Постанова № 58857727, 31.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 травня 2016 року 16 год. 00 хв. № 826/24135/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (далі - позивач, ПАТ "Київпорт") до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 17 квітня 2015 року №0007471504, від 09 липня 2015 року №0013721503 та від 20 жовтня 2015 року №0019611503 (далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами протиправної перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідною ухвалою суду (суддя ОСОБА_1.) відкрито провадження в адміністративній справі №826/24135/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У зв'язку із припиненням повноважень судді ОСОБА_1 щодо здійснення правосуддя, у провадженні якого перебувала справа та ним не розглянута по суті, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду (суддя Данилишин В.М.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2015 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік, за результатами якої складено акт перевірки №1514/26-56-15-04-18 (далі - акт №1514), відповідно до якого ПАТ "Київпорт" порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, а саме:

- за рішенням суду від 18 червня 2013 року №К/800/28922/13 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, Наказ ДПА України від 07 грудня 2010 року №927: сума сплаченого податкового боргу - 14023,70 грн., кількість днів прострочення - 840 днів;

- за податковою декларацією від 27 лютого 2013 року №9009797840: сума сплаченого податкового боргу - 90746,40 грн., кількість днів прострочення - 536 днів;

- за податковою декларацією від 27 лютого 2013 року №9009797840: сума сплаченого податкового боргу - 39,35 грн., кількість днів прострочення - 509 днів.

На підставі акту №1514, відповідачем 17 квітня 2015 року прийнято оскаржуване рішення №0007471504, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку в розмірі 104809,45 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 20961,89 грн.

30 червня 2015 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з земельного податку з юридичних осіб за 2015 рік, за результатами якої складено акт перевірки №2682/26-56-15-03-18 (далі - акт №2682), відповідно до якого ПАТ "Київпорт" порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, а саме:

- за рішенням суду від 18 червня 2013 року №К/800/28922/13 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, Наказ ДПА України від 07 грудня 2010 року №927: сума сплаченого податкового боргу - 67040,45 грн., кількість днів прострочення - 999 днів;

- за податковою декларацією від 27 лютого 2013 року №9009797840: сума сплаченого податкового боргу - 338,40 грн., кількість днів прострочення - 667 днів;

- за податковою декларацією від 01 березня 2013 року №9010266731: сума сплаченого податкового боргу - 1311,60 грн., кількість днів прострочення - 697 днів.

На підставі акту №2682 відповідачем 09 липня 2015 року прийнято оскаржуване рішення №0013721503, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку в розмірі 68690,45 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 13738,09 грн.

06 жовтня 2015 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік, за результатами якої складено акт перевірки №4478/26-56-15-03-18 (далі - акт №4478), відповідно до якого ПАТ "Київпорт" порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, а саме, за податковою декларацією від 27 лютого 2013 року №9009797840:

- сума сплаченого податкового боргу - 500,00 грн., кількість днів прострочення - 785 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 40400,00 грн., кількість днів прострочення - 776 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 490,00 грн., кількість днів прострочення - 773 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 42170,00 грн., кількість днів прострочення - 769 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 100,00 грн., кількість днів прострочення - 765 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 26571,80 грн., кількість днів прострочення - 762 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 30000,00 грн., кількість днів прострочення - 759 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 30000,00 грн., кількість днів прострочення - 758 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 1000,00 грн., кількість днів прострочення - 757 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 7000,25 грн., кількість днів прострочення - 744 днів;

- сума сплаченого податкового боргу - 30000,00 грн., кількість днів прострочення - 730 днів.

На підставі акту №4478, відповідачем 20 жовтня 2015 року прийнято оскаржуване рішення №0019611503, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку в розмірі 208232,05 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 41646,41 грн.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Відповідно до пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України), посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із пп.пп. 75.1.1, 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, камеральна перевірка проводиться на підставі даних податкової звітності, відповідно, підстав для перевірки своєчасності сплати податку до бюджету в межах камеральної перевірки контролюючих орган не має правових підстав, оскільки це потребує використання інших даних, ніж зазначені у податковій звітності, та може бути предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 286.2, п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У свою чергу, відповідно до пп.пп. 287.1, 287.3 та 287.4 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду належних доказів в обґрунтування наявності порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку, а також рішення суду від 18 червня 2013 року №К/800/28922/13 про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, Наказ ДПА України від 07 грудня 2010 року №927.

Також, відповідачем не надано суду жодних доказів, з яких можливо було б встановити яким чином відповідачем визначено спірні суми податкового боргу, сплачені з порушенням встановлених законом термінів, та строк такого прострочення.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на недотримання відповідачем вимог ПК України під час перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржувані рішення, а також на не підтвердження належними доказами сплати позивачем податкових зобов'язань з порушення встановлених термінів, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідачем прийняті протиправно, а тому, як наслідок, вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 17 квітня 2015 року №0007471504, від 09 липня 2015 року №0013721503 та від 20 жовтня 2015 року №0019611503.

3. Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (код ЄДРПОУ 03150071) здійснений ним судовий збір у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39467012).

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин