Постанова № 58854199, 17.05.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 р. Справа № 812/774/15

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алябєва І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в :

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Антрацит» (далі - Підприємство) у якому просили стягнути адміністративно господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в розмірі 12 878 482,94 гривень.

Зазначали, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік має було працевлаштовано 262 особи (інвалідів), проте, фактично, працевлаштовано 138 осіб. Посилаючись на те, що у 2013 році Підприємством не виконані приписи Закону України від 27 квітня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон № 875) щодо створення належної кількості робочих місць для інвалідів, а адміністративно господарські санкції, визначені Законом, добровільно не сплачені просили стягнути з Підприємства суму в розмірі 12 878 482,94 гривень.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою того ж суду від 01 жовтня 2015 року адміністративну справу передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2015 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Аляб`євим І.Г.

Представник позивача до судового засідання не зявився, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання також не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін відповідно до положень частини 6 статті 128 КАС України на підставі наявних в матеріалах справи доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Антрацит» зареєстроване в якості юридичної особи 30 квітня 2003 року, код за ЄДРПОУ 32226065.

Відповідно до довідки від 29 жовтня 2009 року № 68 Державне підприємство «Антрацит» зареєстровано у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за № 44/103/41.

За інформацією, яка надана Фондом, у 2013 році Підприємством до Фонду надано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік повинно було працевлаштовано 262 інвалідів, проте, фактично, працевлаштовано 138 інвалідів.

На підставі цього, позивачем здійснено розрахунок суми позову щодо стягнення з Підприємства адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 8760874,04 гривень та розрахунок суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів станом на 29 липня 2015 року на суму 4117608,90 гривень.

Згідно Інформації за показниками звіту за формою 10-ПІ, станом на 27 лютого 2014 року на Підприємстві загальна кількість працівників складала 6 549 осіб. Працевлаштовано інвалідів 138 осіб при нормативі 262 особи.

На момент виникнення спірних відносин (2013 рік) ДП «Антрацит» було зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, вул. Ростовська-38 та взято на облік у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. Станом на час розгляду справи відповідач змінив місце реєстрації, а саме: Донецька область, м. Дружківка, вул. Радченко-60, оф. 24.

З метою зясування, чи подавались відповідачем звіти за формами 3-ПН та 10-ПІ чи ні, судом здійснені відповідні запити до Фонду та центрів зайнятості.

Ухвалою суду від 22 лютого 2016 року Антрацитівській міській центр зайнятості зобовязано надати документи та відомості, зокрема: чи перебуває на обліку у Дружківському центрі зайнятості Державне підприємство Антрацит (код за ЄДРПОУ 3226065); чи подавались Державним підприємством Антрацит звіти про наявність вакансій, встановленої форми №3-ПН, якщо так, - надати копії всіх звітів за 2013 рік; повідомити, чи направлялись до Державного підприємства Антрацит інваліди для працевлаштування та чи були факти відмови Державним підприємством Антрацит у працевлаштуванні інвалідів.

Листом від 08 квітня 2016 року Рубіжанський міський центр зайнятості (який є правонаступником Антрацитівського міського центру зайнятості) повідомив суд про те, що ДП «Антрацит» перебуває на обліку у Дружківському міському центрі зайнятості. Звіти за формою 3 ПН за 2013-2014 роки до Рубіжанського МЦЗ не передавались.

Ухвалою суду від 23 грудня 2015 року від Дружківського міського центру зайнятості витребувана інформація щодо перебування ДП «Антрацит» на обліку та щодо подання до Дружківського міського центру зайнятості звітності.

На виконання ухвали суду від Дружківського міського центру зайнятості надійшов лист, зі змісту якого вбачається, що ДП «Антрацит» не перебуває на обліку у Дружківському міському центрі зайнятості та звіти за формою 3-ПН Підприємством не подавались.

Таким чином, після перереєстрації ДП «Антрацит» не став на облік до органів Фонду соціального захисту інвалідів.

На запит суду щодо надання суду форми 10 - ПІ, яка була подана ДП «Антрацит», Фондом було надано інформацію стосовно наявності у Луганського відділення Фонду соціального захисту інвалідів документів та звітності, у тому числі стосовно ДП «Антрацит».

Так, суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: наказ Луганського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 29 грудня 2014 року № 75-о «Про утворення комісії для зясування причин відсутності документів Луганського відділення ФСЗІ», Акт від 12 січня 2015 року «Про втрату документації на паперових та електронних носіях Луганського ФСЗІ», наказ Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 24 грудня 2015 року № 100-о «Про утворення комісії для зясування результатів роботи щодо завершення відновлення відсутніх документів Луганського відділення ФСЗІ», Акт від 25 грудня 2015 року «Про завершення роботи щодо завершення відновлення відсутніх документів Луганського відділення ФСЗІ».

Зі змісту вказаних документів вбачається, що документація Луганського відділення ФСЗІ на паперових та електронних носіях втрачена у звязку із захопленням озброєними людьми будівлі Луганського відділення ФСЗІ.

Водночас, згідно «Інформації за показниками звіту 10 ПІ з Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних щодо реєстрації роботодавців та даних щодо реєстрації роботодавців, даних про зайнятість і працевлаштування інвалідів від Державного підприємства «Антрацит» за 2013 рік від 27 лютого 2014 року станом на 29 липня 2015 року загальна кількість працівників становила 6 549 осіб, у т.ч. 138 інвалідів при нормі 262 інваліда, сума санкцій, при середньорічній заробітній платі у розмірі 70 652,21 гривень, становить 8 760 874,04 гривень.

За таких обставин, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цього позову. При цьому виходить з такого.

Відповідно до преамбули Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон № 875) цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів, законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

У відповідності до ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі Закон) для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 18 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення.

Відповідно до ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій, чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Як встановлено судом, звіт за формою 10-ПІ за 2013 рік, поданий ДП «Антрацит», втрачений у звязку із проведенням на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції та захопленням адміністративних будинків Фонду.

Вирішуючи питання про можливість стягнення сум адміністративно - господарських санкцій виходячи з відомостей бази даних Єдиного інформаційного автоматизованого банку, суд виходить з такого.

Наказом Фонду соціального захисту інвалідів України винесено наказ № 6/1 від 04 лютого 2009 року затверджена методика роботи з Єдиним інформаційним автоматизованим банком даних Фонду соціального захисту інвалідів щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Відповідно до вказаної методики Єдиний інформаційний автоматизований банк даних Фонду соціального захисту інвалідів України щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість і працевлаштування інвалідів представляє собою автоматизовану інформаційно-аналітичну систему для посилення контролю за виконанням підприємствами, установами та організаціями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та у разі недотримання сплатою ними адміністративно господарських санкцій.

Тому суд вважає за можливе використати вказану інформацію як доказ у справі.

Зокрема, згідно з відомостями Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних за 2013 рік загальна кількість працівників ДП «Антрацит» становила 6 549 осіб, у т.ч. 138 інвалідів при нормі 262 інваліда. Таким чином Підприємство не виконало норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що на відповідача покладено лише обов'язок створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості, у порядку, встановленому законодавством.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження здійснення заходів щодо створення робочих місць для інвалідів та щодо пошуку інвалідів для працевлаштування відповідачем, в т.ч. інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів (звіт форми № 3-ПН) до суду не надано.

Попри неодноразове повідомлення відповідача засобами поштового звязку про час, місце та дату проведення судових засідань, ДП «Антрацит» не надало суду ані заперечень, ані будь яких доказів, які могли б спростувати доводи позивача.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, відповідач не довів вжиття ним усіх залежних від нього заходів для уникнення порушення нормативу по створенню робочих місць для інвалідів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-20, 69-72, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Антрацит» (код ЄДРПОУ 32226065, адреса: Донецька область, м. Дружківка, вул. Радченко, буд. 60, оф. 24) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 03490878, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 116) адміністративно господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році, у розмірі 12 878 482 (дванадцять мільйонів вісімсот сімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 94 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Аляб'єв І.Г.