Ухвала суду № 58855384, 11.07.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 240/217/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1253/2016

Головуючий в I інстанції Кулікова В.В. Єдиний унікальний номер 240/217/16-ц

судя доповідач Мальований Ю.М. Номер провадження 22-ц/775/1253/2016

категорія 23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 липня 2016 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Новосядлої В.М., Азевича В.Б.

за участю секретаря: Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 16 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до відповідача з позовними вимогами про розірвання договору оренди землі № 38, укладеного 11 вересня 2008 року між сторонами та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за цим договором за 2014 рік у сумі 3646 грн. 33 коп. та за 2015 рік у сумі 4400 грн., а всього 8046 грн. 33 коп. просив також стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за вказаним договором за 2014 рік в сумі 3310 грн. 87 коп. та за 2015 рік в сумі 783 грн. 20 коп., всього в сумі 4094 грн. 07 коп.

Крім того, просив розірвати договір оренди землі № 39, укладений 11 вересня 2008 року та стягнути з відповідача заборгованості по орендній платі за даним договором за 2014 рік у сумі 3646 грн. 33 коп., за 2015 рік у сумі 4400 грн., всього 8046 грн. 33 коп. Стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за вказаним договором за 2014 рік в сумі 3310 грн. 87 коп. та за 2015 рік в сумі 783 грн. 20 коп., всього в сумі 4094 грн. 07 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що він є власником двох земельних ділянок площею 5,49 га. та 5,846 га., які передані в оренду відповідачу.

Вважає, що відповідачем порушуються умови договору оренди землі, оскільки той не платить орендну плату за користування земельними ділянками за 2014-2015 роки.

Позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з приводу виплати орендної плати, але отримав відмову у її виплаті. Оскільки відповідач порушує умови договорів оренди по сплаті орендної плати, вважає, що є підстави для розірвання договорів та стягнення заборгованості по орендній платі та пені за несвоєчасну сплату орендної плати.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 16 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Донбас» на користь позивача суму заборгованості по орендній платі за двома договорами оренди у розмірі 14 926 грн. 00 коп., вирішено питання по судовим витратам. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи та ухвалив рішення з порушенням вимог процесуального та матеріального права. Суд не врахував, що відповідачем систематично не виплачувалась орендна плата за договорами оренди, повідомлення про отримання орендної плати позивач від відповідача не отримував. Вважає, що зазначене є підставою для дострокового розірвання договорів оренди. Крім того вважає, що судом першої інстанції не обґрунтований розмір заборгованості по орендній платі за договорами оренди земельних ділянок, яку стягнув суд оскаржуваним рішенням та наполягає на стягненні заборгованості за двома договорами оренди у загальному розмірі 16 092 грн. 66 коп. Враховуючи несвоєчасну оплату орендної плати за договором оренди № 38 від 11 вересня 2008 року просить стягнути пеню за 2014-2015 роки у розмірі 5011 грн. 35 коп., у такому ж розмірі просив стягнути пеню за договором оренди № 39 від 11 вересня 2008 року, скасувавши рішення суду першої інстанції.

Сторони та їх представники були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання позивач та представник відповідача не зявились, що у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Від сторін надійшли заяви про слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_2, який наполягав на доводах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57- 60 ЦПК України; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір і що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із розяснень Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на землю серії ЯЕ №72025411 виданого Олександрівською РДА 28 травня 2008 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1420384400:01:000:0147, площею 5,49 га., розташованої на території Мирнодолинської сільської ради Олександрівського району Донецької області (а.с.33).

Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 28 липня 2015 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1240384400:01:000:0146, площею 5,8460 га., розташованої на території Мирнодолинської сільської ради Олександрівського району Донецької області.

Зазначені земельні ділянки перебувають у оренді ТОВ «Донбас» на підставі договорів оренди № 38 та № 39 від 11 вересня 2008 року (а.с. 14-17, 28-31). Згідно п. 3.1 зазначених договорів строк дії кожного договору складає 9 років.

Орендна плата за вказаними договорами, відповідно до п. 4.1 складає 3% від нормативної грошової оцінки і, відповідно до п. 4.2 її обчислення здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Строки сплати орендної плати вказаними договорами не оговорено.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором чи законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Звертаючись з позовними вимогами про розірвання договору оренди землі, позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів оренди земельних ділянок, чинного законодавства та його прав несплатою відповідачем позивачу орендної плати. Так ч. 1 ст. 24 Закону України «Про орендну плату» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична невиплата орендної плати. Посилаючись на ст. 32 Закону України «Про орендну плату» просить розірвати договори оренди земельних ділянок № 38 та № 39 від 11 вересня 2008 року і як підставу розірвання зазначених договорів зазначає систематичне порушення відповідачем договорів оренди, а саме невиплату орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до довідки № 14 від 18 квітня 2016 року, яка надана ТОВ «Донбас», ОСОБА_3 здавала в оренду ТОВ «Донбас» земельну ділянку, за користування якою отримувала орендну плату з 2009 року. За 2014 рік була включена до списків на отримання зерна, яке не отримувала, і за грошовою виплатою до бухгалтерії ТОВ «Донбас» не зверталась, за 2015 рік нарахування орендної плати проведено спадкоємцю ОСОБА_1 (а.с.64)

Згідно довідки ТОВ «Донбас» № 12 від 18 квітня 2016 року, ОСОБА_1 здає в оренду ТОВ «Донбас» земельну ділянку за користування якою отримував орендну плату з 2009 року. За 2014-2015 роки був включений до списків на отримання зерна, яке не отримав, і за грошовою виплатою до бухгалтерії не звертався (а.с.65).

Крім того до матеріалів справи додані повідомлення від 16 листопада 2015 року та від 21 грудня 2015 року, які ТОВ «Донбас» адресувало ОСОБА_1 за адресою: с. Мирна Долина Олександрівського району Донецької області, вул. Кубінська, буд. 47 і яким розяснено, що ОСОБА_1 до теперішнього часу не отримана зернова продукція, яка видається за оренду земельних ділянок (паїв). Продукцію необхідно отримати протягом тижня або звернутись із заявою на отримання орендної плати в грошовому еквіваленті до 20 грудня 2015 року, або до 29 грудня 2015 року відповідно. Додатково повідомлено, що ОСОБА_1 не отримана орендна плата за договорами оренди земельних ділянок за 2014 рік в сумі 3060 (за вирахуванням податку) х 2 =6120 гривень. Зазначений обсяг орендної плати можна отримати зерном або грошима, повідомивши своє рішення (а.с.62,63).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що причиною невиплати орендної плати за 2014-2015 роки є відмова від отримання орендної плати саме позивачем, так як не вбачається вини відповідача в несплаті позивачеві орендної плати. Позивач не надав належних і допустимих доказів, що він звертався до відповідача з приводу отримання орендної плати і йому було відмовлено. Таких доказів позивач не надав і суду апеляційної інстанції. Вина відповідача щодо невиплати позивачу орендної плати не доведена.

Крім того апеляційний суд погоджується з висновком суду щодо розміру заборгованості по орендній платі, яка визначена до стягнення судом.

В матеріалах справи мається довідка № 14 від 18 квітня 2016 року, надана ТОВ «Донбас» відповідно до якої ОСОБА_3 за користування земельною ділянкою нарахована орендна плата за 2014 рік у розмірі 3600 гривень, утримано ПДФО 535 грн. 50 коп., до сплати підлягає 3060 гривень. За 2015 рік нарахування проведено спадкоємцю ОСОБА_1 (а.с. 64).

Відповідно довідки № 12 від 18 квітня 2016 року ТОВ «Донбас» за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 нарахована орендна плата за 2014 рік 3600 грн., утримано ПДФО 540 грн., до сплати 3060 грн. За 2015 рік нараховано 10360 грн., утримано ПДФО 1554 грн., до сплати 8806 грн. (а.с.65)

Таким чином, сума боргу по виплаті орендної плати становить: 3060 грн.+3060грн.+8806грн.= 14 926 грн.

В обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі позивач свого розрахунку по цій заборгованості суду першої та апеляційної інстанції також не надав.

Крім того, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення пені за прострочення виплати орендної плати, оскільки під час розгляду справи не встановлено вини відповідача у простроченні виплати орендної плати позивачу, оскільки укладеними договорами оренди землі № 38 та № 39 від 22 вересня 2008 року строки виплати орендної плати за даними договорами не визначались, тобто відсутня дата, з якої мала б обліковуватися затримка розрахунку.

Апеляційний суд перевірив доводи позивача в його апеляційній скарзі та дійшов висновку, що вони є безпідставними.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником ОСОБА_2, на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 16 травня 2016 року відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 16 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: