Ухвала суду № 58852272, 13.06.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/489/2016 Справа № 490/5598/16-а

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративногопозову

13 червня 2016 року Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Гуденко О.А. розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради за №295 від 25.03.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради за №25 від 25.03.2016 року.

Позивач одночасно з подачею позову просив вжити заходи забезпечення позову шляхом призупинення дії п.1.8 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради за №25 від 25.03.2016 року «Про відмову у видачі дозволу на розмішення зовнішньої реклами в м.Миколаєві» та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії з рекламними кострукціями позивача до набрання рішення законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 18 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд розглянувши клопотання про вжиття заходів забезпечення позову врахував наступне.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд дійшов висновку про його обгрунтованість, зважаючи на таке.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та п. 17 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Частиною 3 статті 117 КАС України передбачено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Так, в своїй заяві позивачка просила суд зупинити дію рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради за №25 від 25.03.2016 року «Про відмову у видачі дозволу на розмішення зовнішньої реклами в м.Миколаєві» та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії з рекламними кострукціями позивача.

Отже, зупинення дії вищевказаного рішення позивачем не обґрунтовано, яким чином зупинення такого рішення тягне очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім того, забезпечення позову у зазначений позивачем способу, є фактичним вирішенням позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню лише в частині заборони відповідачу вчиняти будь-які дії з рекламними кострукціями позивача.

Керуючись положеннямист.117 КАС України,суд ,

У Х В А Л И В:

Заяву ФОП ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.

Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони виконавчому комітету Миколаївської міської ради вчиняти будь-які дії з рекламними конструкціями ФОП ОСОБА_1 - до розгляду справи по суті.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днівв порядкуст. 186 КАС України.

Суддя О.А.Гуденко