за місцем реєстрації відсутні і оголошені в розшук, що у свою чергу свідчить про відсутність у державооо виконавці можливості описати їх і реалізувати, тобто вчинити виконавчі дії на виконання судового рішення.

Посилання апелянта на те, що закінчення виконавчого провадження перешкодить передачі арештованих автомобілів безпідставні, поскільки згідно ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» уразі закінчення виконавчого провадження із направленням виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби арешт, накладений державним виконавцем на майно зберігається, що у свою чергу свідчить про дотримання прав заявника.

Доводи апеляційної скарги про те, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів щодо встановлення в повному обсязі рухомого і нерухомого майно боржника, спростовуються матеріалами справи, в яких міститься копія виконавчого провадження і з якої вбачається, що державним виконавцем були вжиті всі необхідні заходи для виконання рішення суду, в тому отримані відповідні довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо майна боржника та встановлено його відсутність.

Інших доводів незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не наведено.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: