Постанова № 58854220, 23.06.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 р. Справа № 805/741/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2015 року №0000161521/3371, №0000171521/3372, №0000151521/3370,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2015 року №0000161521/3371, №0000171521/3372, №0000151521/3370/том 1 а.с.4-7/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності торгових патентів і ліцензій, відповідачем, складено акт від 11.09.2015р. №45/05-15-21-3224102121. На підставі висновків акту перевірки відповідачем 29вересня 2015р прийнято податкові повідомлення-рішення №0000151521/3370, №0000161521/3371, №0000171521/3372.Вважає, прийняті податкові повідомленнярішення протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки висновки акту перевірку не підтверджуються наявними документами первинного бухгалтерського обліку.

Просить суд,скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року №0000161521/3371, №0000171521/3372, №0000151521/3370/том 1 а.с.6/.

Представник позивача у судове засідання зявився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.

Представники відповідача у судове засідання зявилися, але надали заяву про розгляд справи у письмовому проваджені. У попередніх судових засіданнях надавали пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях,позовні вимоги не визнавав з підстав викладених у письмових запереченнях, в яких зазначали, що актом перевірки від 11.09.2015р. №45/05-15-21-3224102121 встановлено ряд порушень, що підтверджуються матеріалами перевірки. Податкові повідомлення-рішення прийнято відповідно до чинного законодавства та є правомірними. Просили суд відмовити у задоволенні позову /том 1 а.с.40-42/.

Відповідно до приписів ч.2 ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності перешкод для розгляду справи на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1. Позивач перебуває на обліку платника податків в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області/том 1 а.с.19/.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до направлень на проведення фактичної перевірки та наказу про призначення фактичної перевірки відповідно до вимог п.п.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-.1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4, 20.1.6, 20.1.9 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.80.1 ст.80, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області 11 вересня 2015 року проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності торгових патентів та ліцензій. За наслідками перевірки складено акт від 11.09.2015р. №45/05-15-21-3224102121 /том 1 а.с.8-13/.

Згідно з висновком акту перевірки позивачем допущено такі порушення законодавства:

-п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не проведення розрахункової операції через зареєстрований та переведений у фіскальний режим роботи РРО та невидача розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції;

-п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не зберігання протягом встановленого терміну розрахункових книжок;

-п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не ведення у порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 23 716,55грн.;

-ст.11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби;

-постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв», в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої;

-ст.85 Податкового кодексу України в частині не надання документів до перевірки, на вимогу перевіряючих.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погодившись із висновками акту перевірки від 11.09.2015р. №45/05-15-21-3224102121, подала до ДПІ у м. Крматорську ГУ ДФС у Донецькій області заперечення на акт перевірки/том 1 а.с.52/.

ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області висновки акту від 11.09.2015р. №45/05-15-21-3224102121залишені без змін.

На підставі акту перевірки від 11.09.2015р. №45/05-15-21-3224102121 Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року :

-№0000151521/3370 форми «С», яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27 188,65грн.;

-№0000161521/3371 форми «С», яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 47 774,10грн.;

-№0000171521/3372 форми «Р», яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафу у розмірі 510грн. /том 1а.с.14-16/.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не в повній мірі довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень 29 вересня 2015 року враховуючи наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про порушення позивачем: п.1, 2, 6, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ст.11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв», в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої; ст.85 Податкового кодексу України в частині не надання документів до перевірки, на вимогу перевіряючих.

Суд не в повній мірі погоджується із зазначеними висновками податкового органу, з таких підстав.

Щодо підстав проведення фактичної перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-.1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів,контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;організовують роботу, повязану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;забезпечують контроль за дотриманням субєктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;забезпечують контроль за дотриманням субєктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.6, 20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, повязану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок субєктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок субєктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до субєктів господарювання з високим ступенем ризику.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства, субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природнього середовища.

Згідно ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, контролю органами державної фіскальної служби.

Тобто, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя; державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду); державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу(п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України).

Згідно ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Розмежування повноважень і функціональних обовязків контролюючих органів визначається законодавством України.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що позивач помилково вважає що положення ст.3 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розповсюджуються і на перевірки, які проводе податковий орган, оскільки, податкові органи відповідно не здійснюють державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України визначено Порядок проведення фактичної перевірки.Так,фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; . у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 81 Податкового кодексу України визначено, що Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Так, перевірка ФО-П ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 21А у магазині «Алко-маркет Градус» проводилась на підставі наказу ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області №61 від 03.09.2015 року та направлень на перевірку від 03.09.2015 №35, №36.

Після вручення наказу та предявлення направлень на перевірку від 03.09.2015 №35, №36 особам, які фактично проводили розрахункові операції у магазині практиканту ОСОБА_2 та стажеру ОСОБА_3 та отримання їх відмови від підпису у направленнях на проведення перевірки, було складено акти /том 1 а.с.46-47/.

Представник позивача, в судовому засіданні пояснив,що ФО-П ОСОБА_1 та бухгалтер були відсутні в місті і не мали змоги приїхати під час проведення перевірки.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3 пояснили,що ФО-П ОСОБА_1 та бухгалтера повідомили про проведення перевірки, але останні були відсутні в місті і не мали змоги приїхати.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що в діях Відповідача як контролюючого органу у сфері справляння податків і зборів не вбачається порушень діючого законодавства.

Щодо спірного податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року №0000151521/3370 форми «С», яким позивачу застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 27 188,65 грн., суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття даного рішення став висновок податкового органу про порушення ФО-П ОСОБА_1: ст.11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби; постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв», в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої.

Так, під час проведення контрольної розрахункової операції до початку проведення перевірки було встановлено факт реалізації однієї пляшки горілки «Пшенична Олександрія» ( обєм 0,5 літрів міцністю 40% обертів) за ціною 25грн., що нижче мінімальної встановленої роздрібної ціни, яка повинна складати 54,90грн. та однієї пачки цигарок торгової марки «WINSTON» за ціною 20,50, що є вищою від встановленої виробником або імпортером, максимальної роздрібної ціни (ціна зазначена на пачці 19,5грн. або з урахуванням 5% акцизного податку повинна складати 20,48грн.).

Відповідальність за вказані порушення передбачена Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень; роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000гривень.

З додатку до податкового повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року №0000151521/3370 форми «С» вбачається, що за порушення вимог постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв», в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої застосовано відповідальність передбачену Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 17188,65грн.( вартість алкогольних напоїв на обєкті торгівлі), а за порушення ст.11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби застосовано суму штрафу у розмірі 10 000грн./ том 1 а.с.54/.

Фактична реалізація ФО-П ОСОБА_1 однієї пляшки горілки «Пшенична Олександрія» ( обєм 0,5 літрів міцністю 40% обертів) за ціною 25грн., що нижче мінімальної встановленої роздрібної ціни, яка повинна складати 54,90грн. та однієї пачки цигарок торгової марки «WINSTON» за ціною 20,50грн., що є вищою від встановленої виробником або імпортером, максимальної роздрібної ціни (ціна зазначена на пачці 19,5грн. або з урахуванням 5% акцизного податку повинна складати 20,48грн.) не підтверджується жодним прямим доказом відсутні розрахункові чеки, копії цінників, тощо.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3,які працювали у магазині «Алко-маркет Градус», в якості практиканта та стажера, розташованому за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 21А, де здійснює свою господарську діяльність Позивач, пояснили, що ними дійсно було продано невідомому чоловіку пляшку горілки «Пшенична Олександрія» ( обєм 0,5 літрів міцністю 40% обертів) за ціною 54,90грн., та одну пачку цигарок торгової марки «WINSTON» за ціною 19,50грн. як зазначено на пачці. Горілку за ціною нижчою від мінімально встановленої в магазині не відпускали, продаж сигарет здійснювали за цінами встановленими виробниками, здійснили продаж без застосування реєстратора розрахункових операцій, тому, що в магазин фактично не працював.

Відомостей,щодо оформлення відповідно до діючого законодавства зазначених працівників, трудових договорів, договорів про матеріальну відповідальність суду не надано.

Допитаний в судовому засіданні свідок - громадянина ОСОБА_4 зазначав,що здійснив покупку пляшку горілки «Пшенична Олександрія» ( обєм 0,5 літрів міцністю 40% обертів) за ціною 54,90грн., жодного розрахункового документу йому видано не було, цінників наданому товарі він не бачив, факт продажу документально зафіксовано не було, працівники податкового органу знаходились при здійсненні покупки продажу алкогольного напою на вході до торгового залу. Факт здійснення покупки-продажу бачили, щодо здійснення самого розрахунку за саме зазначеною ціною сказати точно не міг.

Щодо зауваження представників відповідача, що підтвердження ОСОБА_2 факту продажу горілки за ціною нижчою, викладені в поясненнях, які відібрано під час проведення перевірки, свідок зазначив,що пояснення писала не власноруч, від підпису пояснення відмовилась /том 1 а.с.71/.

Враховуючи наявність основного і протилежного доказу щодо певної обставини дає можливість зробити висновок, що принаймні один з них є неправдивим, а тому вони потребують перевірки іншими доказами. Враховуючи відсутність такої можливості, а також враховуючи однакову переконливість протилежних доказів (показань свідків), суд може визнати недоведеною наявність чи відсутність обставини,що підтверджується цим доказом.

Крім того, з пояснень представника відповідача, наданих у попередніх судових засіданнях, вбачається, що під час проведення контрольної розрахункової операції до початку перевірки, особи, що були направлені на проведення вказаної перевірки були за межами магазину, тобто підтвердити факт здійснення покупки саме за ціною нижчою неможливо.

Фото та відео зйомка для фіксації фактичної перевірки податковим органом не здійснювалася.

Враховуючи зазначене, суд не може прийняти до уваги показання свідків, в якості доказів, інші докази у відповідача відсутні.

З огляду на що, суд вважає, що порушення ст.11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби; постанови КМУ від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв», в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною, нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої відображені в акті фактичної перевірки не підтверджені у судовому засіданні.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 вересня 2015 року форми «С» №0000151521/3370, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27 188,65грн. підлягає скасуванню.

Щодо спірних податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2015 року №0000161521/3371 форми «С», яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 47 774,10грн. та №0000171521/3372 форми «Р», яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафу у розмірі 510грн. суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття даного рішення став висновок податкового органу про порушення ФО-П ОСОБА_1: п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не проведення розрахункової операції через зареєстрований та переведений у фіскальний режим роботи РРО та невидача розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції;п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не зберігання протягом встановленого терміну розрахункових книжок;п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не ведення у порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 23 716,55грн.; ст.85 Податкового кодексу України в частині не надання документів до перевірки, на вимогу перевіряючих /том 1 а.с.17,18/.

Так, під час проведення контрольної розрахункової операції до початку проведення перевірки не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи на повну суму покупки в магазині магазині «Алко-маркет Градус» розташованому за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 21А; встановлена реалізація товарів на загальну суму 23716,55грн., які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації; не зберігання протягом встановленого терміну розрахункових книжок.

Відповідальність за вказані порушення передбачена Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операційну сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:вчинене вперше - 1 гривня.

Пунктом 3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено , що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операційну сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що працювали у магазині «Алко-маркет Градус» розташованому за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 21А, де здійснює свою господарську діяльність Позивач, пояснили, що під час проведення контрольної розрахункової операції до початку перевірки ними не було видано фіскальний чек. Дану обставину підтвердив і свідок ОСОБА_4

Згідно статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовязані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки

(надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обовязковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; 7) подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах звязку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в памяті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують такі реєстратори розрахункових операцій, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах звязку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам'яті зазначених реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку ( z1744-12 ) встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

8) реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;

9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

10) друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не

поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість;

14) вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати реєстратори розрахункових операцій через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

15) надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування;

16) у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного звязку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного звязку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому субєкт господарювання зареєстрований платником податків.

В ході проведення перевірки не були надані наступні документи: реєстраційне посвідчення на РРО, довідка про опломбування РРО, книга обліку доходів та витрат, розрахункова книжка, накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності, залишки запасів (ТМЦ) за даними бухгалтерського обліку на реалізує мий товар було встановлено порушення вимог статті 85 Податкового кодексу України.

Статтею 85 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник).

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Відмова працівників магазину надати документи для проведення перевірки оформлена відповідним актом від 11.09.2015 №39/05-15-21-3224102121, що міститься в матеріалах справи / том 1 а.с.48/.

Крім того, працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що працювали у магазині «Алко-маркет Градус» розташованому за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 21А відмовились від отримання акту перевірки від 11.09.2015р. №45/05-15-21-3224102121, про що свідчить відповідний акт /том 1 а.с.49/.

Дана обставина підтверджена і поясненнями свідків, наданих у судовому засіданні.

14.09.2015 року за вих. № 18508/10/05-15-21 позивачу направлено акт перевірки від 11.09.2015 року, вручено 16.09.2015 р /том 1 а.с.51/

25.09.2015 року позивачем надано заперечення до акту перевірки , які зареєстровано у відповідача 25.09.2015р. Відповідно до наданих заперечень,позивач зазначила,що магазин «Градус» 03.09.2015 р. був зачинений, в звязку з проведенням переоцінки товару, в звязку з чим всі документи, стосовно ведення господарської діяльності знаходились в іншому місті, заперечувала проти факту продажу табачних виробів та алкогольних напоїв за ціною нижчою, ніж встановлена.

З урахуванням всіх зясованих обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 29 вересня 2015 року №0000161521/3371 форми «С», яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 47 774,10грн. та №0000171521/3372 форми «Р», яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафу у розмірі 510грн. прийняті обґрунтовано і скасуванню не підлягають, у звязку із чим суд у цій частині позовних вимог відмовляє.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні в повному обсязі не доведено, що оскаржувані податкове повідомлення рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 вересня 2015 року форми «С» №0000151521/3370, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27 188,65грн..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Частин 1 та 3 статті 94 КАС України судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 251,58(двісті пятдесят вісім гривень пятдесят вісім копійок)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 вересня 2015 року №0000161521/3371, №0000171521/3372, №0000151521/3370 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 29 вересня 2015 року форми «С» №0000151521/3370, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27 188,65грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 251,58(двісті пятдесят вісім гривень пятдесят вісім копійок)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті у порядку письмового провадження 23 червня 2016 року

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 червня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.