Рішення № 58855808, 07.07.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

07.07.2016

провадження 2/331/316/2016

справа 331/9053/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Смолки І.О.,

при секретарі Качан К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитої теплової енергії,

в с т а н о в и в :

Концерн «МТМ» у грудні 2015 р. звернуся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому зазначив, що позивач здійснював та продовжує здійснювати постачання теплової енергії в гарячій воді в нежитлові приміщення, які розташовані:

м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 6.20, прим.20;

м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 6.20, прим.37;

м.Запоріжжя, пр.Металургів, 6.14, прим.7,

які належать на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1.

Позивачем було відпущено теплову енергію відповідачу за період: лютого 2012 року - квітень 2014 року на загальну суму 41 018,91 грн.

Однак, відповідач на протязі спірного періоду не виконував свої обов'язки по сплаті спожитої теплової енергії.

У зв'язку з тим, що теплова енергія була отримана відповідачем безпідставно та повернення її в натурі не є можливим, відповідач у відповідності до ч.2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставне набуте майно, повинен відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду справи судом.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вартість безпідставно набутої теплової енергії за період з 01.02.2012 р. по 30.04.2014 р. у сумі 41081,91 грн. та судовий збір.

Заявою від 02.03.2016 р., до початку слухання справи по суті позивач змінив підставу позивних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь вартість послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача з позовом згодна частково, надала письмові заперечення і пояснила, що позивач помилково розрахував загальну заборгованість з 1 лютого 2012 р., так як право власності відповідача на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації: на приміщення по вул. 40 років Радянської України, 20, 1 поверху №20 з 04.07.2013р., на приміщення підвалу №37 з 25.12.2012 р., на приміщення №7 по пр. Металургів, 14 з 10.06.2013 р. Просить застосувати строк позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:

судом встановлено, що Концерн „Міські теплові мережі" діє на підставі статуту. Відповідно до п. 2.1 Статуту концерну Міські теплові мережі, затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови № 1589р від 26.07.2002 року, основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне те безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 263З-IV (надалі - Закон), „Правилами користування тепловою енергією", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Концерн „Міські теплові мережі" здійснював та продовжує здійснювати постачання теплової енергії в гарячій воді в нежитлові приміщення, які розташовані:

м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 6.20, прим.20;

м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 6.20, прим.37;

м.Запоріжжя, пр.Металургів, 6.14, прим.7,

які належать на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 11.05.2012 р. та інформаційними довідками з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Про подачу теплоносія до нежитлових приміщень за адресами: м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської. України, 6.20, прим.20; м.Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 6.20, прим.37; м.Запоріжжя, пр.Металургів, 6.14, прим.7 (про початок опалювальних сезонів 2011-2012р.р., 2012-2013р.р., 2013-2014р.р.) свідчать інформаційні листи КП «ВЕЖО №13» та МКП «Основаніє», а також акти з показаннями приладу обліку теплової енергії, що знаходиться в приміщенні №20 будинку №20 по вул.40 років Радянської України в м.Запоріжжя.

Система опалення приміщень відповідача є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, в якому вони розташовані. Тож, факт наявності теплопостачання в приміщення відповідача в спірному періоді є підтвердженим.

Нарахування відповідачу за поставлену в спірному періоді теплову енергію в приміщення № 20 будинку №20 по вул. 40 років Радянської України в м.Запоріжжя відповідно до переданих відповідачем показань приладу обліку теплової енергії та показань лічильника ГВС.

Нарахування відповідачу за поставлену теплову енергію в приміщення №37 будинку №20 по вул.40 років Радянської України в м.Запоріжжя здійснювались на підставі «Розрахунку теплового навантаження на опалення», який виконано ТОВ «Тепловик», а за ГВС відповідно до переданих відповідачем показань лічильника ГВС.

Нарахування відповідачу за поставлену теплову енергію в приміщення №7 будинку №14 по пр.Металургів в м.Запоріжжя здійснювались на підставі «Розрахунку теплового навантаження на опалення» №5879/14 від 22.11.2010 року.

Позивачем було відпущено теплову енергію відповідачу за період: лютого 2012 року - квітень 2014 року на загальну суму 41 018,91 грн., що підтверджується рахунками та актами приймання - передачі теплової енергії, надісланими на адресу відповідача, а саме:

2012 рік: лютий - 6442,99 грн., березень - 4373,05 грн., квітень - 599,60 грн., травень -127,69 грн., червень - 59,22 грн., липень - 106,40 грн., серпень - 33,31 грн., вересень - 74,03 грн., жовтень - 247,98 грн., листопад - 1482,35 грн., грудень - 4028,86 грн.;

2013 рік: січень - 4968,04 грн., лютий - 3511,60 грн., березень - 3499,56 грн., квітень -1053,01 грн., травень - 183,20 грн., червень - 62,92 грн., липень - 62 грн., серпень - 135,11 грн., вересень - 120,29 грн., жовтень - 1113,16 грн., листопад - 1284,99 грн., грудень -2119,15 грн.;

2014 рік: січень - 2116,06 грн., лютий - 1695,85 грн., березень - 1134,50 грн., квітень -383,99 грн.

Загалом за спірний період з 01.02.2012 - 30.04.14 рр. Відповідачу було нараховано до сплати 41 018,91 грн.

У відповідності до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» № 2633 IV від 02.06.2005 р. споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію».

Власником спірних приміщень був ОСОБА_2, який помер 03.09.2007 р. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України - незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тому, доводи представника відповідача про те, що право власності відповідача ОСОБА_1 на нерухоме майно виникло не з 2007 року, а з моменту його державної реєстрації - з 04.07.2013р., з 25.12.2012 р., з 10.06.2013 р., не ґрунтуються на Законі і суд їх до уваги не приймає.

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідача заявила про застосування судом строку позовної давності.

Судом встановлено, що 25.06.2015 року на підставі пункту 3 частини 1 статті 96 ЦПК України Концерн „МТМ" звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

13.07.2015 року Жовтневий районним судом м. Запоріжжя було винесено судовий наказ №331/4502/15-ц пр.2/331/546/15 по справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 41018,91 грн.

12.08.2015 року ухвалою № 2с/331/40/15 Жовтневого районного суду м. Запоріжжя судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості було скасовано.

Згідно пункту 2 частини 8 статті 105-1 ЦПК України, у разі скасування судового наказу, заявлені Стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Концерном «МТМ» розрахунок боргу здійснено з лютого 2012 року, з заявою про видачу судового наказу концерн звернувся до суду у червні 2015 р., тому, застосовуючи строк позовної давності, суд стягує з відповідача на користь позивача суму боргу з червня 2012 р. в межах трирічного строку позовної давності.

На підставі ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1218,00 грн.

Керуючисьст.ст.10,11,212-215 ЦПК України, Законом України «Про теплопостачання», суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь концерну «Міські теплові мережі» суму боргу вартості спожитої теплової енергії у розмірі 29475 грн. 58 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) на користь концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у сумі 1218,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Смолка І.О.