Постанова № 58857466, 30.06.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 р. м. Чернівці справа № 824/248/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Пелехатої А.В.

сторін:

представника позивача - Бурми С.В.

представника відповідача - Шеромова В.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка"

до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області, правонаступником якої є Чернівецька ОДПІ (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30.12.2015 р. №0004322201.

В обґрунтування позову позивач вказував, що зміст і висновки акту перевірки є помилковими, а тому не дають правових підстав для винесення податкового повідомлення-рішення, відтак воно є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 року №0004322201 є законним та обґрунтованим.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі наказу №442 від 13.10.2015 р. та направлень виданих ДПІ у м. Чернівцях від 27.10.2015 р. №000995, №000996, №000997, №000998, №000999, № 001000, від 02.11.2015 р. № 001009, №001011, працівниками податкового органу згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. п.77.1, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боянівка", (далі -ТОВ "Торговий дім ,:!Боянівка") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період 3.01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої 14.12.2015 р. складено акт №1635/24-12-22-01/38646791 ( Т.1 а.с.109-168, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 222, 223).

В ході проведення перевірки встановлено, в т. ч. завищення задекларованих ТОВ "ТД Боянівка" показників у рядку 06.4 Декларації „Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" за 2014 рік в сумі 2729770,0 грн. внаслідок безпідставного включення до складу витрат підприємства суми списаної дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам безнадійної.

Перевіркою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку підприємства станом на 31.12.2014 р. по бухгалтерському рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" обліковується дебіторська заборгованість ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" перед ТОВ "ТД "Боянівка" в сумі 2729770,02 грн. Вищезазначена дебіторська заборгованість виникла внаслідок укладання між ТОВ "Торговий Дім "Боянівка", ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" та громадянином України ОСОБА_3 договору №01/07/13 про заміну кредитора у зобов'язанні (цесія) від 01.07.2013 р.

Зокрема, в акті зафіксовано, що між ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" (Боржник) в особі представника ОСОБА_4, ТОВ "ТД "Боянівка" (Новий кредитор) в особі директора ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_3 (Первісний кредитор) укладено Договір про заміну кредитора у зобов'язанні (цесії) від 01.07.2013 р. №01/07/13, предметом якого є, зокрема, переуступка Первісним кредитором Новому кредитору боргу (грошового зобов'язання Боржника) у розмірі 19886174,82 грн., що виник на підставі договору про порядок задоволення зворотної вимоги щодо відшкодування витрат (регресу) від 27.06.2013 р. Переуступка права вимоги боргу у розмірі 19886174,82 грн. зараховується Первісним кредитором у якості компенсації за уступку права вимоги Первісним кредитором Новомукредитору. Новий кредитор зобов'язаний оплатити зазначену суму у термін вказаний Первісним кредитором, за його усною або письмовою вимогою не пізніше 2-х річного терміну з моменту підписання даного договору.

Під час проведення перевірки товариством надано договір про порядок задоволення зворотної вимоги щодо відшкодування витрат (регресу) від 27.06.2013 р., укладений громадянином ОСОБА_3 (Кредитор) та ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" (Боржник) в особі представника ОСОБА_4, умовами якого передбачено, що Кредитор виконав грошове зобов'язання Боржника перед ПАТ АБ "Укргазбанк" (що передбачені Кредитним договором від 03.10.2011 р. №46/04-ю/2011), шляхом передачі у власність ПАТ АБ "Укргазбанк" предмету застави - права, майнової вимоги (у відповідності до договору застави права майнової вимоги грошових коштів від 03.10.2011 р.), джерелом якого є депозитний договір від 03.10.2011 р. №001/10/11/0046, що укладений між Кредитором та ПАТ АБ "Укргазбанк".

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" у ТОВ "ТД "Боянівка", зокрема, по договору про заміну кредитора зобов'язанні (цесії) від 01.07.13 №01/07/13, станом на 01.01.14, рахувалася дебіторська заборговність ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" у сумі 13243043,93 грн.

За період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. між ТОВ "ТД "Боянівка" та ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" проведено наступні операції, а саме:

- укладено Договір про переведення боргу від 03.02.2014 р. №05/02/14, згідно з якого ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" (Первісний боржник) переводить свій борг у розмір 385048,77 грн., а ТОВ "ТД "Боянівка" (Новий боржник) приймає на себе зобов'язання в частині погашення переведеного боргу, що виник внаслідок отримання ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" цементу від ПАТ "Подільський цемент" (Кредитор) за договором купівлі-продажу від 11.01.2012 № 12-25;

- укладено Договір про переведення боргу від 03.02.2014 р. №1, згідно з яким ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" (Первісний боржник) переводить свій борг у розмірі 520753,53 грн., а ТОВ "ТД "Боянівка" (Новий боржник) приймає на себе зобов'язання в частині погашення переведеного боргу, що виник внаслідок отримання ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" цементу від ПАТ "Івано-Франківськцемент" (Кредитор) за договором продажу продукції від 30.12.2011 р. № 24/10-12 ВН;

- ТОВ "ТД "Боянівка" здійснено за ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" оплату до ПП "Трансексперт плюс" на суму 1000 грн. (на підставі листа від 01.04.2014 р. №38) та до ДКСУ на суму 170 грн. (на підставі листа від 16.04.2014 р. №39) в рахунок оплати відповідно до договору від 30.04.2013 р. № 02;

- проведено акт взаємозаліку від 31.03.2014 р. №186 на суму 101185,19 грн. в погашення договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 01.07.2013 р. №01/07/13;

- укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.04.2014 р. № 1, відповідно до якої, станом на 25.04.2014 р. , між сторонами виникли наступні зустрічні вимог: ТОВ "ТД "Боянівка" є кредитором ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" на суму 14048831,04 грн. (по договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 01.07.2013 р. №01/07/13); ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" є кредитором ТОВ "ТД "Боянівка" на суму 11180109,63 грн. (попередня оплата по договору купівлі - продажу цементу від 30.04.2013 р. №ТДБ 03). Вказані зобов'язана припиняються в межах взаємного боргу 5495739 грн.;

- укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.05.2014 р. № 2, відповідно до якої, станом на 05.05.2014, між сторонами виникли наступні зустрічні вимоги: ТОВ "ТД "Боянівка" є кредитором ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" на суму 8553092,04 грн. (по договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 01.07.2013 р. №01/07/13); ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" є кредитором ТОВ "ТД "Боянівка" на суму 5684370,63 грн. (по договору купівлі - продажу цементу від 30.04.2013 р. № ТДБ 03). Вказані зобов'язання припиняються в межах взаємного боргу 5684370,63 грн.;

- укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.05.2014 р., відповідно до якої, станом на 07.05.2014 р., між сторонами виникли наступні зустрічні вимоги: ТОВ "ТД "Боянівка" є кредитором ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" на суму 2868721,41 грн. (по договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 01.07.13 №01/07/13); ТОВ "Боянівка Імпекс ТД" є кредитором ТОВ "ТД "Боянівка" на суму 14173,77 грн. (по договору відступлення права вимоги від 05.05.2014 р. №05/02/14-1). Вказані зобов'язання припиняються в межах взаємного боргу 14173,77 грн.;

- проведено акт взаємозаліку від 31.03.2014 р. № 186 на суму 101185,19 грн., 08.05.2014 р. № 492 на суму 36150,52 грн. та від 26.12.2014 р. на 88627,10 грн. у погашення договору про заміну кредитора у зобов'язанні від 01.07.2013 р. № 01/07/13.

Перевіркою також встановлено, що на підставі вищезазначених угод та актів взаємозаліків ТОВ "Торговий Дім "Боянівка" були зроблені відповідні записи в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" та зменшено заборгованість по договору № 01/07/13 про заміну кредитора у зобов'язанні (цесія) від 01.07.2013 р. на суму 10513273,91грн.

Залишок непогашеної дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку по рахунку 6851 (по переведеному боргу ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" на загальну суму 19886174,82 грн. згідно договору від 01.07.2013 р. № 01/07/13) станом на 31.12.2014 р. складав 2729770,02 грн.

Згідно даних регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" 31.12.2014 р. ТОВ "Торговий Дім "Боянівка" суму дебіторської заборгованості в розмірі 2729770,02 грн. списано шляхом відображення її по дебету субрахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги" та кредиту субрахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" та включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток із відображенням її у рядку 06.4 „Інші витрати звичайної діяльності" Декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

За результатами проведеної перевіркою відповідачем зроблено висновок, в т.ч. про порушення позивачем п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.п.138.10.6 п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.159.1.1, п.п.159.1.3 п.159.1 ст.159 ПК України в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік в сумі 2729770 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 491359,00 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивач подав до ДПІ у м. Чернівцях письмове заперечення (Т.1 а.с. 185 - 193).

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки, 25.12.2015 р. ДПІ у м. Чернівцях визнала висновки викладені в акті перевірки від 14.12.2015 р. такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (Т. 1 а.с. 170-184).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015р. №00043221 про сплату 491359,00 грн. податку на прибуток та 245679,50 грн. штрафних санкцій (Т. 1 а.с. 38).

15.01.2016 р. представник позивача оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (а.с.Т.1 40-44).

За результатами розгляду вказаної скарги, 01.02.2016 р. заступником начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Чернівчан Н.В. прийнято рішення №171/10/24-13-10-01-08, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області від 30.12.15 №0004322201, а скаргу ТОВ "Торговий дім "Боянівка" - без задоволення (а.с. Т.1 45 - 48).

09.02.2016 р. позивач оскаржив рішення ДПІ в м. Чернівцях від 30.12.2015р. №00043221 та рішення ГУ ДФС у Чернівецькій області від 01.02.2016 р. №171/10/24-13-10-01-08 до Державної фіскальної служби України (а.с. Т.1 50-53).

За результатами розгляду скарги, 04.04.2016 р. ДФС України прийнято рішення № 7253/6/99-99-10-01-01-25, яким залишено без змін рішення ДПІ в м. Чернівцях від 30.12.2015р. №00043221 та рішення за результатами розгляду первинної скарги від 01.02.2016 р. №171/10/24-13-10-01-08 ГУ ДФС у Чернівецькій області, а скаргу - без задоволення (а.с.Т.1 55-57).

Не погоджуючись із рішенням ДПІ у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області форми "Р" від 30.12.2015 р. №0004322201, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в адміністративному позові варто відмовити повністю, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI (далі - ПК України, в редакцій чинній на час спірних правовідносин).

Згідно з визначенням п.п.14.1.27 п.14.1. ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податкуу грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) підчас здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи, переведення боргу (який виник в результаті погашення ОСОБА_3 грошових зобов'язань ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" перед ПАТ "Укргазбанк" по Кредитному договору) від ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" на ТОВ "Торговий Дім "Боянівка", є операцією, не пов'язаною з господарською діяльністю ТОВ "Торговий Дім "Боянівка" в розумінні п.п. 14.1.36 п. 1411 ст. 14 ПК України, оскільки така операція не передбачає отримання доходів, а частина боргу ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" перед ТОВ "Торговий Дім "Боянівка" в сумі 2729770,02 грн. залишилася непогашеною та списана ТОВ "Торговий Дім "Боянівка" на витрати.

Із змісту п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України випливає, що розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з п.п. 139.1 ст.139 ПК України до складу витрат не включаються витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до п.153.5 ст.153 ПК України з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами. При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог цього Кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат згідно з вимогами цього Закону. Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку. Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

Як свідчать матеріали справи, 23.10.2015 р. ТОВ "ТД "Боянівка" подано до ДПІ у м. Чернівцях уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (вхідний № 9082135022) з додатками, де до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток (в рядку 06.4 ІВ "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" декларації суму 2738631,00 грн. та в рядку 06.4.38 "Суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості" додатка ІВ) задекларовано дебіторську заборгованість ТОВ "ТД "Боянівка" у сумі 2729770,00 грн. (а.с. 71-74, 78-79)

Відповідно до п.п. 138.10.6 (г) п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Отже, безнадійна заборгованість може зменшити об'єкт оподаткування - через резерв сумнівної заборгованості відповідно до п.п. 138.10.6 п.138.10 ст.138 ПК, однак такий резерв у період, що перевірявся, позивачем не створювався.

Згідно з визначенням п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, яка не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника" визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

З аналізу правових норм випливає, що однією із підстав безнадійної заборгованості суб'єктів господарювання є визнання банкрутом у встановленому законом порядку або припинені як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України "Про відновлення платоспроможності платника боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Згідно ст. 1 цього Закону банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 37 Закону № 2343-XII у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (ч.1 ст. 37 Закону № 2343-XII).

Статтею ст. 38 Закону № 2343-XII визначено наслідки визнання боржника банкрутом. Так, цією статтею Закону передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з моменту винесення господарським судом постанови про визнання юридичної особи банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, заборгованість останньої є безнадійною.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 р. порушено провадження по справі № 926/914-6/14 про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" (Т. 1 а.с. 95-96).

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 14.07.2014 р. визнано банкрутом ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 4 місяці, тобто до 14.11.2014 р. (Т. 1 а.с. 97-98).

Постановами Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 р. ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 р. та постанову від 14.07.2014 р. залишено без змін.

Постановами Вищого господарського суду України від 11.11.2014 р. касаційні скарги АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 р. та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2014 р. і постанову від 14.07.2014 р. по справі № 926/914-6/14 скасовано, а справу №926/914-6/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області на стадію підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2014 р. по справі №926/914-6/14 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" та введено мораторій на задоволення вимог кредитора.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 р. залишено без змін ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2014 по справі № 926/914-6/14.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2015 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2014 р. по справі № 926/914-6/14 залишено без змін.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 30.06.2015 по справі № 926/914-6/14 визнано ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" голову ліквідаційної комісії Бурму С.В. Скасовано арешти, накладені на майно ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД". Припинено повноваження засновників, власників (власника) майна ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" та припинено повноваження всіх органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; звільнено керівника ТзОВ "Боянівка Імпекс ЛТД".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 р. по справі № 926/914-6/14 постанову Господарського суду Чернівецької області від 30.06.2015 р. по справі № 926/914-6/14 скасовано повністю. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Постановою Вищого господарського суду від 12.01.2016 р. по справі № 926/914-6/14 постанову господарського суду Чернівецької області від 30.06.2015 по справі N 926/914-б/14 в частині призначення ліквідатором ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" Бурму С.В. - скасовано, а в решті постанову господарського суду Чернівецької області від 30.06.2015 по справі № 926/914-б/14, залишено без змін.

Як слідує із наведених судових рішень, на дату списання заборгованості на витрати позивача (31.12.2014 р.) ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" не було визнано в установленому законом порядку банкрутом

З дослідженого в судовому засіданні регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів, встановлено що позивачем не формувався резерв сумнівних боргів, а сума списаної заборгованості не зараховувалась та не обліковувалась на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" з аналітикою по боржнику.

Перевіркою встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Боянівка" додаток СБ "Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості" до ДПІ у м. Чернівцях не подавався та не складався. Сума списаної дебіторської заборгованості ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" в розмірі 2729770,02 грн. у рядку 03.11 додатка ІД "Інші доходи" та рядку 06.4.24 додатка ІВ "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" не відображалася. Дана сума дебіторської заборгованості відображена товариством тільки у рядку 06.4.38 додатка ІВ "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати".

Згідно представлених до перевірки товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Боянівка" первинних бухгалтерських документів встановлено, що сума списаної та включеної до складу витрат дебіторської заборгованості ТОВ "Боянівка Імплекс ЛТД" в розмірі 2729770,02 грн. не пов'язана із затримкою в оплаті реалізованих товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Торговий Дім "Боянівка" на адресу ТОВ "Боянівка Імплекс ЛТД", що підлягали відображенню в складі доходів та врахуванню при зазначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток у попередніх звітних періодах. Суми даної дебіторської заборгованості до складу доходів ТОВ "Торговий Дім "ТД "Боянівка" не включалась.

23.10.2015 р. ТОВ "ТД "Боянівка" подано до ДПІ у м. Чернівцях уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (вхідний №9082135022) з додатками, де до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток (в рядку 06.4 ІВ "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" декларації суму 2738631,00 грн. та в рядку 06.4.38 "Суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості" додатка ІВ) задекларовано дебіторську заборгованість ТОВ "ТД "Боянівка" у сумі 2729770,00 грн. (а.с. 71-74, 78-79)

Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості визначено ст. 159 ПК України. Так, відповідно до пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 ПК України платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Платник податку - продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, відповідно до абзацу першого цього підпункту зобов'язаний одночасно зменшити суму витрат цього звітного періоду на собівартість таких товарів, робіт, послуг.

Дана норма передбачає зменшення суми доходу та зменшення суми витрат звітного періоду, однак дана сума дебіторської заборгованості відображена тільки у рядку 06.4.38 додатка ІВ "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" до Податкової декларації за податку на прибуток підприємства, тобто фактично позивачем замість зменшення суми доходу та суми витрат лише збільшено суму витрат звітного періоду.

Норми п.п. 159.1.3 п. 159.1 ст. 159 ПК України зобов'язують платника податків, який робить коригування у податковому обліку внаслідок врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості, разом із декларацією за звітний податковий період та копіями документів, які підтверджують наявність заборгованості (договорів купівлі-продажу, рішень суду тощо), подавати і повідомлення про зменшення доходу або витрат з посиланням на конкретні положення пп. 159.1.1 та/або п.п. 159.1.2 п. 159.1 ст. 159 ПК України.

Роль такого повідомлення відіграє додаток СБ "Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості" до Податкової декларації за податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Перевіркою встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Боянівка" додаток СБ "Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості" до ДПІ у м. Чернівцях не подавався та не складався. Сума списаної дебіторської заборгованості ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" в розмірі 2729770,02 грн. у рядку 03.11 додатка ІД "Інші доходи" та рядку 06.4.24 додатка ІВ "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" не відображалася. Дана сума дебіторської заборгованості відображена товариством тільки у рядку 06.4,38 додатка ІВ "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати", що не відповідає вимогам норм податкового законодавства України.

ТОВ "Торговий Дім "Боянівка" до ДПІ у м. Чернівцях 23.10.2015 р. подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 2014 рік. В складі уточнюючого розрахунку подано додаток ІВ, в якому заповнено рядок 06.4.38 та подано Ухвалу Господарського суду від 16.12.2014 р. про порушення справи про банкрутство" за заявою ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД".

Згідно представлених до перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Боянівка" первинних бухгалтерських документів встановлено, що сума списаної та включеної до складу витрат дебіторської заборгованості ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" в розмірі 2729770,02 грн. не пов'язана із затримкою в оплаті реалізованих товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Торговий Дім "Боянівка" на адресу ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД", що підлягали відображенню в складі доходів та врахуванню при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток у попередніх звітних періодах. Суми даної дебіторської заборгованості до складу доходів ТОВ "Торговий Дім "Боянівка" не включались.

Оскільки позивачем відповідна, сума заборгованості не була включена до складу доходів у нього немає права стосовно списання такої дебіторської заборгованості.

При проведенні бухгалтерських проводок стосовно списання відповідної заборгованості позивач був зобов'язаний керуватись абз. 4 п.153.5 ст.153 ПК України, а саме якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, відємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.

Отже, позивач при придбанні права вимоги зобов'язань ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД" поніс витрати більші ніж отримав доходи на суму 2729770,02 грн. Такі витрати виникли у зв'язку не виконанням вимоги боржником, тому відповідне від'ємне значення не мало включатись, до витрат позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позивач порушив норми податкового законодавства, у зв'язку з чим неправомірно сформував витрати за відповідний період.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки за результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.27 п.14.1.36 п.14.1. ст.14, п.138.2, п.п. 138.10.6 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.153.5 ст.153 п.п. 159.1.1, п.п.159.1.3 п. 159.1 ст. 159 ПК України, суд вважає, що відповідач правомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 р. №0004322201 на загальну суму 737038,5 грн., в т. ч. за основним платежем 491359,0 грн., за штрафними санкціями 245697,50 грн.

Ураховуючи наведене, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому суд в задоволенні позову відмовляє повністю.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому в задоволенні адміністративного позову варто відмовити повністю.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69 - 71, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 07 липня 2016 р. у зв'язку з перебуванням судді Левицького В.К. у відрядженні.