Рішення № 58851423, 04.07.2016, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/906/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2016 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області в складі : судді Саламахи О.В.

за участю: секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи - Відділу Державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції (далі ВДВС Тульчинського РУЮ), про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.04.2006 між позивачем відповідачем укладено кредитний договір № VIUGK02020940, згідно якого ОСОБА_1 надано кредит - 9370 доларів США.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 27.04.2006 уклали договір іпотеки № VIUGK02020940 від 27.04.2006.

Відповідно до умов якого відповідач надав в іпотеку будинок загальною площею 87,00 кв.м., що розташований, за адресою: вул. Кропоткіна, 14, м. Тульчин Вінницька область, який належить останньому на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.04.2006.

Державним виконавцем ВДВС Тульчинського РУЮ ОСОБА_2 під час виконання виконавчого листа № 2-426 від 22.11.2011, виданого Тульчинським районним судом Вінницької області про стягнення боргу з відповідача, на предмет іпотеки накладено арешт.

Оскільки, договір іпотеки укладений - 27.04.2006, а постанова про накладання арешту винесена 10.02.2012, за таких обставин, позивач вважає, що накладення арешту на предмет іпотеки здійснено неправомірно, так як, звернути стягнення на нього на користь стягувачів, які не є іпотекодержателями - неможливо.

У звязку з цим, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з даним позовом і просить звільнити з-під арешту, будинок, за адресою: вул. Кропоткіна, 14, м. Тульчин Вінницька область, а також заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням ПАТ КБ Приватбанк прав іпотекодержателя щодо нього.

Також, 06.06.2016 до початку розгляду справи по суті через канцелярію суду ПАТ КБ «ПриватБанк» подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій вказав, ВДВС Тульчинського РУЮ у якості співвідповідача по справі, а також зазначив, що виконавче провадження № 31143431 у рамках якого накладено арешт на спірне майно, завершено 12.04.2012 та знищено, а тому просить звільнити з-під арешту, будинок, за адресою: вул. Кропоткіна, 14,

м. Тульчин Вінницька область, а також заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням ПАТ КБ Приватбанк прав іпотекодержателя щодо нього.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує і на їх задоволенні наполягає.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Відповідач ВДВС Тульчинського РУЮ у судове засідання не зявився, однак надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується п. 1.1 статуту (а.с. 22), уклало договори кредити і іпотеки з ОСОБА_1

Так, позивач 27.04.2006 уклав кредитний договір № VIUGK02020940, з ОСОБА_1, згідно якого останньому надано кредит - 9370 доларів США (а.с. 5 8), а також на виконання зобовязань за ним уклали іпотечний договір від 27.04.2006, згідно якого відповідач передав в іпотеку житловий будинок, за адресою: вул. Кропоткіна, 14, м. Тульчин Вінницька область (а.с. 9 12).

На підставі виконавчого листа № 2-426 від 22.11.2011, виданого Тульчинським районним судом Вінницької області, державним виконавцем ВДВС Тульчинського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 31143431 (а.с. 13).

Згідно інформаційної довідки за № 57451563 від 15.04.2016, виданої нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, на належний ОСОБА_1 будинок, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 31143431, 22.02.2012 накладено арешт (а.с. 17-19).

Відповідно до довідки № 1914/3-14 від 04.05.2016, виданої ВДВС Тульчинського РУЮ, виконавче провадження № 31143431 завершене 12.04.2012 і знищене у звязку з закінченням терміну зберігання (а.с. 55).

Згідно положень ст. 11, 15 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Положеннями ст.16 ЦК України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і одним із способів захисту такого права або інтересу може бути, окрім іншого, припинення дії, яка порушує право.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Також, згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 3 Закону України (далі ЗУ) «Про іпотеку», встановлено, що взаємні права і обовязки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації

іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи

вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ст. 7 цього Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання. Якщо вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

На підставі ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з - під арешту.

Статтею 54 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставленого майно з-під арешту.

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» № 6 від 27.08.1976, за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються як на праві власності на описане майно, так і на праві володіння ним і відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно.

На підставі статей 10, 60 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачі по справі позов визнали і згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.

Договір іпотеки укладено і відповідний запис про накладення обтяження на будинок ОСОБА_1, 27.04.2006 внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 09.02.2012, а запис про накладення арешту на будинок внесено 22.02.2012. Таким чином, на думку суду, вищий пріоритет має обтяження накладене на підставі договору іпотеки від 27.04.2006, а тому у ВДВС Тульчинського РУЮ, не має правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки на користь стягувачів, які не є іпотекодержателями, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «Приватбанк» суд враховує, що виконавче провадження № 31143431, в рамках якого на майно ОСОБА_1 накладено арешт, завершене 12.04.2012 і знищене у звязку з закінченням терміну зберігання, у відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору на загальну суму 1378 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 8, 10, 15, 18, 57, 60, 88, 174, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 16, 572, 575 ЦК України, ст. 3, 7 Закону України «Про іпотеку», ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 54, 60 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Зняти арешт накладений на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 31143431 від 09.02.2012, зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 12196405 від 22.02.2012, на житловий будинок, за адресою: вул. Кропоткіна, 14, м. Тульчин Вінницька область, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючому, за адресою: вул. 1 Травня, 1/2, м. Тульчин Вінницька область, згідно договору купівлі-продажу серії ВСТ № 050289 від 27.04.2006.

Заборонити органам Державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії повязані з обмеженням Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у здійсненні прав іпотекодержателя щодо будинку, за адресою: вул. Кропоткіна, 14, м. Тульчин Вінницька область.

Стягнути з ОСОБА_1 і Відділу Державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати на сплату судового збору по 689 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: