Рішення № 58858631, 06.07.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3356/16-ц

Провадження № 2/344/3060/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря - Мічути Т.Б.

за участю сторін:

представника позивача - Воробець О.В.

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськцивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та накладення арешту на житло дитини, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2016 року позивач Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та накладення арешту на житло дитини. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на обліку служби у справах дітей з 18 травня 2015 року перебуває малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3. ОСОБА_5 є дитиною-інвалідом з вродженими вадами розвитку. Відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, за дитиною не доглядають, не приймають участі у її вихованні та утриманні, не створюють належних умов для проживання дитини, в житлі брудно, стійкий запах алкоголю та цигарок, відповідачі схильні до ведення аморального способу життя. ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку з 30 липня 1996 року з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, рання ремісія. ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з 06 вересня 2011 року з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, часткова ремісія. Відповідач ОСОБА_3 впродовж 2015 року двічі притягувалася до адміністративної відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідач ОСОБА_2 впродовж 2015 року чотири рази притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, періодично вживав наркотичні засоби, схильний до агресії, неодноразово погрожував позивачу та дитині фізичною розправою. 24 липня 2015 року матір з дитиною прийнято до Івано-Франківського міського соціально-реабілітаційного центру матері та дитини «Містечко Милосердя Святого Миколая», проте через місяць мати самовільно покинула даний заклад. Такі випадки ставали частими, кожного разу після повернення мати своїх материнських обов'язків не виконувала. У зв`язку з зазначеним позивач просить позбавити батьківських прав відповідачів відносно дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути з ОСОБА_5 ОСОБА_7 ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду, а також накласти заборону на відчуження житла, право користування яким має малолітня ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивач підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, поставлена на облік як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 8).

Згідно відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, відомості про батька у свідоцтві про народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України (а.с. 9).

Відповідно до інформації Івано-Франківської міської дитячої клінічної лікарні від 07 квітня 2015 року № 109, дитина ОСОБА_5 разом із матір'ю, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, доставлено в стаціонар швидкою медичною допомогою у супроводі оперуповноваженого СКМСД міста Івано-Франківська; наступного дня жінка разом із дитиною самовільно покинула стаціонар, враховуючи наведене, дана сім'я перебуває на обліку як кризова (а.с. 10).

24 квітня 2015 року ОСОБА_3 дані письмові пояснення, в яких вона зобов'язувалася змінити свою поведінку та спосіб життя (а.с. 11).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов сім'ї від 23 квітня 2015 року, у квартирі ОСОБА_2 по АДРЕСА_3, батьки не створили належних умов для проживання дитини, у квартирі брудно, стійкий запах алкоголю та цигарок (а.с. 12).

Івано-Франківський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді звернувся до начальника Служби у справах дітей стосовно вирішення питання доцільності вилучення дитини із сім'ї у зв'язку із загрозою її життю та здоров'ю (а.с. 13).

15 травня 2015 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до Служби у справах дітей про тимчасове влаштування її та дитини до містечка святого Миколая (а.с. 14).

Заступник начальника служби у справах дітей звернулася із заявою до начальника СКМСД УМВС в Івано-Франківській області про вжиття заходів до ОСОБА_2 щодо надання тілесних ушкоджень доньці (а.с. 15).

Міська дитяча клінічна лікарня звернулася із листом до заступника міського голови, голови комісії з питань захисту прав дітей стосовно вирішення питання про влаштування до Надвірнянського будинку дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із невиконанням її батьками своїх батьківських обов'язків (а.с. 16).

Управління у справах сім'ї, молодіжної та гендерної політики звернулося із заявою до начальника МВ УМВС в Івано-Франківській області про комісійне з обов'язковою участю працівників міліції обстеження житлових умов, організацію психологічної допомоги, соціальний супровід сім'ї, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 17).

Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня звернулася із заявою до начальника кримінальної міліції у справах дітей УМВС в Івано-Франківській області, начальника управління у справах сім'ї, молодіжної та гендерної політики, начальника відділу захисту прав та інтересів дітей прокуратури міста Івано-Франківська про вжиття заходів щодо захисту прав дитини ОСОБА_5 (а.с. 18).

З листа начальника сектору кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Івано-Франківській області вбачається, що зі слів матері ОСОБА_3 тілесні ушкодження малолітній ОСОБА_5 наніс батько ОСОБА_2 в ході вчинення сімейної сварки за місцем проживання (а.с. 19).

22 травня 2015 року ОСОБА_3 звернулася з заявою до Органу опіки та піклування про тимчасове влаштування дитини до Надвірнянського будинку дитини у зв'язку із складними життєвими обставинами та інвалідністю дитини (а.с. 20).

Відповідно до Витягу з рішення від 29 травня 2015 року № 302 «Про розгляд питань органу опіки та піклування», вирішено звернутися до департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації з проханням видати путівку для тимчасового влаштування дитини ОСОБА_5 до Надвірнянського будинку дитини до вирішення її подальшої долі (а.с. 21).

ОСОБА_2 звернувся із заявою про відмову від тимчасового влаштування дитини ОСОБА_5 до Надвірнянського будинку дитини (а.с. 22).

ОСОБА_3 звернулася з заявою про відмову від тимчасового влаштування дитини ОСОБА_5 до Надвірнянського будинку дитини (а.с. 23).

Згідно листа Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні від 04 червня 2015 року № 1245, за час перебування дитини ОСОБА_5 у даній лікарні перший раз батьки участі у вихованні дитини не брали, рекомендації лікарів не виконували. При поступленні дитини другий раз в лікарню мама поводилася позитивно, виконувала рекомендації лікарів (а.с. 24).

Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня просить вжити заходів щодо захисту прав дитини ОСОБА_5 (а.с. 25).

18 червня 2016 року ОСОБА_3 надані письмові пояснення, в яких вона зобов'язалася змінити свою поведінку та спосіб життя (а.с. 26).

ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку з 30 липня 1996 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності, рання ремісія. ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з 06 вересня 2011 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності, часткова ремісія (а.с. 27).

У квартирі за адресою:АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.28).

Сектор молодіжної превенції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області звернувся з листом до начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів дитини ОСОБА_5 (а.с. 29).

З листа директора Івано-Франківського міського соціально-реабілітаційного центру матері та дитини «Містечко Милосердя Святого Миколая» вбачається, що ОСОБА_3 у даному закладі з'явилася 24 липня 2015 року зі своєю дочкою ОСОБА_5 На початку проявляла себе доброю мамою, але через місяць покинула заклад на тиждень, такі випадки були частими. Останнє зникнення матері тривало 2 місяці. 14 січня 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 провідали дочку разом. В подальшому ОСОБА_2 неодноразово приходив сам, приносив гостинці і 100 гривень. Батьки разом принесли для лікування ОСОБА_5 600 гривень. В січні було 5 таких візитів (а.с. 30).

Висновком Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області встановлено, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ОСОБА_3стосовно дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, є доцільним (а.с. 31-34).

Стаття 165 Сімейного кодексу України передбачає, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 15-16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні відповідачі не піклуються про свою малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, не забезпечують дитині необхідного харчування, медичного догляду, виховання, не спілкуються з дитиною, не підтримують жодних зв'язків з дитиною, ведуть аморальний спосіб життя, тобто ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід позбавити батьківських прав батька ОСОБА_2 та матір ОСОБА_3.

Розглядаючи вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181 Сімейного кодексу України зазначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 182 Сімейного кодексу України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Стягуючи аліменти та визначаючи їх розмір, суд враховує стан здоров'я відповідачів, те, що у відповідачів на утриманні, крім доньки ОСОБА_5, інших дітей немає, рівень забезпеченості та розмір доходів відповідача, у зв'язку з наведеним суд вважає необхідним та можливим стягнути з кожного з відповідачів аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду, тобто з 18 березня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття.

У відповідностіз пунктом частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо вимог про накладення арешту на житло дитини, то суд виходить з наступного.

Частина четверта статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» встановлює, що суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Як вбачається з довідки № 02-02/5244 виписки з будинкової книжки про реєстрацію та склад сім'ї від 25 грудня 2015 року, у квартирі за адресою:АДРЕСА_1, зареєстрована малолітня ОСОБА_5 (а.с. 28).

За таких обставин, враховуючи необхідність забезпечити збереження майна малолітньої ОСОБА_5, суд вбачає підстави для накладення заборони відчуження на вказане житло до досягнення дитиною повноліття.

Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при пред`явленні позову був звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 13 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн. в рівних частках.

На підставі вищенаведеного, відповідно до статей 164, 165, 166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, статті 17 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись статтями 3, 4, 6, 7, 10, 57-60, 77, 88, 169, 197, 209, 212-214, 218, 222, 223, 292, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та накладення арешту на житло дитини - задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позбавити батьківських прав у відношенні доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 18 березня 2016 року додосягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 18 березня 2016 року додосягнення дитиною повноліття.

Накласти заборону на відчуження житла, право користування яким має малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: квартиру АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судовий збір у розмірі 275,60 грн. (двісті сімдесят п'ять грн. 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 275,60 грн. (двісті сімдесят п'ять грн. 60 коп.).

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 липня 2016 року.

Повний текст рішення суду складений 08 липня 2016 року.

Суддя Л.В. Мелещенко