Ухвала суду № 58852250, 11.07.2016, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. К. Маркса, 18, тел./факс 8 (05161) 4-26-20

УХВАЛА

11 липня 2016 року м. Первомайськ

Справа :484/2232/16-ц

Номер провадження : 2/484/1811/16

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

судді Фортуни Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Левицької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» про розірвання договору оренди землі,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про розірвання договору оренди землі від 17.12.2007 р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825482600:03:000:0123 площею 5,5016 га, зареєстрованого 25.04.2008 р. за № 040802200155.

Ухвалою суду від 11.07.2016 р. відкрито провадження у справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, згідно з якою просить з метою забезпечення позову заборонити ПСП «Колос» здійснювати обробіток належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 4825482600:03:000:0123 після збирання врожаю 2016 року. В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що 13.06.2016 р. від ОСОБА_2 надійшла відповідь, додатком до якої був інший проект додаткової угоди з пропозицією розірвання договору оренди. Умови даної додаткової угоди позивача не задовольняють та не дозволяють ідентифікувати правочин, дія якого нею припиняється. В п. 1 зазначеної додаткової угоди зазначається «Розірвати договір оренди земельної частки (паю), ділянки б/н від 17 грудня 2007 р., після збирання орендарем врожаю, засіяного на орендованій землі, який згідно з діючим законодавством є власністю орендаря» та не вказується якого саме врожаю та конкретно за який період. Тому позивач вважає, що існує реальна можливість порушення його прав та інтересів, що ускладнить виконання рішення у разі задоволення позову.

Дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову суд приходить до таких висновків.

Відповідно дост. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1ст. 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цього Кодексу таЗакону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно дост. 151 ЦПК Українизабезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення позову.

Разом з тим, відповідно до ч. 2ст. 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В той же час, позивач, в порушення вимог п. 2 та п. 3 ч. 2ст. 151 ЦПК України, не навів жодного доводу в обґрунтування необхідності вжиття зазначених в заяві видів забезпечення позову та не надав інших відомостей, потрібних для забезпечення позову (місце розташування, розмір земельної ділянки).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобів забезпечення позову.

Суд також звертає увагу, що позивач, стверджуючи про намір відповідача щодо проведення обробіток ґрунту, які в свою чергу приведуть до порушення його прав та інтересів, не зазначає жодного доказу в їх обґрунтування, у зв'язку з чим суд не може розглядати ці ствердження, як належне обґрунтування необхідності застосування видів забезпечення позову, які просить вжити позивач.

У п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 р. надано розяснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151-153, 210 ЦПК України, суд

ухвалив:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» про розірвання договору оренди землі, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Т.Ю. Фортуна